ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 5015/118/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" - Демідонта Б.О.,
Фізична особа-підприємець Гаврилюк О.Р. прийняв участь у судовому засіданні особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" за вх. № 3584/2022
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022
у складі колегії суддів: Гриців В.М., Зварич О.В., Малех І.Б.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування"
до Фізичної особи-підприємця Гаврилюка Олександра Романовича
про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 15.11.2017 № 03/11, укладеного Приватним підприємством "Фірма "Галич-Кабель" з Фізичною особою-підприємцем Гаврилюком Олександром Романовичем, та про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 20.12.2018 № 05/12, укладеного Приватним підприємством "Мібул" з Фізичною особою-підприємцем Гаврилюком Олександром Романовичем,
у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач",
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності правових підстав для визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги (цесії) за відповідним позовом уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
1. У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", порушена ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Львівської області від 15.07.2011.
2. Ухвалою від 14.12.2016 суд залучив до участі у справі № 5015/118/11 в якості уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" (далі - ТОВ "ЛЗА"). Підставою для залучення ТОВ "ЛЗА", як уповноваженої особи засновників боржника, слугувало рішення загальних зборів учасників, у проведенні яких прийняли участь учасники, що володіють на час проведення зборів понад 50% часток в статутному фонді. Повноваження обирати представника та відкликати представника належать учасникам юридичної особи, що реалізуються шляхом прийняття рішення про вчинення відповідних дій на загальних зборах.
Подача до суду позову.
3. 26.11.2019 ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" (уповноважена особа засновників боржника (ТОВ Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач") подало позовну заяву про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 15.11.2017 № 03/11, укладеного між Приватним підприємством "Фірма "Галич-кабель" та Фізичною особою-підприємцем Гаврилюком Олександром Романовичем, та договору про відступлення прав вимоги від 20.12.2018 № 05/12, укладеного між Приватним підприємством "Мібул" та Фізичною особою-підприємцем Гаврилюком Олександром Романовичем.
4. Позивач вважав оскаржені правочини недійсними, укладеними з метою зловживання представника первісного кредитора процесуальними правами, умови правочинів не відповідають економічним інтересам первісного кредитора. Зокрема вказував на те, що договори про відступлення прав вимоги направлені на перехід до ФОП Гаврилюка О.Р. вимог правонаступників ПАТ "Укрсоцбанк" за договором невідновлювальної кредитної лінії від 23.08.2007 № 600/21-93 загальною вартістю 937 056,87 грн за ціною 25 100 грн. Отже, ці договори є договорами факторингу. Проте ФОП Гаврилюк О.Р. не є фінансовою установою і тому не має права надавати фінансові послуги, не може бути кредитодавцем за кредитним договором. Для первісного кредитора умови правочинів істотно гірші від звичайних умов договорів відступлення вимог (3% та 0,2% наповнення) та істотно гірші ніж існуючі на момент укладення правочину умови отримання розрахунків від боржника (80% та 100% відповідно), а отже є наслідком зловживання новим кредитором у власних інтересах, наявних у нього на момент укладання правочинів повноважень представника первісного кредитора та представника ліквідатора та є окремою підставою визнання цих правочинів недійсними.
Розгляд справи судами.
5. 05.08.2020 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 5015/118/11 заяву уповноваженої особи учасників боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги від 15.11.2017 № 03/11, укладений Приватним підприємством "Фірма "Галич-Кабель" з Фізичною особою-підприємцем Гаврилюком Олександром Романовичем; визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги від 20.12.2018 № 05/12, укладений Приватним підприємством "Мібул" з Фізичною особою-підприємцем Гаврилюком Олександром Романовичем. Стягнуто з ФОП Гаврилюка О.Р. на користь ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" 3 842 грн судового збору.
6. Суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений ПП "Фірма "Галич-Кабель" з ФОП Гаврилюком О.Р. договір про відступлення прав вимоги від 15.11.2017 № 03/11 та укладений ПП "Мібул" з ФОП Гаврилюком О.Р. договір про відступлення прав вимоги 20.12.2018 № 05/12 за своєю правовою природою (незважаючи на назву як договір про відступлення права вимоги та п. 3.7 договорів, в яких вказано, що договір тлумачиться як операція купівлі-продажу, а не факторингу) є договором факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Фізична особа-підприємець Гаврилюк О.Р. у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" не є фінансовою установою, яка може надавати фінансові послуги. При цьому суд урахував правову позицію, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16.
7. 19.04.2022 постановою Західного апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2020 у справі № 5015/118/11 та ухвалено нове судове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" - уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 15.11.2017 № 03/11, укладеного між Приватним підприємством "Фірма "Галич-кабель" та Фізичною особою-підприємцем Гаврилюком Олександром Романовичем, та договору про відступлення прав вимоги від 20.12.2018 № 05/12, укладеного між Приватним підприємством "Мібул" та Фізичною особою-підприємцем Гаврилюком Олександром Романовичем, відмовлено.
8. Постанова мотивована тим, що оскаржені договори про відступлення прав вимоги не вплинули на визнаний судом розмір вимог кредиторів до ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач".
Докази протилежного у матеріалах позовного провадження відсутні і таких доказів позивач не називає. Крім того, позивач не уповноважений заявляти позов в інтересах ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач".
Також, позивач не обгрунтував і не довів, яким чином оскаржені правочини порушують його права чи охоронювані законом інтереси, як уповноваженої особи учасників боржника - ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач".
Відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, а тому немає необхідності в такому випадку надавати оцінку законності спірному договору (до такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 7.17 постанови від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, у п. 8.9 постанови від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
9. 02.08.2022 засобами електронного зв`язку ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" надіслало на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 у справі № 5015/118/11 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2022 у цій справі.
10. Підставами касаційного оскарження АТ "Укргазвидобування" зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
11. Скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми права всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, від 16.12.2021 у справі № 916/2796/20, від 27.11.2019 у справі № 916/2624/18, від 05.09.2019 у справі № 5015/118/11, від 21.03.2018 у справі № 910/2489/17, від 11.09.2018 справі № 909/968/16, від 11.12.2019 у справі № 761/20611/17, від 31.10.2018 у справі № 465/646/11, від 26.10.2018 у справі № 923/151/17, від 04.09.2019 у справі № 906/1174/18.
12. На думку скаржника, спірні правочини за своє правовою природою є договорами факторингу та повинні бути визнані недійсними.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
13. Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
14. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
15. З урахуванням наведеного, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, відхиляються доводи касаційної скарги стосовно сплати/несплати коштів (100 грн) за одним із спірних договорів, а саме від 20.12.2018 № 05/12 (де фактично перед судом касаційної інстанції поставлено питання з`ясування та перевірки обставин справи, а також додаткової перевірки доказів у справі), так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
16. Суд апеляційної інстанцій у цій справі дійшов висновку про відмову у позові з огляду на відсутність порушеного права позивача.
17. Судова колегія вважає за необхідне навести наступні мотиви на підтримку висновку суду апеляційної інстанції про відмову в позові.
18. Як встановлено судами, 15.11.2017 ПП "Фірма "Галич-кабель" та ФОП Гаврилюк О.Р. уклали договір про відступлення прав вимоги № 03/11 про перехід вимог за договором невідновлювальної кредитної лінії від 23.08.2007 № 600/21-93, укладеним ПАТ "Укрсоцбанк" з ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач", в розмірі 884 056,87 грн, з якої: заборгованість першої черги погашення кредиторських вимог становить 765 522,24 грн; заборгованість шостої черги погашення кредиторських вимог - 118 409,63 грн; судові витрати - 125 грн, а також про перехід вимог за договором від 15.03.2016 № 02/03, укладеним ПАТ "Львівський завод Автонавантажувач" з ПП "Фірма "Галич-Кабель" у розмірі 3 000 грн заборгованості четвертої черги погашення кредиторських вимог. Усього за договором від 15.11.2017 № 03/11 відступлено вимог на суму 887 056,87 грн за ціною 25 000 грн.
20.12.2018 ПП "Мібул" (нова назва ПП "Фірма "Галич-кабель") та ФОП Гаврилюк О.Р. уклали договір про відступлення прав вимоги № 05/12 про перехід вимог, що виникли відповідно до умов договору невідновлювальної кредитної лінії від 23.08.2007 № 600/21-93, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" і ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач", у розмірі 50 000 грн, яка складається з 50 000 грн заборгованості першої черги погашення кредиторських вимог. Вимоги за договором від 20.12.2018 № 05/12 відступлені за ціною 100 грн.
19. Саме питання недійсності цих договорів є предметом спору у справі, що нині переглядається.
20. Вирішуючи питання наявності підстав для визнання спірних договорів відступлення прав вимоги (цесії) недійсними, судова колегія звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21).
21. "Щодо розмежування договорів відступлення права вимоги та факторингу
43. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
44. Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
45. За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
46. Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
47. Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.
48. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним чи безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.
49. Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
50. Банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи. Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (стаття 350 Господарського кодексу України).