ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 685/872/15-ц
провадження № 61-15735св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, яка подана його представником - адвокатом Шликовою Мариною Юріївною, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2015 року ОСОБА_1, яка діяла в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2015 року позов ОСОБА_1, яка діяла в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, задоволено частково.
Позбавлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав щодо доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з 09 липня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_3 - адвокат Шликова М. Ю. у вересні 2023 року звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки та в частині розподілу судових витрат.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2015 року відмовлено на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення і відсутні виключні випадки, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України.
Відповідач про судові засідання повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ЦПК України.
Апеляційний суд застосував прецедентну практику Європейського суду з прав людини та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Шликова М. Ю., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
18 грудня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд відхилив посилання заявника про те, що він у період з 18 травня 2015 року до 16 листопада 2016 року був призваний на строкову службу, а тому не отримував конверти з повістками ні за зареєстрованим місцем проживання, ні за фактичним місцем проживання, про рішення дізнався лише у липні 2023 року під час перебування у Збройних силах України, після накладення виконавчою службою арешту на його рахунки.
Зазначає про порушення його права на доступ до правосуддя.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Шликова М. Ю., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі "Делькур проти Бельгії" (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі "Гофман проти Німеччини" (Hoffmann v. Germany) від 11 жовтня 2001 року).
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.