ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 461/5084/20
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/811/415/23
Провадження № 51 - 6265 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_8,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9,
захисника засудженого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження (кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140050000338 від 17 січня 2020 року, № 12020140050001627 від
02 червня 2020 року, № 12020140050001807 від 23 червня 2020 року) щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нижня Яблунька Турківського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,
за ст. 186 ч. 2, ст. 198 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисників - адвокатів ОСОБА_7 і ОСОБА_9 на вирок Галицького районного суду
м. Львова від 31 березня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 31 березня 2023 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ст. 198 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирався.
Цим же вироком засуджено: ОСОБА_8 за ст. 186 ч. 2 КК України; ОСОБА_12 за ст. 186 ч. 2 КК України; ОСОБА_13 за ст. 186 ч. 2 КК України та ОСОБА_10 за ст. 186 ч. 2, ст. 190 ч. 2 КК України.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.
16 січня 2020 року приблизно о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 на доріжці в парку "Високий Замок", яка веде в бік вулиць Кривоноса та Опришківської в м. Львові, умисно, з корисливих мотивів, у той час як ОСОБА_6 та ОСОБА_13 заламали руки ОСОБА_14 і утримували його, а ОСОБА_12, знаходячись поруч, чинив психологічний тиск, ОСОБА_8 із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, яке виражалось у завданні удару в обличчя, відкрито викрав у ОСОБА_14 мобільний телефон марки "Apple" моделі "iPhone 6s" із зарядним пристроєм, чохлом та сім-картою оператора "Київстар", а також золотий ланцюжок та зарядний пристрій до електронних сигарет. Водночас ОСОБА_10 відкрито викрав у ОСОБА_15 мобільний телефон марки "Apple" моделі "iPhone 6" з сім-картою оператора "Київстар" та чохлом, а також золотий перстень та золоті сережки.
Злочинними діями ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_14 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 9 450 гривень, а потерпілій ОСОБА_15 - на загальну суму
17 492 гривні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та потерпілої
ОСОБА_15 - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_6 та в його інтересах захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_9, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять: - засуджений ОСОБА_6 скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а кримінальне провадження щодо нього закрити; - захисник ОСОБА_7 скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції; - захисник ОСОБА_9 скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважають, що в кримінальному провадженні відсутні докази винуватості ОСОБА_6 у вчиненні пограбування ОСОБА_14 та ОСОБА_15, його на місці вчинення кримінального правопорушення не було, на прохання ОСОБА_13 він здав у ломбард золотий ланцюжок, про походження якого йому не було відомо. Указують на те, що у судовому засіданні від 26 листопада 2021 року
ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 зазначали про те, що ОСОБА_6 з ними грабежу не вчиняв, вони зустрілися з ним після вчинення злочину, у судових засіданнях від 20 квітня 2022 року та 10 серпня 2022 року ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 також заперечували участь ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, повідомивши, що використали його для збуту в ломбард викраденого ланцюжка, проте у судовому засіданні від 03 листопада 2022 року, яке було проведено без участі ОСОБА_6 та його захисника, без участі потерпілих і інших захисників, суддя схилила обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 до зміни показань в частині участі ОСОБА_6 у пограбуванні. Зазначають, що впізнання ОСОБА_6 потерпілими не проводилось, потерпілий ОСОБА_14 у своїх показаннях не стверджував про участь ОСОБА_6 у його пограбуванні, заявивши про це через три роки в судовому засіданні від 08 березня 2023 року. Звертають увагу на те, що потерпіла ОСОБА_15 не зазначала про участь ОСОБА_6 у пограбуванні, а у вироку викладені показання, які вона не надавала. Указують на відсутність належних технічних носіїв інформації, на яких зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції. Зазначають, що відеозаписи з камер спостереження парку "Високий Замок" не доводять перебування ОСОБА_6 на місці вчинення кримінального правопорушення, оскільки силуети осіб є нечіткими та розмитими, а судова портретна експертиза не проводилась. Вважають недопустимими окремі докази, на які суд послався у вироку, а саме: протокол проведення слідчого експерименту від 09 червня 2020 року з ОСОБА_8, оскільки, як зазначив останній у судовому засіданні від
10 серпня 2022 року, під час проведення зазначеної слідчої дії йому не було забезпечено право на захист і він говорив так як наказували слідчі, та протокол проведення слідчого експерименту від 26 серпня 2020 року з ОСОБА_13, оскільки зазначений протокол складено після затвердження обвинувального акту 25 червня 2020 року, він не відкривався стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України і безпосередньо не досліджувався судом. Указують на те, що дані, надані оператором мобільного зв`язку "Київстар" в ході тимчасового доступу до речей і документів, доводять, що ОСОБА_6 на час вчинення кримінального правопорушення перебував в іншому місці. Вважають, що зміну обвинувачення в суді здійснено з порушенням вимог КПК України, оскільки у судовому засіданні
22 березня 2023 року, коли мали відбутись судові дебати, прокурор вручив новий обвинувальний акт, затверджений 23 березня 2023 року, який мав змінене обвинувачення в частині часу вчинення кримінального правопорушення. Звертають увагу на те, що судові дебати 29 березня 2023 року проведено без участі потерпілої ОСОБА_15 . Вважають, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 370, 419 КПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги захисту, не мотивував своїх висновків, обмежившись перерахуванням доказів, що були покладені в основу обвинувального вироку, та наведенням загальних формулювань щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 . Крім того зазначають, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у повторному дослідженні доказів та допиті свідка ОСОБА_17, а також провів апеляційний розгляд без участі обвинуваченого ОСОБА_13 .
У запереченнях на касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та в його інтересах захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_9 прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, -
ОСОБА_18 просить залишити їх без задоволення через необґрунтованість наведених засудженим ОСОБА_6 та його захисниками доводів. Від інших учасників судового провадження заперечень на зазначені касаційні скарги не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисники засудженого ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання своїх касаційних скарг та просили їх задовольнити, а також вважали обґрунтованою касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 і просили її також задовольнити.
Засуджений ОСОБА_8 у судовому засіданні вважав касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 і його захисників необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення.
Захисник засудженого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні вважав касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та в його інтересах захисників необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційні скарги засудженого та його захисників частково обґрунтованими, просила задовольнити їх частково, змінити оскаржені судові рішення щодо ОСОБА_6, виключивши посилання як на доказ на протокол проведення слідчого експерименту від 26 серпня 2020 року з