ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року
м. Київ
справа № 1-9/2005
провадження № 51-7853км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
перекладача ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2005 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115, п.13 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Верховного суду України від 31 травня 2005 року вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2005 рок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеного вироку щодо нього за нововиявленими обставинами.
Як на нововиявлені обставини засуджений, не оспорюючи фактичні обставини, що покладені в основу вироку та підтверджують його винуватість по висунутим по відношенню до нього обвинуваченням, вказував на встановлені Рішенням Комітету ООН з прав людини від 26 липня 2022 року порушення ст. 7 Пакту, а саме призначення йому довічного позбавлення волі, яке є "нескорочуваним". Відтак, на переконання засудженого вирок підлягає перегляду на підставі п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК з призначенням покарання у виді граничного строку за ст. 63 КК на момент постановлення вироку, що підлягає перегляду (15 років) зі звільненням з-під варти у зв`язку із повним та фактичним відбуттям покарання.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною заявою ОСОБА_6 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12 вересня 2023 рокувідмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2023 року, а рішення місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись істотні порушення вимог КПК, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує, що висновок місцевого суду про необов`язкову природу Рішення Комітету ООН з прав людини є помилковим та таким, що не узгоджується із ст. 26 Віденської Конвенції "Про права міжнародних договорів", ст. 2 п. 3 "а" Міжнародного пакту про громадянські та політичні права з огляду на ч. 2 ст. 19 ЗУ "Про міжнародні договори України". Вважає, що відмова у відкритті провадження за поданим ним клопотанням є позбавленням його конституційного права доступу до правосуддя. Зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув доводи його апеляційної скарги не з огляду на її відповідність нормам міжнародного права, погоджуючись з невірною позиції місцевого суду, порушив вимоги ст. 55 Конституції України, а тому ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК та підлягає скасуванню.
В доповненнях до касаційної скарги засуджений просить вирішити питання про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо вирішення питання про відповідність п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК статті 9 Конституції України.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до вимог ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.
Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: невідомість суду з причин, від нього незалежних; істотне значення для провадження; наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв`язку з їх невідомістю суду; відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
При цьому важливим є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" та від 29 жовтня 2015 року в справі "Устименко проти України" неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу "res judicata", тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЕСПЛ від 9 червня 2011 року в справі "Желтяков проти України").
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 4 листопада 2019 року (провадження № 51-9834кмо18), перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернувся до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2005 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 115, п.13 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі.
В обґрунтування своєї заяви, як на підставу про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, ОСОБА_6 вказував на встановлені Рішенням Комітету ООН з прав людини від 26 липня 2022 року порушення ст. 7 Пакту, а саме призначення йому довічного позбавлення волі, яке є "нескорочуваним", а тому, на його думку, вирок підлягає перегляду на підставі п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК з призначенням покарання у виді граничного строку за ст. 63 КК на момент постановлення вироку, що підлягає перегляду (15 років) зі звільненням з-під варту у зв`язку із повним та фактичним відбуттям покарання.