ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 905/1215/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Ємця А.А,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія, позивач, скаржник) - Бова Я.О. (адвокат),
відповідача - публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - Товариство, відповідач) - Жукова Л.А. (адвокатка),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії
на рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2023 (головуючий - суддя Зекунов Е.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 (головуючий - суддя Шутенко І.А., судді Гребенюк Н.В., Слободін М.М.)
у справі №905/1215/23
за позовом Компанії
до Товариства
про стягнення заборгованості.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат і 3 % річних.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Компанія звернулася до суду з позовною заявою до Товариства про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних.
1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач несвоєчасно оплатив надані позивачем послуги за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі №905/1215/23, у задоволенні позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Компанія, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Компанія із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22, від 02.08.2023 у справі №916/1788/22.
5. Позиція іншого учасника справи
5.1. Від відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшов до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство заперечило проти доводів Компанії, просило у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити оскаржувані судові рішення без змін.
5.1.1. Вказаний відзив сформовано в підсистемі "Електронний суд" 23.02.2024, доставлено до електронного кабінету позивача та його адвоката 23.02.2024 о 16:05 та зареєстровано Судом 26.02.2024. З огляду на вказані дати та Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, статті 74, 75, 116 ГПК України, вбачається, що відзив на касаційну скаргу подано у визначений Судом строк.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що 04.06.2019 державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Компанія (ОСП), [виконавець] та Товариством (користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського обслуговування (оперативно-технологічного) управління №0112-03015 (далі - Договір).
6.1.1. До Договору сторонами неодноразово вносилися зміни шляхом укладання додаткових угод від 13.06.2019, від 10.09.2019, від 19.03.2020, від 22.07.2020, від 17.09.2021, від 22.12.2021, від 08.11.2022, від 16.12.2022.
6.1.2. За умовами пунктів 1.1 та 1.2 Договору, в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 №6, Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України; за Договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга); користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов Договору.
6.1.3. Відповідно до пункту 1.3 Договору під час виконання вимог Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.
6.1.4. Згідно з умовами пунктів 2.2 - 2.5 Договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором) відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті http://ua.enegry/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. Обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.
6.1.5. Відповідно до пункту 2.7 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбаченими правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
6.1.6. Згідно з пунктом 2.9 Договору оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою сервісу, за умови наявності кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
6.1.7. Договір набуває чинності з дати його підписання і укладається на строк до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд йог умов.
6.2. Позивач стверджує, що Товариство несвоєчасно здійснювало розрахунки за надані Компанією послуги у період з вересня 2022 року по червень 2023 року, чим прострочило виконання грошових зобов`язань визначених Договором.
6.3. Компанія звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства інфляційних втрат у розмірі 1 583 884,81 грн і 3 % річних - 589 157, 28 грн.
6.4. Відповідач проти позову заперечив та стверджував, що настання форс-мажорних обставин підтверджується листом Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, Товариство перебуває під впливом форс-мажорних обставин, особливість статусу Товариства в умовах воєнного стану, скрутне фінансове становище та загроза припинення господарської діяльності (банкрутства), які свідчать, що саме ці форс-мажорні обставини стали причиною прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором.
6.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту доданого відповідачем до відзиву Наказу Міністерства енергетики України від 16.06.2023 №199 вбачається, що позивач також мав заборгованість перед відповідачем, але на виконання зазначеного наказу між сторонами було здійснено відповідні зарахування наявної заборгованості за Договором за попередні періоди, про що складено та підписано двосторонні акти зарахування зустрічних однорідних вимог.
6.6. Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що з наявних у матеріалах справи доказів (підписаних сторонами актів надання послуг та рахунків за послуги, актів коригування до актів надання послуг) вбачається, що взаєморозрахунки сторін Договору у період з вересня 2022 року по серпень 2023 року відбувалися таким чином:
- акт від 30.09.2022 (за вересень 2022) та акт коригування від 30.12.2022 на суму 54 201,47 грн (по Договору строк оплати рахунків та акта коригування 15.10.2022, 15.01.2023) - оплачений 22.06.2023;
- акт від 31.10.2022 (за жовтень 2022) та акт коригування від 21.02.2023 на суму 82 347,85 грн (по Договору строк оплати рахунків та акта коригування 15.11.2022, 15.03.2023) - оплачений 22.06.2023;
- акт від 30.11.2022 (за листопад 2022) та акт коригування від 17.03.2023 на суму 627 462,55 грн (по Договору строк оплати рахунків та акта коригування 15.12.2022, 15.04.2023) - оплачений 22.06.2023;
- акт від 31.12.2022 (за грудень 2022) та акт коригування від 30.03.2023 на суму 2 241 436,08 грн (по Договору строк оплати рахунків та акта коригування у період 10.12.2022 по 15.04.2023) - оплачений 22.06.2023;
- акт від 31.01.2023 (за січень 2023) та акт коригування від 21.04.2023 на суму 13 117 777,44 грн (по Договору строк оплати рахунків та акта коригування у період 10.01.2023 по 15.05.2023) - оплачений 22.06.2023;
- акт від 28.02.2023 (за лютий 2023) та акт коригування від 19.05.2023 на суму 10 729 973,94 грн (по Договору строк оплати рахунків та акта коригування 15.03.2023, 15.06.2023) - оплачений 22.06.2023;
- акт від 31.03.2023 (за березень 2023) та акт коригування від 17.07.2023 на суму 11 974 704,59 грн (по Договору строк оплати рахунків та акта коригування у період 10.04.2023 по 15.08.2023) - оплачений 22.06.2023 та 23.08.2023;
- акт від 30.04.2023 (за квітень 2023) та акт коригування від 18.08.2023 на суму 11 795 175,13 грн (по Договору строк оплати рахунків та акта коригування у період з 10.05.2023 по 15.09.2023) - оплачений 22.06.2023;
- акт від 31.05.2023 (за травень 2023) та акт від 30.06.2023 (за червень 2023) на суму 8 577 359,32 грн (по Договору строк оплати рахунків мав бути проведений у період з 10.06.2023 по 20.08.2023) - оплачений 23.08.2023.
6.7. Судом першої інстанції зазначено, що між сторонами відсутній спір з приводу повноти оплати наданих Компанією за період з вересня 2022 року по серпень 2023 року послуг, проте, у зв`язку з простроченням виконання вказаного грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з Товариства інфляційні втрати у розмірі 1 583 884,81 грн та 3 % річних у розмірі 589 157,28 грн.
6.8. Судом першої інстанції встановлено, що:
- у наданому розрахунку позивача не відображено періодів виникнення боргу за кожним з рахунків та актом. Наведені в розрахунку суми не відповідають сумам вартості послуг, зафіксованим в актах та актах коригування, тому встановити правильність здійснення нарахувань за даними таблиці-розрахунку позивача неможливо;
- відповідно до даних контррозрахунку відповідача, проведеного з урахуванням періодів виникнення боргу за кожним з рахунків та актом, сум вартості послуг наведеним в актах та актах коригування, загальна сума простроченого грошового зобов`язання складає 118 490 633,26 грн, нараховані інфляційні втрати - 391 089,90 грн та 3% річних- 411 966,35 грн.
6.9. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову, виходячи, зокрема, з такого.
6.9.1. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Президентом України видано Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
6.9.2. ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
6.9.3. Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.
6.9.4. Лист ТТП України, на який посилається відповідач, не може бути прийнятий судом, як сертифікат, оскільки, він не відповідає вимогам статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Водночас, сертифікат ТПП України теж не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
6.9.5. З огляду на це, крім листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підлягають дослідженню інші докази, які згідно з доводами відповідача, підтверджують наявність у Товариства форс-мажорних обставин, що стало причиною прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором.
6.9.6. Основним видом діяльності Товариства є виробництво електричної енергії.
6.9.7. Виконання Договору забезпечується зі сторони Товариства структурною одиницею Слов`янська ТЕС.
6.9.8. Товариство, зареєстроване за адресою: Україна, 84306, Донецька область, Краматорський район, місто Краматорськ, за відповідним будинком на відповідній вулиці.
6.9.9. Виробничі потужності структурної одиниці Слов`янської ТЕС розташовані за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Миколаївка.
6.9.10. У розділі 7 Договору "Форс-мажор" узгоджено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання, або неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання Договору (пункт 7.1).
6.9.11. Якщо форс-мажор продовжується більше шести місяців, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за Договором, і в цьому випадку Договір вважається припиненим у випадку досягнення сторонами згоди про правові наслідки по всіх умовах Договору (пункт 7.2).
6.9.12. Сторона, яка не може виконати зобов`язання за Договором, повинна не пізніше п`яти днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу сторону (пункт 7.3).
6.9.13. Наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України (пункт 7.4).
6.9.14. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє сторону права на них посилатися (пункт 7.5).
6.9.15. Загальновідомими є обставини пов`язані із активною фазою воєнних дій у місті розташування відповідача та його виробничих потужностей.
6.9.16. Не потребує доведення те, що населені пункти Донецької області - Миколаївка, Слов`янськ та Краматорськ знаходяться на межі воєнних дій та є особливо небезпечним місцем для їх мешканців.
6.9.17. До того ж, суд не може залишити поза увагою, що відповідно Розпорядження Кабінету міністрів України від 02.08.2022 №679-р "Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області" Головам обласних державних адміністрацій (начальникам обласних військових адміністрацій) разом з Міністерством оборони, Міністерством розвитку громад та територій, Міністерством інфраструктури, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Державною службою з надзвичайних ситуацій та за участю Служби безпеки, акціонерного товариства "Укрзалізниця" наказано організувати та провести обов`язкову евакуацію населення Донецької області у безпечні райони Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей.
6.9.18. У судовому засіданні встановлено, що Товариство в порушення умов пункту 7.3 Договору протягом п`яти днів від початку військової агресії російської федерації проти України, не повідомило Компанію про настання форс-мажорних обставин, які після 24.02.2022 можуть вплинути на прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором.
6.9.19. Проте, суд вважає, що факт введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 та як наслідок, засвідчення листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 цих форс-мажорних обставин, є загальновідомими обставинами, що в силу частини третьої статті 75 ГПК України не потребують доказування.
6.9.20. Тому, за наявних обставин, не підлягають застосуванню приписи пункту 7.5 Договору, щодо позбавлення сторони (Товариства) права посилатися на форс-мажорні обставини у зв`язку військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок чого відповідач прострочив розрахунки за послуги отримані у період з вересня 2022 року по червень 2023 року.
6.9.21. Отже, у відповідності до пункту 7.1 Договору та пункту 1.15.3 Правил ринку, Товариство, що зазнало впливу форс-мажору внаслідок військової агресії рф, звільняється від відповідальності за прострочення грошових зобов`язань, які були допущенні Товариством при розрахунках за послуги отримані від Компанії у період з вересня 2022 року по червень 2023 року.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №905/1215/23 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.8. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.9. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.