ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 0840/3101/18
адміністративне провадження № К/990/32442/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2022 року (головуючий суддя Олефіренко Н.А., судді: Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі № 0840/3101/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови № ЗП 892/314/АВ/П/ТД-ФС від 05 липня 2018 року,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
01 серпня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" (далі також позивач або товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, правонаступником якого на час розгляду справи є Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі також відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЗП 892/314/АВ/П/ТД-ФС від 05 липня 2018 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
21 листопада 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 17 листопада 2022 року, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від позивача відзиву не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в діях товариства, направлених на укладення та виконання договорів підряду із фізичними особами, відсутні ознаки порушень, встановлені абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України). Вважає спірну постанову протиправною.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України. Вважає прийняте рішення законним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 травня 2018 року першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ № 715 "Про проведення інспекційного відвідування", у зв`язку з рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами інформації, отриманої від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 29 березня 2018 року № 6203/04 щодо застрахованих осіб, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами.
23 травня 2018 року ГУ Держпраці у Запорізькій області видано направлення № 296 на проведення з 24 травня 2018 року по 07 червня 2018 року інспекційного відвідування ПАТ "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування".
За результатами проведеного інспекційного відвідування позивача, відповідачем 07 червня 2018 року складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП 892/314/АВ, за змістом якого головним державним інспектором встановлено такі порушення:
частини першої статті 21, частини першої та третьої статті 24 КЗпП України, а саме: "документальною перевіркою наданих ПАТ "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" документів: (цивільно-правових договорів, актів прийому виконаних робіт, інших бухгалтерських документів) встановлено, що трудові договори були укладені не з усіма працівниками. …у діях керівництва ПАТ "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" вбачаються порушення вимог статті 21 та статті 24 КЗпП України: предметом укладених договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Водночас робота носить постійний характер; праця за вищезазначеними договорами не є юридично самостійною; обов`язок ПАТ "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування" забезпечити фізичну особу матеріально-технічною базою; оплата за вищевказаними договорами здійснюється систематично у фіксованому розмірі. Виходячи із вищевикладеного, відносини, які виникають між Виконавцями та Замовником мають ознаки трудових відносин;
статті 142 КЗпП України, оскільки правила внутрішнього трудового розпорядку затверджені генеральним директором ПАТ 05 листопада 2014 року, а не трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)".
У зв`язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті інспекційного відвідування від 07 червня 2018 року № ЗП 892/314/АВ, керуючись пунктами 2 та 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі також Порядок № 509), 15 червня 2018 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на позивача.
05 липня 2018 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області, на підставі акта про виявлення під час інспекційного відвідування суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, винесено постанову про накладення штрафу № ЗП 892/314/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 781 830,00 гривень.
Правомірність притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення штрафу є предметом цього позову.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що правопорушення, які були встановлені та зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 07 червня 2018 року № ЗП 892/314/АВ, є доведеними.
Водночас суд дійшов висновку, що відповідачем були вжиті всі заходи для повідомлення позивача про розгляд справи та надання можливості для захисту своїх прав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції встановив, що повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 26 червня 2018 року № 08/03.4-06/4957, за змістом якого розгляд справи було призначено на 05 липня 2018 року о 15 год.45 хв., направлено на юридичну адресу позивача 26 червня 2018 року, проте чи отримано повідомлення представником за довіреністю або іншою особою не відомо.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що направляючи поштове повідомлення в надто скорочені терміни (з 26 червня 2018 року (вівторок) на 05 липня 2018 року- четвер), відповідач вже на етапі направлення поштового повідомлення поставив під сумнів можливість позивача бути повідомленим про розгляд справи про накладення штрафу не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду та підготуватись до розгляду.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів своєчасність поінформування позивача про час розгляду справи.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В касаційній скарзі відповідач наголошує, що судом першої інстанції були встановлені всі обставини та суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про вжиття ГУ Держпраці всіх заходів для належного та своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи та надання можливості для захисту своїх прав.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
В межах цієї справи Верховним Судом переглядається рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову з підстав неналежного повідомлення відповідачем позивача про розгляд справи про накладення штрафу.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року.
Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Згідно з пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до пункту 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
За приписами пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
У постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18 викладена така правова позиція:
" 32. Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.