Постанова
Іменем України
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 205/15/19
провадження № 61-13806св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Проперті Групп", Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку",
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна, державний реєстратор Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області Сердюк Євген Васильович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Проперті Групп", Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку", треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна, державний реєстратор Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області Сердюк Євген Васильович, про визнання договорів про відступлення прав вимоги недійсними, визнання договору іпотеки частково недійсним, скасування державної реєстрації, вселення та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою адвоката Бєліка Сергія Пилиповича як представника ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2020 року у складі судді Басової Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:
- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 04 червня 2018 року, укладений між ТОВ "Фінанс Проперті Групп" і ОСОБА_3, з усіма додатками та додатковими угодами до нього;
- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 08 лютого 2012 року № ZXR019521.23882.002, укладений між ТОВ "Фінанс Проперті Групп" і ОСОБА_3 06 червня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луценко В. С., з усіма додатками та додатковими угодами до нього;
- визнати недійсним пункт 22 договору іпотеки квартири від 08 лютого 2012 року № ZXR019521.23882.002, що укладений між ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" і ОСОБА_1, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку щодо початкової ціни предмета іпотеки в розмірі 50 % від його вартості згідно з пунктом 33.4 договору;
- застосувати наслідки недійсності договорів: про відступлення прав вимоги від 04 червня 2018 року між ТОВ "Фінанс Проперті Групп" і ОСОБА_3 ; про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 06 червня 2018 року № ZXR019521.23882.002; про визнання частково недійсним договору іпотеки квартири від 08 лютого 2012 року № ZXR019521.23882.002 в частині недійсності пункту 22;
- скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ;
вселити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати державного реєстратора Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області Сердюка Є. В. внести відомості про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 .
На обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначали, що 08 лютого 2012 року між ПАТ "ВБР" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1К1PG3.23882.001 (далі - кредитний договір), за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 106 400,00 грн.
На забезпечення належного виконання умов кредитного договору 08 лютого 2012 року між ПАТ "ВБР" і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки ZXR019521.23882.002 (далі - договір іпотеки), за умовами якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 .
Умови кредитного договору позивачі виконували належним чином, проте 26 вересня 2018 року, після насильницьких дій з боку невідомих людей, які силою їх виселили з вказаної квартири, дізнались, що 06 червня 2018 року між ТОВ "Фінанс Проперті Групп" і ОСОБА_3 укладено договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, на підставі якого ОСОБА_3 зареєстрував право власності на їхню кватиру.
Позивачі вважають, що договір про відступлення прав вимоги недійсний, оскільки є договором факторингу, в якому відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами можуть бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. ОСОБА_3 не є суб`єктом підприємницької діяльності з відповідним видом діяльності у сфері фінансових послуг, з правом здійснення факторингових операцій, а тому договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки є недійсним. А отже, всі дії, які вчинені після його укладення, є недійсними, в тому числі і реєстрація права власності за ОСОБА_3 на спірну квартиру.
Крім цього, пункт 22 договору іпотеки містить для позивачів несправедливі умови щодо початкової ціни предмета іпотеки в розмірі 50 % від його вартості, тоді як у статтях 37, 43 Закону України "Про іпотеку" визначено, що початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 % його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 14 травня 2020 року позов задовольнив частково. Скасував реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та вселив ОСОБА_1 до зазначеної квартири. В решті позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорювані правочини не можна кваліфікувати як договір факторингу, а тому вони не підлягають визнанню недійсними з підстав, зазначених у позові.
Враховуючи, що іпотекодавець та іпотекодержатель у пункті 22 договору іпотеки досягли згоди щодо початкової ціну продажу предмета іпотеки, немає правових підстав для визнання цього пункту частково недійсним.
Оскільки під час досудового врегулювання питання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 не дотримано норми статті 37 Закону України "Про іпотеку", реєстрація права власності за ОСОБА_3 на цю квартиру підлягає скасуванню.
Враховуючи, що право власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 скасоване та встановлено факт чинення ОСОБА_3 перешкод ОСОБА_1 у користуванні власністю, є правові підстави для вселення ОСОБА_1 до цієї квартири. Для вселення ОСОБА_2 до спірної квартири правових підстав немає, адже вона відповідно до статей 391, 396 ЦК України не має права вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування цією квартирою.
Також немає і правових підстав для зобов`язання державного реєстратора Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області Сердюка Є. В. внести відомості про реєстрацію права власності на цю квартиру за ОСОБА_1, оскільки суд позбавлений права зобов`язувати вчинити певні дії осіб, які є третьою особою у справі, до того ж такі вимоги є передчасними.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 04 серпня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишив без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2020 року -без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Бєлік С. П. як представник ОСОБА_1 просить скасувати повністю постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року та частково рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 04 червня 2018 року за кредитним договором від 08 лютого 2012 року № К1РС3.23882.001, укладений між ТОВ "Фінанс Проперті Групп" і ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 06 червня 2018 року за іпотечним договором від 08 лютого 2012 року № 2ХК019521.23882.002, що укладений між ТОВ "Фінанс Проперті Групп" і ОСОБА_3 ; визнати недійсним пункт 22 договору іпотеки квартири від 08 лютого 2012 року № 2ХК019521.23882.002, укладений між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" і ОСОБА_1 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку щодо початкової ціни предмета іпотеки в розмірі 50 % від його вартості згідно з пунктом 33.4 договору та вселити ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати державного реєстратора Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області Сердюка Є. В. внести відомості про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 та постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, від 16 квітня 2019 року у справі № 916/144/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 591/4552/17, від 27 березня 2019 року у справі № 755/5751/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 128/639/17.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення в оскаржуваних частинах є незаконними, необґрунтованими і такими, що ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Договори між ТОВ "Фінанс Проперті Групи" і фізичною особою ОСОБА_3 про відступлення прав вимоги укладені з порушенням норм закону, адже право вимоги відступлене фізичній особі, а тому повинні бути визнані недійсними, інакше вони будуть вважатися дійсними, що призведе до повторної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 .
Пункт 22 договору іпотеки квартири повинен бути визнаний недійсним, адже порушує статтю 37 Закону України "Про іпотеку" та є несправедливим, оскільки дає можливість іпотекодержателю отримати право власності на квартиру вартістю 840 000,00 грн за наявності заборгованості за кредитним договором у розмірі 136 000,00 грн, що створює дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Ураховуючи вимоги та доводи касаційної скарги судові рішення в частині задоволених позовних вимог не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив "Фінанс Проперті Груп" на касаційну скаргу, мотивований тим, що судові рішення є обґрунтованими і такими, що прийняті без порушення норм матеріального та процесуального права.
Укладений між "Фінанс Проперті Груп" і ОСОБА_3 договір не містить ознак договору факторингу, а є суто договором відступлення права вимоги, укладеним відповідно до чинного законодавства.
Договір іпотеки квартири укладений у 2012 році, жодної незгоди з його умовами зі сторони заявника не було аж до моменту виникнення спору в суді. Позивач була дієздатною особою та усвідомлювала наслідки своїх дій, що було встановлено нотаріусом під час укладення договору іпотеки квартири, тому підстав для визнання недійсним пункту 22 цього договору немає.
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла відповідь адвоката Бєліка С. П. як представника ОСОБА_1 на відзив, мотивована незгодою з викладеними у ньому доводами. Твердження щодо заборгованості ОСОБА_1 у сумі 122 332,47 грн є надуманим, безпідставним та бездоказовим. МіжТОВ "Фінанс Проперті Групи" та ОСОБА_3 було укладено саме договір факторингу, тому він підлягає визнанню недійсним, адже в порушення вимог закону укладений з фізичною особою. Пункт 22 договору іпотеки повинен бути визнаний недійсним, оскільки він порушує умови статті 37 Закону України "Про іпотеку" та є несправедливим.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
11 жовтня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 лютого 2012 року між ПАТ "ВБР" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1К1PG3.23882.001, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 106 400,00 грн.
На забезпечення належного виконання умов кредитного договору між ПАТ "ВБР" і ОСОБА_1 08 лютого 2012 року укладено договір іпотеки № ZXR019521.23882.002, за умовами якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 22 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пунктами 16.5.16.7, 16.8 цього договору, відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі.
При зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодились, що початкова ціна предмета іпотеки встановлюється в розмірі 50 % від його вартості згідно з пунктом 33.4 цього договору. Іпотекодержатель має право реалізувати предмет іпотеки за ціною вище зазначеної в цьому пункті.
18 квітня 2018 року міжПАТ "ВБР", від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВБР" Міхно С. С., і ТОВ "Фінанс Проперті Груп" укладено договір № 125 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого банк відступив шляхом продажу ТОВ "Фінанс Проперті Груп" право вимоги 001 до ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 лютого 2012 року № 1К1PG3.23882.