Постанова
Іменем України
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 210/4155/21
провадження № 61-13339св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради, Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської радита просив: визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 ; зобовʼязати Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради укласти з ним договір найму вказаного житлового приміщення.
На обґрунтування позову зазначав, що рішенням Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради від 21 квітня 2004 року № 187 його батьку ОСОБА_2 виданий ордер на жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_1 . Він як член сім`ї ОСОБА_2 вселився до цієї квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, однак він продовжив проживати у спірному житлі, сплачувати комунальні послуги та виконувати обов`язки по утриманню квартири.
З огляду на наведене ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . В матеріалах справи немає доказів того, що він проживав у спірній квартирі як член сім`ї ОСОБА_2 до його смерті та продовжує проживати у ній.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до Акту від 26 липня 2022 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_1 та завіреного майстром дільниці ТОВ "Сітісервіс - КР" Стаднік Л. Л., ОСОБА_1, 1995 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_3 з 2018 року по теперішній час без реєстрації.
Оскільки позивач проживав у спірній квартиріяк член сім`ї ОСОБА_2 та продовжив проживати у ній після смерті наймача, він набув право користування цим житлом.
Вимога про зобов`язання Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення задоволенню не підлягає, оскільки укладення договору найму буде наслідком визнання за позивачем права користування квартирою.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Оскаржив судове рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 проживає у спірній квартирі понад 16 років, сплачує комунальні послуги та утримує її, не відповідають встановленим обставинам справи. Позивач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зі Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
03 травня 2023 року справа № 210/4155/21 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.