ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 420/15444/21
касаційне провадження № К/990/28875/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (головуючий суддя - Бутенко А.В.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Стас Л.В.; судді - Турецька І.О., Шеметенко Л.П.)
у справі № 420/15444/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юника Проджект"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юника Проджект" (далі - ТОВ "Юника Проджект"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 серпня 2021 року № 19539/15-32-07-02 та від 12 серпня 2021 року № 19543/15-32-07-02.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20 грудня 2021 року адміністративний позов задовольнив.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року та направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на наявність у ТОВ "Юника Проджект" непогашеної суми заборгованості терміном понад три роки, що дає підстави для кваліфікації цієї заборгованості відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) як безнадійної. Крім того, наголошує на ненаданні платником для здійснення контрольного заходу додаткової угоди від 17 квітня 2018 року № 3 щодо продовження терміну повернення кредитних коштів.
Верховний Суд ухвалою від 08 грудня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Юника Проджект" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2018 року по 22 червня 2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 22 червня 2021 року, за результатами якої складено акт від 12 липня 2021 року № 13811/15-32-07-02/37170997.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 ПК України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 3, 9, 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на безпідставне невідображення у складі інших доходів за 2018 рік простроченої кредиторської заборгованості за основною сумою боргу та нарахованими відсотками за кредитним договором від 19 липня 2010 року № 71/07-2010 в загальному розмірі 39580543,66 грн, строк позовної давності за якою відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) минув.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем від 12 серпня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 19539/15-32-07-02, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 4394781,00 грн за основним платежем та 1026973,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 19543/15-32-07-02, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8109892,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зобов`язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
За правилами пункту 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.
Згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.