ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 753/15368/23
провадження № 61-18414св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач- Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк",
треті особи: ОСОБА_2, Міністерство юстиції України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року у складі судді Трусова Т. О.та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (далі - ПАТ "МТБ Банк"), треті особи: ОСОБА_2, Міністерство юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора державної реєстраційної служби України Сидорчука А. В. від 06 серпня 2014 року № 14965353 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме: чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, виданого головним управлінням житлового забезпечення, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11 грудня 2009 року № 1843-С/КІ, зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 18 грудня 2009 року, записаний в реєстрову книгу № 616-178 за реєстровим номером 459449, зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 01 лютого 2011 року, реєстраційний номер 32786280, яка була передана в іпотеку на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 98 від 23 лютого 2011 року.
Позов мотивований тим, що 23 лютого 2011 року між ПАТ "КБ "Центр" (банком) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальником) було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію. Виконання позичальником зобов`язань за вказаним договором забезпечувалось іпотекою згідно з укладеним між банком (іпотекодержателем) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем) нотаріально посвідченим договором іпотеки, відповідно до умов якого позивач передав банку в іпотеку належну йому на праві власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому банк, вважаючи зобов`язання позичальника за кредитним договором порушеними, прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність та звернувся до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно з відповідною заявою.
Рішенням державного реєстратора державної реєстраційної служби України від 06 серпня 2014 року, індексний номер 14965353, здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем ПАТ "КБ "Центр".
Позивач вважає вказане рішення державного реєстратора протиправним, посилаючись при цьому на відсутність визначених договором та законом підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки та порушення порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "МТБ Банк", треті особи: ОСОБА_2, Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що даний спір виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема, стосується майна, що є предметом забезпечення виконання кредитного зобов`язання, сторонами якого є юридична особа та фізична особа-підприємець, тому позов ОСОБА_1 повинен розглядатися в порядку господарського, а не цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 рокузалишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
13 лютого 2024 року та 08 березня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшли пояснення від ПАТ "МТБ Банк".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
30 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 23 лютого 2011 року між ПАТ "КБ "Центр" (банком) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальником) було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 230211/6-КЮ.
На забезпечення виконання позичальником зобовʼязань за вказаним договором, 23 лютого 2011 року між ПАТ "КБ "Центр" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого позивач передав банку в іпотеку належну йому на праві власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому банк, вважаючи зобовʼязання позичальника за кредитним договором порушеними, прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність та звернувся до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно з відповідною заявою.
Відповідно до рішення державного реєстратора державної реєстраційної служби України від 06 серпня 2014 року, індексний номер 14965353 здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем ПАТ "КБ "Центр".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.