ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 202/8272/19
провадження № 61-5966св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "В ПЛЮС",
треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгеніївна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2021 року у складі судді Бєсєди Г. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "В ПЛЮС" (далі - ТОВ "В ПЛЮС") про визнання недійсними правочинів, скасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання права комунальної власності.
Позов мотивований тим, що земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:04:016:0052, на якій розташовано нерухоме майно по АДРЕСА_1, належить територіальній громаді м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року у цивільній справі № 202/9526/15-ц визнано право власності на комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3 загальною площею 903,5 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1, та земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:04:016:0052, по 1/2 частині за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 . Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року вказане заочне рішення скасоване, позов залишено без розгляду. Однак, на підставі скасованого заочного рішення було внесено запис про право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину та ОСОБА_1 на 1/2 частину на спірне нерухоме майно (№ 14741846, № 14741875) та земельну ділянку (№ 14741452, № 14741437).
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2017 року у справі № 202/6829/17 скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, та на 1/2 частину комплексу з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 ; скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, та на 1/2 частину комплексу з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 . Визнано за ТОВ "В ПЛЮС" право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, та комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б загальною площею 903,5 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052 загальною площею 0,0957 га, та об`єкт нерухомого майна - комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1, на користь ТОВ "В ПЛЮС". На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "В ПЛЮС" зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно.
05 грудня 2017 року між ТОВ "В ПЛЮС" та ОСОБА_2, ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 936, про що внесено відповідний запис про державну реєстрацію іпотеки. Основним зобов`язанням за договором іпотеки були комплекс з обслуговування автомобілів та земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052. На підставі договору іпотеки від 05 грудня 2017 року № 936 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникло право власності по 1/2 частині на об`єкт нерухомого майна.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 202/6829/17 скасовано заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2017 року, у задоволенні позову ТОВ "В ПЛЮС" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування реєстрації права власності та витребування майна відмовлено.
Отже, рішення, за яким було зареєстровано право власності за ТОВ "В ПЛЮС", скасовано в повному обсязі. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року встановлено відсутність доказів про прийняття до експлуатації новоствореного об`єкта нерухомого майна - комплексу з обслуговування автомобілів, а тому особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Просила суд:
визнати недійсним договір іпотеки, що укладений між ТОВ "В ПЛЮС" та ОСОБА_2, ОСОБА_1, на підставі якого у ОСОБА_2, ОСОБА_1 виникло право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, що розташоване в АДРЕСА_1 ;
скасувати записи про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
визнати право комунальної власності за Дніпровською міською радою на нерухоме майно, що розташоване в АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2021 року позов Дніпровської міської ради задоволено частково.
Визнано недійсним договір іпотеки № 936 від 05 грудня 2017 року, укладений між ТОВ "В ПЛЮС" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є. Є.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наступні записи про державну реєстрацію прав власності, обтяжень, іпотеку, внесені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є. Є.: запис про право власності № 25728737 від 16 квітня 2018 року; запис про право власності № 25728697 від 16 квітня 2018 року; запис про державну реєстрацію іпотеки № 23753314 від 05 грудня 2017 року; запис про державну реєстрацію обтяжень № 23752820 від 05 грудня 2017 року; запис про право власності № 25729039 від 16 квітня 2018 року; запис про право власності № 25729022 від 16 квітня 2018 року; запис про державну реєстрацію іпотеки № 23753477 від 05 грудня 2017 року; запис про державну реєстрацію іпотеки № 23752936 від 05 грудня 2017 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що за встановлених обставин справи вимоги про визнання недійсним договору іпотеки та частково про скасування записів про право власності на спірне майно підлягають задоволенню.
Вимоги в частині скасування запису про право власності № 23587400, запису про право власності № 14741846, запису про право власності № 14741875, запису про право власності № 23587201, запису про право власності №14741452, запису про право власності № 14741437 не підлягають задоволенню у зв`язку із тим, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав зазначені записи вже скасовано.
01 липня 2010 року між продавцем ТОВ "ПРЕМ`ЄР" та покупцем ТОВ "В ПЛЮС" було укладено договір купівлі-продажу комплексу з обслуговування автомобілів (незавершене будівництво - 16% готовності), що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається із комплексу з обслуговування автомобілів літ. Б (незавершене будівництво - 16 % готовності, загальною площею 215,1 кв. м.), трансформаторної підстанції літ. В (тимчасова), огорожі № 1 (підпірна стінка), розташований на земельній ділянці кадастровий номер №1210100000:04:016:0052, площею 0,0957 га. Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л. М. за реєстровим № 1019. Згідно вказаного договору цей комплекс з обслуговування автомобілів (незавершене будівництво - 16 % готовності) належить продавцю на підставі договору оренди земельної ділянки від 23 лютого 2007 року та додаткових договорів оренди земельної ділянки від 04 червня 2007 року, від 05 червня 2009 року, які були укладено між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "ПРЕМ`ЄР". Враховуючи, що договір купівлі-продажу від 01 липня 2010 року укладений між ТОВ "ПРЕМ`ЄР" та ТОВ "В ПЛЮС" є дійсним, в задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на нерухоме майно необхідно відмовити.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2021 року стягнено з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судовий збір у сумі 1 280,67 грн. Стягнено з ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради судовий збір у сумі 1 280,67 грн. Стягнено з ТОВ "В ПЛЮС" на користь Дніпровської міської ради судовий збір у сумі 1 280,67 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2021 року в оскарженій частині залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що колегія суддів погоджується з висновком суду в оскарженій Дніпровською міською радою частині про відмову у визнанні права комунальної власності на нерухоме майно. Згідно договору купівлі-продажу комплексу з обслуговування автомобілів (незавершене будівництво - 16 % готовності) від 01 липня 2010 року між продавцем ТОВ "ПРЕМ`ЄР" та покупцем ТОВ "В ПЛЮС", цей комплекс належить продавцю на підставі договору оренди земельної ділянки від 23 лютого 2007 року та додаткових договорів оренди земельної ділянки від 04 червня 2007 року, від 05 червня 2009 року, які були укладено між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "ПРЕМ`ЄР". Відповідно умов договорів земельна ділянка була передана в оренду для проектування та будівництва комплексу обслуговування автомобілів. У зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для визнання за Дніпровською міською радою права комунальної власності на нерухоме майно. Вимог про витребування земельної ділянки позивачем не заявлялось.
Посилання апеляційної скарги на те, що вони є власниками земельної ділянки, а тому мають право на майно, збудоване на вказаній земельній ділянці, з врахуванням того, що будівництво було розпочате на підставі узгоджених з міської радою документів та не було прийняте до експлуатації, колегією суддів відхиляються, оскільки вимог про витребування земельної ділянки позивачем не заявлялось.
Аргументи учасників справи
У січні 2022 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила рішення судів скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову Дніпровської міської ради в частині визнання права комунальної власності.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 202/6829/17 встановлено, що згідно копії наданого позивачем договору купівлі-продажу від 01 липня 2010 року ТОВ "В ПЛЮС" придбав комплекс з обслуговування автомобілів (незавершене будівництво - 16 % готовності), що знаходиться по АДРЕСА_1 ; позивачем не надано доказів наявності у нього права власності на комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м. та доказів передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність у відповідності до положень діючого законодавства.
Вказаний об`єкт (16% готовності) будувався на законних підставах ТОВ "Прем`єр", проте після відчуження за рішенням суду, яке в подальшому було скасовано, вже новостворене майно (100 % готовності) у 2016 році перейшло у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без введення в експлуатацію. Фактично у власності ТОВ "Прем`єр" були лише будівельні матеріали, які були придбані за договором купівлі-продажу, у той час як вже цілий об`єкт було збудовано ТОВ "В ПЛЮС" на земельній ділянці, яка вже не перебувала в оренді, до того ж яка була приватизована за рішенням суду (скасованого). Судами ці обставини не враховано та не взято до уваги, що земельна ділянка за вказаною адресою належить територіальній громаді міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради. ТОВ "В ПЛЮС" після отримання у власність комплексу з обслуговування автомобілів (незавершене будівництво - 16 %) не продовжила договір оренди земельної ділянки від 23 лютого 2007 року між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Прем`єр", не подала зміни до дозволу на проведення будівельних робіт та не ввела нерухоме майно до експлуатації, а отже ТОВ "В ПЛЮС" фактично здійснювало будівництво без дозвільних документів. Тому спірний об`єкт є об`єктом самочинного будівництва, а до спірних правовідносин повинно бути застосовано статтю 376 ЦК України.
Відмовляючи у задоволені позову в частині визнання права власності, суди не встановили, яким саме способом може бути поновлено порушене право Дніпровської міської ради щодо земельної ділянки, яка використовується незаконно. Лише визнання нечинними правочинів щодо спірного об`єкту не поновлює порушене право Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки.
З урахуванням того, що спірний завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна є самочинно побудований, то у цьому випадку належним способом захисту порушених прав територіальної громади м. Дніпро є саме визнання комунальної власності на самочинно побудований об`єкт нерухомого майна відповідно до статті 376 ЦК України.
У вересні 2022 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що суд першої інстанції абсолютно законно приймає до уваги договір купівлі-продажу від 01 липня 2010 року, згідно якого ТОВ "Прем`єр" продав, а ТОВ "В Плюс" купив комплекс з обслуговування автомобілів (незавершене будівництво - 16% готовності), а також наявність державної реєстрації права власності в КП "ДМБТІ", реєстраційний номер 3278010 від 01 липня 2010 року за ТОВ "В Плюс" на підставі вказаного договору. Станом на цей час вказаний договір є дійсним, він не визнаний незаконним, нікчемним або інше. Державна реєстрація проведена на законних підставах. В подальшому будівництво проводилось за кошти ТОВ "В Плюс" і добудовано згідно техдокументації до 100% готовності. 16 % об`єкту було побудовано ТОВ "Прем`єр" на земельній ділянці, яка позивачем була виділена належним чином з відповідним цільовим призначенням. 84 % об`єкту було побудовано ТОВ "В Плюс", який придбав 16 % об`єкту за договором купівлі-продажу та зареєстрував своє право власності належним чином. Тому стверджувати, що ТОВ "В Плюс" взагалі не набуло право власності - неможливо та це не відповідає дійсним обставинам та об`єктивним фактам. Набувши право власності на законних підставах ТОВ "В Плюс", як власник, мав право на свій розсуд розпоряджатися належним йому майном.
Можливо, ТОВ "В Плюс" порушило порядок реєстрації свого права на новостворене майно, припустився порушень щодо порядку оформлення своїх прав на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт, керуючись тим, що набувач права власності на об`єкт нерухомого майна набуває відповідне право і на земельну ділянку. Але це не може бути правовою підставою набуття права комунальної власності за позивачем. Порушення забудовником порядку реєстрації свого права щодо новоствореного майна та земельної ділянки, на якому воно побудовано та яка свого часу була виділена належним чином з відповідним цільовим призначенням, не є правовою підставою набуття права комунальної власності територіальною громадою.
У вересні 2022 року ТОВ "В ПЛЮС" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що жодного рішення суду про примусове вилучення спірного нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності не надано. Відсутні будь-які підстави вважати визнання за позивачем права комунальної власності на спірний об`єкт нерухомого майна, з підстав викупу для суспільних потреб чи примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності. Вимоги позивача заявлені не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також без дотримання принципу пропорційності, тобто не дотримано балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів і ціллю відповідачів. Крім того, ефективним способом захисту права неволодіючого власника до незаконно володіючого, на його думку, не власника є звернення з віндикаційним позовом, тобто з позовом про витребування майна (пункт 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340).
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що рішення судів оскаржуються в частині відмови у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за якими було зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно на момент звернення до суду) про визнання права комунальної власності. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 01 липня 2010 року між продавцем ТОВ "ПРЕМ`ЄР" та покупцем ТОВ "В ПЛЮС" укладено договір купівлі-продажу комплексу з обслуговування автомобілів (незавершене будівництво - 16% готовності), що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається із комплексу з обслуговування автомобілів літ. Б (незавершене будівництво - 16% готовності, загальною площею 215,1 кв. м), трансформаторної підстанції літ. В (тимчасова), огорожі № 1 (підпірна стінка), розташований на земельній ділянці, кадастровий номер № 1210100000:04:016:0052, площею 0,0957 га. Договір посвідчений приватним нотаріусом Колодій Л. М. за реєстровим № 1019.
Згідно указаного договору, цей комплекс з обслуговування автомобілів (незавершене будівництво - 16% готовності) належить продавцю на підставі договору оренди земельної ділянки від 23 лютого 2007 року та додаткових договорів оренди земельної ділянки від 04 червня 2007 року, від 05 червня 2009 року, які були укладено між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "ПРЕМ`ЄР".
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2016 року у справі № 202/9526/15-ц визнано право власності на 1/2 частину за ОСОБА_1 та на 1/2 частину за ОСОБА_2 на комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3 загальною площею 903,5 кв. м, розташованої в АДРЕСА_1, та земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:04:016:0052, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року вказане заочне рішення від 25 квітня 2016 року було скасоване, а в подальшому позов залишено без розгляду.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2017 року скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер № 1210100000:04:016:0052, загальною площею 0,0957 га, розташованої по АДРЕСА_1, запис № 14741452. Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер № 1210100000:04:016:0052, загальною площею 0,0957 га, розташованої по АДРЕСА_1, запис № 14741437. Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину комплексу з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1, запис № 14741875. Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/2 частину комплексу з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1, запис № 14741846. Визнано за ТОВ "В ПЛЮС" право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, загальною площею 0,0957 га, розташованої по АДРЕСА_1 . Визнано за ТОВ "В ПЛЮС" право власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052, загальною площею 0,0957 га, розташованої по АДРЕСА_1 та об`єкт нерухомого майна - комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею 903,5 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1, на користь ТОВ "В ПЛЮС".
05 грудня 2017 року між ТОВ "В ПЛЮС" та ОСОБА_2, ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 936, про що приватним нотаріусом Ковальовою Є. Є. внесено відповідний запис про державну реєстрацію іпотеки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Основним забезпеченням зобов`язання за договором іпотеки був комплекс з обслуговування автомобілів та земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:04:016:0052.
На підставі вказаного договору іпотеки за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстроване право власності по 1/2 частки на об`єкт нерухомого майна, а саме: комплекс з обслуговування автомобілів літ. Б-3, загальною площею - 903,5 кв. м, що розташоване в АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Ковальовою Є. Є., та земельна ділянка №1210100000:04:016:0052, що розташована в АДРЕСА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2017 року по справі № 202/6829/17 скасовано та в задоволенні позову ТОВ "В ПЛЮС" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування реєстрації права власності, визнання права власності та витребування майна відмовлено в повному обсязі.