ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 755/10024/21
провадження № 61-18291 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, громадська організація "Червоний Губер",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 вересня 2022 року у складі судді Арапіної Н. Є та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Лапчевської О. Ф., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, громадської організації "Червоний Губер" (далі - ГО "Червоний Губер") про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної школи, в якому просив суд:
- визнати недостовірною та такою, що порушує його немайнові права
на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації
інформацію, авторами якої є ОСОБА_2 та ГО "Червоний Губер",
яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 на каналі " YouTube" ( ІНФОРМАЦІЯ_2 у відеоролику
( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та на ресурсі: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
а саме:
"будучи відданим ідеалам Кремля, він ( ОСОБА_1 ) втік до російської федерації разом з сім`єю";
"як справжній проросійський науковець ... навіть спробував стати членом російської академії наук";
"в 2016 році ОСОБА_1 став громадянином росії...Станом на 2021 рік паспорт дійсний";
"за кермом він неодноразово порушував правила дорожнього руху, значно перевищуючи встановлені обмеження швидкості";
"у 2019 році російський громадянин вирішив повернутися до України";
ОСОБА_1 є "агентом російського впливу";
"у незадекларованому маєтку проживає громадянин росії ОСОБА_1";
"легалізувати своє перебування там (у росії) він ( ОСОБА_1 ) вирішив легалізувати у досить красномовний спосіб, отримавши російське громадянство";
"при цьому ОСОБА_1 вирішив зберегти українське громадянство, чим порушив Конституцію України";
ставши директором в Університеті державної податкової служби, ОСОБА_1 продовжив порушувати українське законодавство ... в частині недекларування розкішного маєтку під Києвом, де він проживає дотепер";
"особа виїхала до росії, де отримала російське громадянство";
"всі дані (про російське громадянство ОСОБА_1 ) підтверджено із російських реєстрів";
- зобов`язати ОСОБА_2 та ГО "Червоний Губер" спростувати вищевказану недостовірну інформацію у той самий спосіб, в який вона була поширена;
- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 220 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди;
- вирішити питання понесених ним судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є українським вченим у галузі соціальної філософії, педагогіки, сфери науки і освіти, доктором філософських наук, професором, членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України. З 11 грудня 2020 року його призначено членом Науково-консультативної ради Державної податкової служби України. Його заслуги перед державою відзначено чисельними нагородами. Як вчений, особисто та у співавторстві
з іншими авторами, написав понад 100 статей, книг і монографій.
На час звернення до суду з даним позовом він обіймав посаду директора Навчально-наукового інституту гуманітарних наук Університету державної фіскальної служби України. Внаслідок поширення вищевказаної неправдивої інформації у сторінку " ОСОБА_1" в українській "Вікіпедії" внесено дані щодо наявності у нього російського громадянства. Цю інформацію підхопили та розповсюдили інші Інтернет-видання, зокрема ресурс " СтопКор".
Унаслідок поширення вказаної неправдивої інформації порушено його особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, оскільки така інформація спотворила та принизила його з боку громадськості та суспільства,
породила сумніви щодо дотримання ним моральних засад та правових норм.
Шляхом обману ОСОБА_2 намагався переконати значну кількість громадян
у наявності у нього громадянства російської федерації, у його "проросійськості", "відданості ідеалам Кремля", наявності підстав та мотивів для "втечі з України", зневазі до Конституції України та законів України, порушенні ним та його дружиною антикорупційного законодавства. Проте, така інформація не відповідає дійсності.
Вищевказані висловлювання є твердженнями, вони стосуються безпосередньо нього та його сім`ї, висловлені в брутальній, принизливій та непристойній формі, порочать його честь, гідність та ділову репутацію. Після поширення відповідної інформації він зазнав моральних страждань. Крім того, у нього відбулося погіршення стану здоров`я, він звертався до лікувальної установи, йому було рекомендовано медикаментозне лікування.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 вересня 2022 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена відповідачами відносно позивача інформація є оціночними судженнями щодо діяльності останнього як публічної особи, директора Навчально-наукового інституту гуманітарних наук Університету державної фіскальної служби України. Поширена інформація є фактично власною думкою відповідачів, критикою дій позивача
із використанням провокативної риторики та інших мовно-стилістичних засобів, характерних для оціночних суджень.
При цьому межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо публічних осіб є ширшою.
Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, які не підлягають задоволенню, а тому у задоволенні вказаної похідної вимоги також слід відмовити.
Судом першої інстанції враховано положення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідні прецедентні рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а також роз`яснення, надані судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого
2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Русина О. Ю., залишено
без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 вересня 2022 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд зробив вірні висновки по суті вирішення спору, оскільки поширену відповідачами інформацію щодо позивача слід розцінювати лише як критику його дій,
вона є оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями, які підлягають доведенню під час судового розгляду. Тому позовні вимоги ОСОБА_1,
як основні, так і похідна, задоволенню не підлягають.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, ГО "Червоний Губер"
є викривачем і в силу положень норм Закону України "Про запобігання корупції"
не може нести юридичної відповідальності за повідомлення нею фактів корупційних або пов`язаних із корупцією правопорушень, інших порушень
вказаного Закону, окрім випадку здійснення завідомо неправдивого повідомлення, чого позивачем не доведено.
Більша частина заявлених позовних вимог стосується питань, пов`язаних
із набуттям позивачем громадянства російської федерації, або подіями, під час перебування на території російської федерації. Разом із цим, у спірних правовідносинах позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачами, а також те, що внаслідок цього порушено його особисті немайнові права, а відповідачі - що поширені відомості відповідають дійсності.
На підтвердження того, що поширена відповідачами інформація є достовірною, ОСОБА_2 надав інформацію про те, ОСОБА_1 має паспорт громадянина російської федерації, дата видачі - 13 грудня 2016 року. Позивач указане
не спростував.
У даній категорії справи, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права, а відповідач - що поширені ним відомості відповідають дійсності.
Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжується, та наразі триває. У зв`язку з чим, питання пов`язані з набуттям громадянства російської федерації або спростування набуття громадянства, відноситься до компетенції інших державних органів та не можуть встановлюватися в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не є публічною особою
не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. При цьому у цій частині судом апеляційної інстанції враховано положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться
у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право
на недоторканість приватного життя, і зазначено про те, що публічними фігурами
є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до Верховного Суду
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу
на судові рішення судів попередніх інстанцій, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвали нове судове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема: застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, суди не дослідили зібрані у справі докази
(пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2024 року відкрито касаційне провадження
у справі, витребувано із районного суду вищевказану цивільну справу.
Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк
для його подання.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, порушили норми процесуального права й не врахували відповідну судову практику Верховного Суду.
Судами не надано належної правової оцінки спірній інформації, не переглянуто відеоролик, в якому було поширено недостовірну інформацію. Вважає, що він надав належні, допустимі й достатні докази того, що поширена відповідачами інформація є недостовірною. Проте, суди не надали цим доказам належної правової оцінки. Натомість, судами помилково враховано докази, надані
ГО "Червоний Губер".
Зазначає, що поширена спірна інформація не є оціночним судженням, порочить його честь, гідність, ділову репутацію, безпосередньо стосується його і членів його сім`ї.
Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, де спірну інформацію поширено особою,
яка має статус викривача. При цьому суд апеляційної інстанції помилково визнав юридичну особу викривачем.
Більше того, він не є публічною особою, так як не має статусу державного службовця, не обіймає державні посади та не використовує у своїй діяльності державні ресурси.
Посилається на статтю 6 Конвенції, яку суди порушили щодо справедливого судового розгляду справи.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є українським вченим у галузі соціальної філософії, педагогіки, сфери науки і освіти, доктором філософських наук, професором, членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України, автором статей, книг
та монографій.
Згідно з розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року
№ 106-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністерства освіти і науки України" ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника Міністерства освіти і науки України.
На момент розповсюдження спірної інформації та подання позовної заяви до суду, ОСОБА_1 обіймав посаду директора Навчально-наукового інституту гуманітарних наук Університету державної фіскальної служби України.
У роздруківці тексту, розміщеного на ресурсі: ІНФОРМАЦІЯ_3/, наявна, зокрема, наступна інформація:
"будучи відданим ідеалам Кремля, він ( ОСОБА_1 ) втік до російської федерації разом з сім`єю";
"як справжній проросійський науковець ... навіть спробував стати членом російської академії наук";
"в 2016 році ОСОБА_1 став громадянином росії...Станом на 2021 рік паспорт дійсний";
"за кермом він неодноразово порушував правила дорожнього руху, значно перевищуючи встановлені обмеження швидкості";
"у 2019 році російський громадянин вирішив повернутися до України";
ОСОБА_1 є "агентом російського впливу";
"у незадекларованому маєтку проживає громадянин росії ОСОБА_1";
"легалізувати своє перебування там (у росії) він ( ОСОБА_1 ) вирішив легалізувати у досить красномовний спосіб, отримавши російське громадянство";
"при цьому ОСОБА_1 вирішив зберегти українське громадянство, чим порушив Конституцію України";
ставши директором в Університеті державної податкової служби, ОСОБА_1 продовжив порушувати українське законодавство ... в частині недекларування розкішного маєтку під Києвом, де він проживає дотепер";
"особа виїхала до росії, де отримала російське громадянство";
"всі дані (про російське громадянство ОСОБА_1 ) підтверджено із російських реєстрів".
Вказану інформацію поширено 25 травня 2021 року ОСОБА_2, який є головою ГО "Червоний Губер", у тому числі у відеоролику на каналі " YouTube" ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та на ресурсі: ІНФОРМАЦІЯ_3
(а. с. 15-25, т. 1).
Зазначені обставини сторонами не заперечувалися.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права
із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні
та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася
до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частинами першою та другою статті 10 ЦПК України закріплено, що суд
при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України
"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.