ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 2-509/2006
провадження № 61-15557св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Крячком Олегом Володимировичем, на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2006 року у складі судді Ковригіна О. С. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Чумак О. В., Лобова О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 до виконкому Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області про захист прав власника залишено без розгляду.
Ухвала вмотивована тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2, як правонаступник ОСОБА_1, у серпні 2021 року звернувся до Харківського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2006 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2006 року направлено до Чугуївського міського суду Харківської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14 грудня 2021 року відновлено частково судове провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконкому Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області про захист права власника.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2006 року.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року матеріали справи № 2-509/2006 направлено до Чугуївського міського суду Харківської області для винесення додаткового рішення (ухвали).
Додатковим рішенням (ухвалою) Чугуївського міського суду Харківської області від 14 квітня 2023 року визначено, в якій саме частині втрачене судове провадження підлягає відновленню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2006 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідають положенням пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України (в редакції, чинній на 23 вересня 2005 року, згідно з якою суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При цьому апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги щодо виконання ОСОБА_1 рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 червня 2001 року, яке було постановлено на його користь, до його скасування у 2006 році апеляційною інстанцією, оскільки це не спростовує останнього, як і не доводить зміну місця його проживання на час постановлення оскаржуваної ухвали, так як наявна у матеріалах справи копія паспорта зі сторінкою місця реєстрації у м. Харкові містить дату такої реєстрації 26 грудня 2007 року.
Посилання ОСОБА_2 щодо необізнаності позивача (його батька) про скасування судового рішення, яким було відновлено його право користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1, суперечать його ж доводам, що спірна земельна ділянка була приватизована та передана у приватну власність, отже, до знищення судової справи за закінченням терміну зберігання, та у всякому разі - до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 міг доводити неправомірність оскаржуваної ухвали.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2006 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Крячком О. В., мотивована тим, що він є сином і спадкоємцем ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Введенської селищної ради Чугуївського району про захист прав власника. За результатами розгляду справи Чугуївським міським судом Харківської області ухвалено рішення від 21 червня 2001 року у справі № 2-772/2001, відповідно до якого позов задоволено, поновлено порушене право ОСОБА_1 в частині користування спірною земельною ділянкою. Зазначена земельна ділянка була успадкована ОСОБА_2, проте, у 2021 року, під час розгляду іншої справи, він дізнався про скасування апеляційним судом Харківської області рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 червня 2001, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, а надалі ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2006 року позов залишено без розгляду.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує те, що суди безпідставно залишили позов без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, чинній на час винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали). Зазначає, що районний суд не вчинив дій для встановлення адреси проживання позивача та не пересвідчився в одержані останнім судової повістки та обізнаності в повторному перегляді справи, відтак дійшов передчасного висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду. Вказує, що він, як правонаступник свого батька, позбавлений можливості захистити своє право в інший спосіб.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Крячком О. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.