1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року

м. Київ

справа № 685/1149/20

провадження № 61-7324св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

відповідач - Селянське фермерське господарство "Кузьминці",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_10, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, від імені яких діє адвокат Богуш Ігор Анатолійович, на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 липня 2021 року у складі судді Бурлак Г. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2022 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, (правонаступник ОСОБА_87 ), ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до Селянського фермерського господарства "Кузьминці" (далі - СФГ "Кузьминці") про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що вони є власниками майнових паїв ліквідованого КСП "50-ти річчя Перемоги", що підтверджується свідоцтвами на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства виданими Поляхівською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області. Право на майновий пай при ліквідації КСП "50-ти річчя Перемоги" на момент розпаювання отримали 185 його колишніх членів. Будучи співвласниками майнових паїв, навесні 2020 року вони дізналися про те, що все розпайоване майно, яке належало КСП "50-ти річчя Перемоги", перебуває у фактичному користуванні СФГ "Кузьминці" без достатніх правових підстав. Проте співвласники майнових паїв ліквідованого КСП "50-ти річчя Перемоги" рішення про передачу майна КСП СФГ "Кузьминці" не приймали і договір про порядок володіння та користування майном не укладали.

Просили суд витребувати з чужого незаконного володіння СФГ "Кузьминці" майно, яке належало КСП "50-ти річчя Перемоги", в кількості 290 найменувань на загальну суму 8 916 545,92 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що належними та допустимими доказами права власності позивачів на зазначене у позовній заяві майно мають бути письмові докази, зокрема, вказані у Методиці уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177. Суд критично оцінює подані позивачами до позовної заяви лист управління агропромислового розвитку від 23 травня 2014 року, акт про результати проведення перевірки від 19 січня 1999 року та лист голови СФГ "Кузьминці" ОСОБА_90 від 31 січня 1998 року, оскільки вони належним чином не посвідчені і в них відсутні відомості про перелік майна агропідприємства "50-ти річчя Перемоги", яке підлягає розпаюванню. З дослідженого в судовому засіданні переліку активів, які належать власникам майнових паїв агропідприємства "50-ти річчя Перемоги", які були надані у користування СФГ "Кузьминці", встановлено, що він не відповідає вимогам письмового доказу, зазначеного в статті 95 ЦПК України, зокрема, він заламінований та до нього не додано протокол № 2 1997 року, на який є посилання у переліку.

Позивачі, в першу чергу, повинні довести правомірність своїх позовних вимог та обраний ними спосіб захисту своїх прав (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 у справі № 338/180/17), тому суд оцінює критично твердження позивачів, що відповідач повинен довести в суді правомірність користування вказаним у позовній заяві майном.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачами не надано належних та допустимих доказів того, що спірне нерухоме майно, яке вони просили витребувати у відповідача, є таким, що належить їм на праві власності, та було визначено зборами співвласників для розпаювання та виділено саме їм.

Позивачі, стверджуючи про перебування у незаконному користуванні СФГ "Кузьминці" майна розпайованого фонду КСП "50-ти річчя Перемоги" на загальну суму балансової вартості 16 208 815,21 грн, заявляють вимогу про витребування у СФГ "Кузьминці" майна на загальну суму 8 916 545,92 грн. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачі, які мають право на частку (пай) у майні сільськогосподарського підприємства, в натурі майно не отримували, у відсотковому співвідношенні майнові паї позивачів складають 3,05 % від загального пайового фонду.

Враховуючи, що співвласники майнових паїв не виділили в натурі належні їм частки, не набули права власності на майно, які вони просять витребувати у відповідача, суд дійшов правильного висновку про те, що позивачами не доведено їх право власності на спірне нерухоме майно та, відповідно, їх право на витребування вказаного майна від відповідача (постанова Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 662/201/16-ц).

З урахуванням встановлених обставин справи суд зауважує, що справа не містить також доказів на підтвердження обставин щодо фактичного володіння СФГ "Кузьминці" належним позивачам майном, на яке вони мають право в порядку паювання, його найменування та кількість.

Аргументи учасників справи

31 липня 2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, від імені яких діє адвокат Богуш І. А., подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили рішення судів скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновок апеляційного суду про те, що позивачі не мають право на майно колишнього агропідприємства "50-ти річчя Перемоги", оскільки майно в натурі не отримали, суперечить положенню статті 356 ЦК України і правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 19 травня 2022 року по справі № 520/2850/18. Частки позивачів є частиною права на все майно ліквідованого агропідприємства "50-ти річчя Перемоги" і не може правомірно перебувати у користуванні інших осіб без безпосередньо волі самих власників майнових сертифікатів. Апеляційний суд неправильно визначив правову природу спільної часткової власності і помилково послався на постанову Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 662/201/16-ц. Насправді висновки Верховного Суду у справі № 662/201/16-ц стосувалися спірної ситуації щодо визнання права власності за особою, яка отримала конкретне визначене майно на суму майнового сертифікату, що спричинило припинення її спільної власності і погашення сертифікату. Спірні правовідносини у наведеній апеляційним судом справі № 662/201/16-ц не є подібними відносинам у цій справі, оскільки стосуються не спільної часткової власності на все пайове майно, а особистого права власності особи на конкретно виділене майно із спільної часткової власності.

У цій справі конкретне майно на суму майнових сертифікатів позивачам не виділялося і їх право спільної часткової власності не припинено і поширюється на все майно ліквідованого агропідприємства. Саме про таку відмінність і зазначено в постанові Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 760/24314/18 та роз`яснено Верховним Судом, що за відсутність факту виділення майна пайовику застосовуються положення статті 358 ЦК України, згідно якого кожному співвласнику належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на все майно.

Посилання апеляційного суду про те, що відсоток позивачів від загального майнового фонду є незначним і не має значення для вирішення спору, суперечить позиції Верховного Суду про те, що доля спільного майна має вирішуватися виключно за домовленістю співвласників і не залежить від розміру часток. У цій справі розпайоване майно перебуває у відповідача без волі (рішення) власників майнових сертифікатів і юридично не оформлено будь-яким правочином.

Недотримуючись правових позицій Великої Палати Верховного Суду, суди вирішили спір всупереч загальним інтересам суспільства та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 295/14403/15-ц вказав, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положення чинного законодавства не зобов`язують власників майнових сертифікатів доводити своє право на майно і мати при собі пакет документів по розпаюванню майна ліквідованого агропідприємства. Крім того, позивачі заявили клопотання про виклик в якості свідків колишнього голову АП "50-ти річчя Перемоги", засновника і голову СФГ "Кузьминці, колишню економістку АП "50-ти річчя Перемоги" і СФГ "Кузьминці" та голову комісії з розпаювання майна, бухгалтера АП "50-ти річчя Перемоги" та СФГ "Кузьминці", колишнього виконавчого директора СФГ "Кузьминці", тобто осіб, які підписували частину зазначених документів і володіють інформацією про спільне майно позивачів і місце його знаходження. Районний суд на стадії підготовчого засідання не розглянув заяву позивачів про виклик свідків та відхилив протокольною ухвалою аналогічну усну заяву при розгляді справи по суті, пославшись на те, що належними у справі є тільки письмові докази (правочини, акти приймання-передачі майна, рішення зборів тощо), а не пояснення свідків. Тобто, суд дав оцінку доказам по справі на стадії підготовчого провадження і позбавив позивачів можливості довести правову позицію виходячи з предмету позову, зробивши судовий розгляд формальною процедурою, не дотримався вимог пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, відповідно до яких суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу у реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.

Суд визнав всі надані позивачами докази недопустимими, а інші докази позивачів взагалі не аналізував. Проте, Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, застосовувалася двадцять років тому для уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав (п. 1). Але процес паювання майна АП "50-ти річчя Перемоги" був завершений в 1997-2002 роках, по завершенню якого позивачі (або їхні спадкодавці) отримали майнові сертифікати. Судовий спір не стосується ні уточнення складу та вартості пайових фондів АП "50-ти річчя Перемоги", ні вартості майнових сертифікатів позивачів. Отже, при оцінці доказів суд першої інстанції невмотивовано послався на нормативний акт, який не має відношення до предмету спору.

17 жовтня 2022 року СФГ "Кузьминці" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в кому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін..

Зазначає, що позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник. Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою. Для застосування норми частини першої статті 388 ЦК України необхідно встановити факт, що спірне майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом і перейшло у володіння особи, яка відчужила дане спірне майно за відплатним договором, не маючи права на його відчуження, добросовісному набувачу. Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння. Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Таким чином, для витребування спірного майна з чужого незаконного володіння має бути: встановлено та ідентифіковано чіткі об`єкти спірного індивідуального визначеного майна; підтверджено право власності або законного володіння у власника або титульного володільця на ці об`єкти; підтверджено існування в натурі цих об`єктів, як предметів матеріального світу, на момент подачі позову та прийняття рішення про витребування такого майна; підтверджено, що відповідач саме на момент подачі позову та прийняття рішення фактично тримає його у себе, внаслідок чого власник чи титульний володілець не має можливості здійснювати фактичне володіння над річчю. Аналогічні висновки викладені в багатьох постановах Верховного Суду України та Верховного Суду.

Позивачами вказані обставини не доведені, не надано доказів, що майно, яке вони просили суд витребувати у відповідача, визначено зборами співвласників для розпаювання та виділено саме їм, як і фактичного володіння СФГ "Кузьминці" майном, на яке позивачі мають право в порядку паювання, а тому судові рішення про відмову в задоволенні позову є законними та обґрунтованими.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі вказано, що підставою касаційного оскарження судових рішень заявники зазначають неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 295/14403/15-ц, від 19 травня 2022 року у справі № 520/2850/18, від 07 вересня 2021 року у справі № 344/5437/17, від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19, від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц, від 03 вересня 2020 року у справі № 760/24314/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявники указують на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Крім того, зазначають, що судом першої інстанції проігноровано клопотання про виклик свідків (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

20 січня 2023 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року продовжено СФГ "Кузьминці" строк для подання пояснень на касаційну скаргу; справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини

Судивстановили, що на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП (майнових сертифікатів) кожен із позивачів має право на пайовий фонд майна КСП "50-річчя Перемоги", с. Кузьминці, Теофіпольського району, Хмельницької області, а саме: частка ОСОБА_7 визначена в розмірі 1 623,00 грн або 0,34 % від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, частка ОСОБА_2 - 2 278,00 грн (0,48 %), частка ОСОБА_4, який є правонаступником пайовика ОСОБА_87 - 1 303,00 грн (0,28 %), частка ОСОБА_5 - 3 233,00 грн (0,68 %), частка ОСОБА_3 - 2 711,00 грн (0,57 %), частка ОСОБА_1 - 3 316,00 грн (0,70 %), всього на загальну суму 14 464,00 грн (3,05 %).

Згідно змісту листа голови СФГ "Кузьминці" ОСОБА_89 № 08 від 31 січня 1998 року до бухгалтерського річного звіту за 1997 рік по СФГ "Кузьминці" на адресу Теофіпольського районного відділу статистики, у фактичному користуванні СФГ "Кузьминці" перебуває майно пайовиків.

Згідно з актом Теофіпольського відділення Красилівської МРДПІ Хмельницької області "Про результати проведення перевірки з питання правомірності створення фермерського господарства "Кузьминці" від 19 січня 1999 року, в січні 1997 року зборами трудового колективу прийнято рішення по розпаюванню КСП "50-ти річчя Перемоги". Розпаюванню підлягали основні та оборотні засоби між 285 членами підприємства. Майновий пай наділено в грошовому та натуральному виразі, основні та оборотні засоби, які підлягали розпаюванню, окремо кожному члену підприємства не виділено. Решта основних засобів залишковою вартістю 162 474,00 грн залишились не розпайованими і рахуються на балансі КСП "50-ти річчя Перемоги".

У листі від 23 травня 2014 року Управління агропромислового розвитку Теофіпольської РДА на ім`я голови ГО "Захист прав жителів села Кузьминці Теофіпольського району" ОСОБА_88 зазначено, що розпаювання майна агропідприємтва "50-ти річчя Перемоги", с. Кузьминці, загальною вартістю 473,3 тис. грн. було проведено в 1997 році і затверджено зборами пайовиків від 04 травня 1997 року відповідно до протоколу № 2. Договорів оренди майна між власниками майнових паїв та СФГ "Кузьминці" не укладалося, тому майно належить пайовикам. За результатами перевірки встановлено, що майно, яке використовувалося СФГ "Кузьминці", є власністю пайовиків с. Кузьминці.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).


................
Перейти до повного тексту