ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 201/8229/19
провадження № 61-4952св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",
треті особи: державний реєстратор комунального підприємства "Реєстратор майнових прав" Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області Жук Вадим Миколайович, ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назирович, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "ПУМБ", банк), треті особи: державний реєстратор комунального підприємства "Реєстратор майнових прав" Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області Жук В. М. (далі - державний реєстратор Жук В. М.), ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Ю. Н. (далі - приватний нотаріус КМНО Бадахов Ю. Н.), ОСОБА_3, про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та скасування запису про право власності, визнання незаконним зняття арешту, визнання незаконним договору, визнання незаконним зняття з реєстраційного обліку.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що 29 листопада 2007 року між нею та ПАТ "ПУМБ" укладений договір іпотеки № 5883507, згідно з яким вона передала в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 .
Договір іпотеки укладений на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед ПАТ "ПУМБ", що випливають з укладеного між ними кредитного договору від 29 листопада 2007 року № 5883382.
У січні 2018 року позивачу стало відомо, що іпотекодержатель ПАТ "ПУМБ" набув право власності на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за балансовою вартістю 220 000,00 грн.
Позивач, посилаючись на Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", вказувала, що спірна квартира виступає забезпеченням за споживчим кредитом, наданим кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті; квартира використовується як місце проживання іпотекодавця; позивач не має іншого нерухомого майна для проживання, окрім спірної квартири, загальна площа квартири не перевищує 140 кв. м. Також зазначила, що згоди на звернення стягнення вона не надавала.
При цьому вказувала про порушення статей 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та статті 37 Закону України "Про іпотеку", що є підставою для скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на спірну квартиру.
Крім того, в уточнених позовних вимогах позивач вказала, що 14 червня 2019 року державний виконавець Соборного ВДВС Кітаєв С. С. зняв арешт та обтяження зі спірної квартири, а 10 липня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю. Н. було посвідчено договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_3, право власності на яку перейшло до ОСОБА_3, після чого її та ОСОБА_4 знято з реєстрації в спірній квартирі, що є незаконним.
ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним рішення ПАТ "ПУМБ" щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, прийняте на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" та договору іпотеки від 29 листопада 2007 року № 5883507;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 20950400 щодо права власності ПАТ "ПУМБ" на квартиру АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним зняття державним виконавцем Соборного ВДВС Кітаєвим С. С. арешту зі спірної квартири;
- визнати незаконним договір купівлі-продажу спірної квартири, зареєстрований приватний нотаріусом КМНО Бадаховим Ю. Н.;
- визнати незаконним зняття з реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з адреси: квартира АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 25 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-13571св21).
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд указав, що факт отримання письмової вимоги, передбаченої статтею 35 Закону України "Про іпотеку", позивач не спростувала належними та допустимим доказами, однак суд апеляційної інстанції не перевірив, чи використовується предмет іпотеки як місце постійного проживання іпотекодавця та чи має іпотекодавець інше нерухоме житлове майно у власності, а також відсутність інших обмежень, встановлених підпунктом 1 пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). При цьому суд указав на необхідність врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "ПУМБ", треті особи: державний реєстратор Жук В. М., ОСОБА_2, приватний нотаріус КМНО Бадахов Ю. Н., ОСОБА_3, про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та скасування запису про право власності, визнання незаконним зняття арешту, визнання незаконним договору, визнання незаконним зняття з реєстраційного обліку задоволено частково.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35715099 від 16 червня 2017 року, номер запису про право власності: 20950400, вчинений державним реєстратором Жуком В. М. щодо права власності ПАТ "ПУМБ" на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1276994912101.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції врахував, що передбачені статтею 35 Закону України "Про іпотеку" вимоги щодо направлення боржнику та іпотекодавцю повідомлення про усунення порушень кредитного договору з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у визначений спосіб банк виконав, чого іпотекодавець не спростував. При цьому, встановивши, що спірна квартири є єдиним місцем проживання позивача, загальна площа якої не перевищує 140 кв. м, суд вважав, що вона не може бути примусово стягнена на підставі дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", тому у державного ресторатора були підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності банку на спірну квартиру.
Врахувавши зміну з 16 січня 2020 року матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на спірну квартиру з огляду на те, що саме таке рішення суду є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
Позовна вимога про визнання незаконним рішення іпотекодержателя щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки є неналежним та неефективним способом захисту порушених прав у розумінні статті 16 ЦК України, а тому відсутні підстави для задоволення цієї вимоги.
Суд апеляційної інстанції вважав за необхідне залишити без задоволення позовну вимогу щодо визнання незаконним зняття державним виконавцем арешту з майна, оскільки при винесенні такої постанови державний виконавець не вийшов за межі своїх повноважень та діяв у межах і в спосіб, передбачений чинним законодавством України про виконавче провадження.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним договору купівлі-продажу спірної квартири, згідно з якою новим власником квартири став ОСОБА_3, слід відмовити, вказавши, що у випадку, коли набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.
Задоволення позовної вимоги щодо визнання незаконним зняття з реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не є ефективним способом захисту, оскільки не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги.
Короткий зміст касаційної скарги
У квітня 2023 року АТ "ПУМБ" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову позивачкою не оскаржена, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову в касаційному порядку не переглядається.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 квітня 2023року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
09 травня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
11 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18) та у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19, від 23 червня 2020 року у справі № 905/633/19, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19 щодо обрання неналежного способу захисту - скасування рішення про державну реєстрацію.
Вказує, що скасування рішення про державну реєстрацію прав є неналежним способом захисту прав у зв`язку з тим, що скасоване судом рішення вичерпало свою дію в момент здійснення реєстрації.
Заявник указує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення державного реєстратора, в обґрунтування цього висновку поклав правові висновки, наведені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19 щодо застосування пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень". Вирішуючи спір, суд виходив з того, що способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. При цьому не врахував, що з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, суд апеляційної інстанції відступив від зазначених вище висновків Верховного Суду з приводу того, що скасування рішення державного реєстратора є безумовним наслідком протиправності його дії, через використання ним правовстановлюючих документів, що скасовуються судом або визнаються недійсним та безумовно впливають на виникнення, зміну або припинення речового права.
У свою чергу позивач не ставив питання про визнання права власності за ним з огляду на підстави, визначені статтею 388 ЦК України.
Тобто, вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, яка задоволена судом апеляційної інстанції, безпосередньо пов`язана з вимогою про визнання права власності внаслідок вибуття такого права в розумінні статті 388 ЦК України.
Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником усіх прав та зобов`язань якого є ПАТ "ПУМБ" і ОСОБА_2, укладений кредитний договір № 5883382, відповідно до якого банк зобов`язався надати кредит у розмірі 79 000,00 доларів США, а позичальник, у свою чергу, зобов`язався використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 12,50% та повернути кредит частинами в розмірах, порядку та в строки, визначені кредитним договором, але не пізніше 29 листопада 2022 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 29 листопада 2007 року № 58833825, між ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № 5883507 від 29 листопада 2007 року, який зареєстровано в реєстрі за № 554, де предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме - об`єкт житлової нерухомості (квартира) загальною площею 71,9 кв. м, житловою площею 46,5 кв. м, адреса місця знаходження предмета іпотеки: АДРЕСА_1 .
07 грудня 2015 року банк на адресу боржника ОСОБА_2 та іпотекодавця ОСОБА_1 направив вимоги про усунення порушення зобов`язань за кредитним договором, які були отримані боржником та іпотекодавцем 29 грудня 2015 року.
На підставі заяви іпотекодержателя та договору іпотеки від 29 листопада 2007 року № 5883507, 09 червня 2017 року державний реєстратор КП "Реєстратор речових прав" Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області Жук В. М. прийняв рішення № 35715099 про передачу вищевказаного нерухомого майна, переданого в іпотеку, у приватну власність банку, про що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи про право власності за № 20950400.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року витребувано у Комунального підприємства "ДМБТІ" інформацію про реєстрацію права власності (власників) на квартиру АДРЕСА_1, за наявними даними обліку бюро технічної інвентаризації.
Із відповіді Комунального підприємства "ДМБТІ" від 15 грудня 2022 року № 9753 встановлено, що в інвентаризаційній справі станом на 31 грудня 2012 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване право власності на цю квартиру за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М. М., реєстр. № 5482, зареєстрованого Комунальним підприємством "ДМБТІ" у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 20457974.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 на праві власності належить будь-яке інше майно.
Квартира АДРЕСА_1, - є єдиним місцем проживання ОСОБА_1 .
Предметом договору іпотеки, укладеного на забезпечення виконання умов кредитного договору, є квартира, загальна площа якої не перевищує 140 кв. м (складає 71,9 кв. м).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга АТ "ПУМБ" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.