ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 536/232/21
провадження № 61-1779св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Олійник А. С.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Пінчук Юлія Віталіївна, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниця Ю. В., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, був сином позивача, заповіту не складав. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом. Синові позивача належала на праві власності земельна ділянка загальною площею 3,91 га, кадастровий номер 5322480800:003:000:0144, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у селі Гориславці Кременчуцького району Полтавської області.
Позивач є людиною похилого віку, перебувала в тяжкому психологічному стані після смерті сина, за місцем проживання спадкоємця відсутній нотаріус, тому для оформлення спадкових прав вона 02 лютого 2018 року звернулася до виконуючого обов`язки старости села Гориславці Кременчуцького району Полтавської області із заявою про прийняття спадщини, яка була посвідчена підписом посадової особи та скріплена печаткою, зареєстрована у реєстрі за № 05. Позивач сплатила державне мито, виконуючий обов`язки старости села роз`яснив позивачу, що вона має право відкликати цю заяву протягом строку встановленого для її прийняття. Позивачу не було роз`яснено про необхідність звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори, тому вона вважала, що подала заяву про прийняття спадщини в установленому законом порядку.
Після звернення до нотаріуса для оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину, 14 грудня 2018 року отримала відмову в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутністю документального підтвердження реєстрації її проживання разом з померлим на час відкриття спадщини. Вважає, що пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк до трьох місяців для подання заяви про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19 січня 2022 року позов задоволено.
ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_3 - два місяці.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустила строк з поважних причин, тому наявні підстави для задоволення позову.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою в її інтересах адвокатом Пінчук Ю. В., на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19 січня 2022 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою апеляційного суду від 23 травня 2022 року клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано таким, що підлягає додатковому обґрунтуванню, апеляційну скаргу залишено без руху та надано відповідачу строк, десять днів з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, для звернення до апеляційного суду із мотивованою заявою (із зазначенням обґрунтованих підстав) про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копія указаної ухвали надіслана на електронну пошту адвоката Пінчук Ю. В., яка представляє інтереси ОСОБА_2, ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) листом апеляційного суду від 26 травня 2022 року; документ доставлено до електронної скриньки адресата 26 травня 2022 року та повторно 01 серпня 2022 року, що підтверджується довідками суду про доставку електронного листа.
Таким чином, апеляційний суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача, чиї інтереси в суді представляє адвокат Пінчук Ю. В., про суть недоліків апеляційної скарги та строки їх усунення, на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи. Апеляційний суд вжив всіх можливих заходів щодо повідомлення скаржника про залишення апеляційної скарги без руху, разом з тим, недоліки, зазначені в ухвалі, відповідач не усунула.
За наведених обставин, враховуючи, що вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення відповідач не надала, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Пінчук Ю. В., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач та її представник не отримували ухвалу апеляційного суду від 23 травня 2022 року, тому не могли виконати її вимоги. Відповідно до інформації з інтернет ресурсу "Електронний суд" (https://cabinet.court.gov.ua) електронною адресою адвоката Пінчук Ю. В. є ІНФОРМАЦІЯ_2, саме ця адреса і є офіційною електронною адресою. На вказану електронну адресу ухвали апеляційного суду не надходили, у матеріалах справи відсутні докази направлення зазначених ухвал на цю адресу.
Водночас адвокат Пінчук Ю. В. не зазначила в документах, поданих до суду, свою електронну адресу, тому апеляційний суд самовільно визначив адресу, на яку в подальшому направлялися ухвали суду. Не направлялася ухвала апеляційного суду і через "Електронний суд", хоча Пінчук Ю. В. є його користувачем з 2021 року.
Усі інші процесуальні документи по іншим справам, які перебувають у провадженні Полтавського апеляційного суду, за участю адвоката Пінчук Ю. В. направлялися на правильну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2.
Дізнатися про існування ухвали Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2022 року іншим шляхом не було можливості, оскільки Єдиний державний реєстр судових рішень з 24 лютого 2022 року не працював та відновив свою роботу лише наприкінці серпня 2022 року, вже після постановлення Полтавським апеляційним судом ухвал від 23 травня 2022 року та від 17 серпня 2022 року.
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Провадження у суді касаційної інстанції
31 січня 2023 року ОСОБА_2 через адвоката Пінчук Ю. В. надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 29 травня 2023 року поновив строк на касаційне оскарження, відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Пінчук Ю. В., на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, витребував справу із суду першої інстанції.
26 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19 січня 2022 року позов задоволено. ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого сина ОСОБА_3 - два місяці.
ОСОБА_2 через адвоката Пінчук Ю. В. оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку 27 квітня 2022 року, просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано відповідачу строк, десять днів з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, для звернення до апеляційного суду з мотивованою заявою (із зазначенням обґрунтованих підстав) про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копія указаної ухвали надіслана на електронну пошту адвоката Пінчук Ю.В., яка представляє інтереси ОСОБА_2, ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) листом апеляційного суду від 26 травня 2022 року; документ доставлено до електронної скриньки адресата 26 травня 2022 року та повторно 01 серпня 2022 року, що підтверджується довідками суду про доставку електронного листа.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою в її інтересах адвокатом Пінчук Ю. В., на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19 січня 2022 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд керувався тим, що відповідач безпідставно не подав вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд зазначив, що ним вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення скаржника про залишення апеляційної скарги без руху, разом з тим, недоліки, зазначені в ухвалі відповідачем не усунуто.
Проте Верховний Суд не погоджується з цим висновком з огляду на таке.
Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За підпунктом 15.16 пункту 15 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті "Голос України" від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв`язку.
З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Таким чином, на час постановлення апеляційним судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху названі підсистеми (модулі) ЄСІТС вже розпочали функціонування.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 5.6 і 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС: офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.