1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

справа № 235/8060/15-ц

провадження № 61-12369св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Борисом Станіславом Андрійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

31серпня 2015 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю"Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") через засоби поштового зв`язку звернулосьдо суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 15 лютого 2007 року між Акціонернимкомерційним банком"ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк"), правонаступником якого є Публічнеакціонернетовариство "Сведбанк"(далі - ПАТ "Сведбанк"), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0401/0207/88-005, за умовами якого банк зобов`язавсянадати боржнику кредит в сумі 75 000 доларів США, а відповідачка зобов`язалась повернути наданий кредит і сплатити проценти за його користування у сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит в сумі 75 000доларів США.

Однак, відповідачканалежним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 12 серпня 2015 року має прострочену заборгованість урозмірі 4 446 519,81 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 1 429 222,41 грн,заборгованості по відсотках - 1 716 810,59 грн,пені - 1 300 486,81 грн.

Позивач також вказував, що 28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") було укладено договір факторингу, відповідно до якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації.З моменту відступлення банком фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.

Крім цього, 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, відповідно до якого клієнт (ТОВ "ФК "Вектор Плюс") відступив фактору (ТОВ "Кредитні ініціативи") свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації.

Таким чином, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора (стягувача) за кредитним договором№ 0401/0207/88-005 від 15 лютого 2007 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_1 .

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 0401/0207/88-005 від 15 лютого 2007 року станом на 12 серпня 2015 року в розмірі 4 446 519,81 грн, з яких: заборгованості за кредитом -1 429 222,41 грн; заборгованості по відсотках - 1 716 810,59 грн; пеня -1 300 486,81 грн; судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької областівід 27 жовтня 2015 рокупозовні вимоги ТОВ"Кредитні ініціативи" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи"заборгованість в сумі 4 446 519,81 грн, а саме: заборгованість за кредитом (тіло кредиту)- 1 429 222,41 грн; заборгованість по відсотках - 1716 810,59 грн; пеня - 1 300 486,81 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачка належним чином не виконувалазобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з неї на користь кредитора.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2023 року заяву адвоката Віницького В. О. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою на нього.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року апеляційнускаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішенняКрасноармійськогоміськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено новерішення у справі, яким позовні вимогиТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором № 0401/0207/88-005 від 15 лютого 2007 року станом на 12 серпня 2015 року в розмірі 3 146 033 грн, яка складається із:заборгованостіза кредитом (тіло кредиту)- 1 429 222,41 грн; заборгованості по відсотках - 1 716 810,59 грн.

У задоволенні позовних вимог щодо стянення пені відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розгляд справи відбувся у відсутність відповідачки ОСОБА_1, яка не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, тому заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року, на підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Вирішуючи спірпо суті, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, унаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, а тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 12 серпня 2015 року складав 3 146 033 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 1 429 222,41 грн; заборгованість по відсотках - 1 716 810,59 грн.

Наданий ТОВ "Кредитні ініціативи" розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами відповідачкою не спростовано.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції вважав відсутніми підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача пені у розмірі 1 300 486,81 грн, зазначивши, що відповідачка має зареєстроване місце проживання у с. Ровне Красноармійського району Донецької області, тобто вона є особою, яка переселилася із зони проведення антитерористичної операції та на неї розповсюджуються гарантії, передбачені Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Апеляційний суд не прийняв до уваги клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності, посилавшись на те, що таке клопотання не було заявлено стороною відповідача при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, під час розгляду цієї заяви, а також при зверненні до суду з апеляційною скаргою.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14 серпня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бориса С. А. через засоби поштового зв`язку звернулась до Верховного Судузкасаційною скаргу у зазначеній справі, вимоги якої у подальшому уточнила.

В уточненій редакції касаційної скарги заявниця просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 рокутапередати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції

Касаційна скарга мотивована тим, що судом попередньої інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

03 жовтня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що 15 лютого 2007 року АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 0401/0207/88-005, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати боржнику кредит в сумі 75 000 доларів США на строк по 14 лютого 2017 року, а відповідачка зобов`язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.3кредитного договору № 0401/0207/88-005 від 15 лютого 2007 року позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 14 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору № 0401/0207/88-005 від 15 лютого 2007 року позичальник зобов`язується погасити заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів на позичковий рахунок № НОМЕР_1 щомісяця, через касу банку згідно Додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору, крім випадків, передбачених п. 3.8, 3.9 та п. 5.1.4 даного договору.

Відповідно до пункту 3.3кредитного договору № 0401/0207/88-005 від 15 лютого 2007 року проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця в період з "01" по "20" число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок відсотків № 2208.1.5.001648.

З огляду на Додаток № 1 (графік платежів) до кредитного № 0401/0207/88-005 від 15 лютого 2007 року, у межах строку кредитування до 14 лютого 2017 року відповідачка мала повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 20 числа кожного місяця.

28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації.

28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого клієнт (ТОВ "ФК "Вектор Плюс") відступає фактору (ТОВ "Кредитні ініціативи") свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації.

Унаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором № 0401/0207/88-005 від 15 лютого 2007 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_1

25 серпня 2015 року ТОВ "Кредитні ініціативи" направило на адресу ОСОБА_1 вимогу вих. № SD14.08/1 від 20 серпня 2015 року, у якій, зазначивши, що загальна сума заборгованості становить 306 093,48 доларів США, вимагало від позичальника достроково (у строк до 30 днів з дати отримання цієї вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення цієї вимоги) повернути кредит, сплатити нараховані проценти за його користування та нараховані штраф/пеню.

Згідно розрахунку заборгованості,наданого позивачем, внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 0401/0207/88-005 від 15 лютого 2007 року, її заборгованість станом на 12 серпня 2015 рокустановить 4 446 519,81 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 1 429 222,41 грн; заборгованості по відсотках - 1 716 810,59 грн; пені - 1 300 486,81 грн.

Під час апеляційного розгляду справи, в судовому засіданні 01 червня 2023 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Мироненко В.В. заявив усне клопотання про застосування строку позовної давності до вимог банку за період з 20 березня 2007 року по 20 серпня 2012 року до чергових платежів, посилаючись на те, що банку було відомо про порушене його право - наявність боргу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту