ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 947/24189/19
провадження № 61-1338св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач ? ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року у складі судді Маломуж А. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Дришлюка А.І., Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.
Позов мотивований тим, що 27 серпня 2014 року між ним та відповідачем зареєстрований шлюб, в якому у них народилися діти: дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 29 серпня 2017 року шлюбні відносини між ними фактично припинились, дружина разом з дітьми переїхали мешкати окремо від нього за адресою: АДРЕСА_1, де і зараз проживають. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2019 року шлюб між ним та відповідачем розірвано, а також визначено місце проживання дітей разом з матір`ю. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2018 року з нього на користь ОСОБА_3 стягнено аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням № 14 Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 27 червня 2019 року "Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_1" йому встановлено для участі у вихованні та спілкуванні з дітьми наступні способи участі: щотижнево, шляхом систематичних побачень кожної п`ятниці з 10.00 год до 19.00 год, та щотижнево, шляхом його систематичних побачень щонеділі з 16.00 год до 19.00 год без присутності матері дітей ? ОСОБА_3, та впродовж одного місяця літнього періоду діти перебувають разом з батьком за попередньою домовленістю між батьками без присутності матері дітей. Незважаючи на наявність вказаного рішення, відповідач чинить йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дітьми, забороняє побачення з ними без її участі.
Він має можливість та бажання приймати участь у вихованні та розвитку дітей, сумлінно ставиться до виконання батьківських обов`язків, має прихильність дітей до нього, приймає участь у матеріальному забезпеченні дітей.
ОСОБА_1 просив суд:
зобов`язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дітьми: дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
встановити йому для участі у вихованні та спілкуванні з дітьми: ОСОБА_4, ОСОБА_5 такі способи участі: щотижнево, шляхом його систематичних побачень кожної п`ятниці з 10.00 год до 19.00 год, та щотижнево, шляхом його систематичних побачень щонеділі з 16.00 го. до 19.00 год без присутності матері дітей ? ОСОБА_3, та впродовж одного місяця літнього періоду діти перебувають разом з батьком за попередньою домовленістю між батьками, без присутності матері дітей.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми: дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з дітьми: дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні способи участі:
щотижнево, шляхом його систематичних побачень кожної п`ятниці з 10.00 год до 19.00 год, та щотижнево, шляхом його систематичних побачень щонеділі з 16.00 год до 19.00 год без присутності матері дітей ? ОСОБА_3, та впродовж одного місяця літнього періоду діти перебувають разом з батьком за попередньою домовленістю між батьками, без присутності матері.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач виявляє бажання спілкуватись та зустрічатись із дітьми, з висновків судової психологічної експертизи стану дітей не встановлено негативного впливу ОСОБА_1 на них, а відтак у суду відсутні підстави для усунення позивача від спілкування з дітьми. Сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дітей та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування позивача із дітьми. Судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача із дітьми буде перешкоджати нормальному їх розвитку, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивача з дітьми буде сприяти повноцінному вихованню дітей, їх розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить їх виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості. Безпосередня участь батька у вихованні дітей, як хлопчика, так і дівчинки, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання, зокрема, батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дітей. Враховуючи викладене, а також те, що судом встановлено, що з боку відповідача дійсно чиняться перешкоди щодо надання можливості ОСОБА_1 бачитись та спілкуватись з дітьми, позовні вимоги є обґрунтованими та законними.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року змінено та викладено резолютивну частину в наступній редакції:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми: дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з дітьми: дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні способи участі:
щотижнево, шляхом його систематичних побачень кожної п`ятниці з 10.00 год до 19.00 год та щотижнево, шляхом його систематичних побачень з 10.00 год до 19.00 год (парна неділя; непарна субота) без присутності матері дітей ? ОСОБА_3 та впродовж двох тижнів літнього періоду (липень, серпень кожного місяця) діти перебувають разом з батьком за попередньою домовленістю між батьками, без присутності матері дітей, починаючи з 2023 року.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не встановлені обставини, які б свідчили про те, що спілкування позивача з дітьми перешкоджатиме їх нормальному розвитку чи здійснюватиме негативний вплив на їх виховання, в тому числі спілкування за відсутності матері. Такі обставини не знайшли свого підтвердження та не були доведені й в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції. З огляду на вказане апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 .
З огляду на вік дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, (7 та 6 років відповідно), особливості психо-емоційного розвитку дітей відповідного віку, професію ОСОБА_1 (моряк) та його тривалу відсутність протягом року в зв`язку з виконанням професійних обов`язків, апеляційний суд враховує відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в частині способу участі ОСОБА_1 у вихованні дітей. Апеляційний суд зауважує, що встановлені судом часові рамки в графіку побачень зустрічей не мають перешкоджати графіку відвідувань дітьми дитячого садку та інших занять. При чому, за домовленістю з батьками побачення можуть відбуватися поза межами встановленого судом графіку.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що суд першої інстанції не прийняв до уваги уточнену позовну заяву спростовуються матеріалами справи, зокрема тим, що його представник в останньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені в первісній редакції.
Аргументи учасників справи
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, викладені у заяві від 10 січня 2020 року.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що у порушення норм статті 49 ЦПК України суд першої інстанції не врахував заяву про зміну предмету позову, подану позивачем за рік до ухвалення судового рішення.Після отримання заяви про зміну предмету позову, суд не вирішив вказану заяву у порядку та строки, передбачені ЦПК України. Відповідно до ухвали про відкриття провадження від 18 жовтня 2019 року справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження, однак рішення ухвалено без закриття підготовчого провадження, про що не ухвалено відповідного процесуального рішення відповідно до вимог статті 200 ЦПК України. Оскільки суд першої інстанції на наступному судовому засіданні після повернення матеріалів справи з судово-психологічної експертизи, попри його клопотання та його представника про перенесення розгляду справи, оголосив рішення у справі, він був позбавлений можливості звернути увагу суду на зміну предмету позову. Розуміючи стадію судового розгляду справи, він не очікував, що суд ухвалить рішення без розгляду справи по суті, судових дебатів та заслуховування.
Згідно з висновком експерта від 18 грудня 2020 року запропоновано формат зустрічей, який є більшим від того, на якому він наполягав у заяві від 10 січня 2020 року. Вказані процесуальні порушення призвели до того, що судом було розглянуто вимоги, відмінні від заявлених остаточно. Наведене призвело до того, що він не отримав належного доступу до правосуддя, процесуальні питання не були вирішенні судом, що призвело до неналежного захисту його порушених прав.
Суд апеляційної інстанції присвятив його апеляційній скарзі лише один абзац, вказавши, що його представник в останньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені в первісній редакції. Так, в протоколі судового засідання дійсно відображено, що його представник підтримав позовну заяву у повному обсязі та просив задовольнити позов. При цьому за вказаним протоколом не вбачається відкликання заяви про уточнення позовних вимог, а також неможливо встановити у якій саме редакції було підтримано позовні вимоги. Тому суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок щодо підтримання його представником позовної заяви в первісній редакції.
Апеляційний суд у судовому засіданні оголосив вступну та резолютивну частину постанови, згідно з якої апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню. Ознайомившись з письмовим рішенням суду, як з вступною і резолютивною частинами, так і повним текстом, він дізнався, що всупереч оголошеному рішенню, суд прийшов до протилежних висновків і, насправді, задовольнив апеляційну скаргу саме ОСОБА_2, а не його апеляційну скаргу.
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду ? без змін.
Відзив мотивований тим, що будь-які інші позовні вимоги до розгляду не приймались та предметом розгляду не були. В жодному із судових засідань, ані позивач, ані його представник не просили прийняти до розгляду та не підтримували заяву, подану в порядку, передбаченому статтею 49 ЦПК України, що підтверджується звукозаписом судового засідання. Сторона позивача була присутня в судовому засіданні, а представник позивача підтримав та наполягав на розгляді та задоволення саме позовних вимог в первісній редакції від 04 жовтня 2019 року. Вказані обставини були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції та відображені в постанові. Суди розглянули справу саме в межах позовних вимог, які були заявлені позивачем. Жодних заяв про зміну предмета позову вона не отримувала та з їх змістом не ознайомлена.
Щодо ухвалення рішення в порядку загального позовного провадження без закриття підготовчого провадження у справі, то в судовому засіданні 08 лютого 2021 року представник позивача не заявляв щодо порушення будь-яких стадій розгляду справи, про те, що не закрито підготовче провадження та про неможливість розгляду справи та ухвалення рішення по суті. Посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, про які не було заявлено в суді першої інстанції, є недопустимими і не впливають на суть спірних правовідносин.
Не відповідають дійсності доводи касаційної скарги про невідповідність проголошеного судового рішення в судовому засіданні судового рішення його повному тексту, оскільки спростовуються текстом постанови та звукозаписом процесу.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.