ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/14968/22 (910/9066/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М. - головуючий, Копитова О.С., Доманська М.Л.)
у справі №910/14968/22(910/9066/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арагон"
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича
про визнання недійсними договорів, зняття заборон, припинення записів про іпотеку та скасування рішень,
у межах справи №910/14968/22
за заявою ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/14968/22 за заявою ОСОБА_2 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (далі - ТОВ "Укрбуд Девелопмент") на стадії розпорядження майном, введеній ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023.
2. 08.06.2023 до Господарського суду міста Києва звернулось ТОВ "Укрбуд Девелопмент" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арагон" (далі - ТОВ "ФК "Арагон") про визнання недійсними договорів, зняття заборон, припинення записів про іпотеку та скасування рішень.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва 05.07.2023 у справі №910/14968/22(910/9066/23) позов задоволено у повному обсязі.
Стислий виклад вимог апеляційної скарги ОСОБА_1
4. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 05.07.2023 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
5. У поданій апеляційній скарзі скаржник зазначав, що рішення стосується його прав та обов`язків, в тому числі на подання відзиву на позовну заяву. Також, за твердженням скаржника, визнання недійсними спірних правочинів тягне майнову відповідальність ОСОБА_1 як бенефіціара відповідача та його керівника.
Стислий виклад ухвали суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва 05.07.2023 закрито.
7. Ухвала господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржник не має статусу сторони або учасника у справі; оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки скаржника; скаржник не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятих у справі процесуальних документів, зокрема на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2023.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
8. ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 та направити справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
9. Скаржник вважає, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: ст. 2, ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст. 55, 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, ч.ч. 4, 5 ст. 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
10. Скаржник зауважує, що оскаржуваною ухвалою неправильно вирішено питання щодо процесуальних прав скаржника, а саме помилково встановлено їх відсутність, оскільки визнання недійсними спірних правочинів безпосередньо тягне майнову відповідальність та безпосередньо впливає на майновий стан ОСОБА_1 як єдиного кінцевого бенефіціара відповідача та його керівника.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
11. Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
12. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження на рішення господарського суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
13. За змістом ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
14. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
15. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
16. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
17. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
18. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
19. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 пп. 3.1 п. 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
20. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
21. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.
22. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
23. Частина 1 ст. 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: 1) учасники справи, а також 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
24. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до господарського суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просив суд переглянути рішення господарського суду першої інстанції, в якій він не був учасником.
25. Отже, ОСОБА_1 не набув статусу учасника у справі, що переглядається. Вказане не заперечується і самим скаржником в касаційній скарзі.
26. Верховний Суд відзначає, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення ст. 254 ГПК України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
27. ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу як особа, про права та інтереси якої прийнято оскаржуване рішення.
28. У поданій як апеляційній скарзі так і касаційній скарзі скаржник зазначає, що рішення стосується його прав та обов`язків, в тому числі на подання відзиву на позовну заяву. Також, за твердженням скаржника, визнання недійсними спірних правочинів тягне майнову відповідальність ОСОБА_1 як бенефіціара відповідача та його керівника. Крім того, ухвалою господарського суду від 03.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення його до участі у справі як третьої особи, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
29. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
30. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
31. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.