ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15931/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача - Єрмаков М.О.,
відповідача-1 - Гамчук А.А.,
відповідача-2 - не з`явився,
відповідача-3 - Кір`яков А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 (колегія суддів у складі: Козир Т.П. - головуюча, Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 (суддя Шкурдова Л.М.)
у справі №910/15931/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл"
до: 1. Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; 3. Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог
1. У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Ритейл" (далі - ТОВ "Центр-Ритейл") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просило стягнути солідарно з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (наразі - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) (далі - Департамент) через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Казначейство) та з Комунального підприємства "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій") майнову шкоду у розмірі 9344700,00 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на праві власності володіє нежитловою будівлею площею 218,1 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б (далі - спірна будівля), однак 15.08.2017 Департаментом було прийняте незаконне рішення у формі доручення про знесення належної позивачеві спірної будівлі і вночі 22.08.2017 працівники Департаменту та КП "Київблагоустрій" розпочали знищувати спірну будівлю та майно, що в ній знаходиться, внаслідок чого позивачу було завдано майнову шкоду (збитки) у заявленому до стягнення розмірі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі №5011-47/1684-2012 за позовом Громадської організації "Спілка підприємців "Жовтнева" (далі - ГО "СП "Жовтнева") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудстандарт" та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві визнано за Громадською організацією "Спілка підприємців "Жовтнева" право власності на нежитлову будівлю по пров. Політехнічному, 2Б, у Солом`янському районі м. Києва загальною площею 218,1 кв.м; зобов`язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва зареєструвати ГО "СП "Жовтнева" декларацію про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкт: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: пров. Політехнічний, 2Б, у Солом`янському районі м. Києва загальною площею 218,1 кв.м.
4. Згідно зі Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта "Нежитлова будівля літ. "А" ГО "СП "Жовтнева", що знаходяться за адресою: м. Київ, Солом`янський район, провулок Політехнічний, 2Б", затвердженого ТОВ "Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду" (ліцензія АВ №555462), за результатами проведеного технічного обстеження названого об`єкта, замовником якого є ГО "СП "Жовтнева", встановлено їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації, їх безпечна експлуатація можлива.
5. Відповідно до журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ будинку нежитлових будівель літ "А" по пров. Політехнічному, 2Б, у Солом`янському районі міста Києва, який є додатком до Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта, загальна площа об`єкта складає загалом 218,1 кв.м.
6. Згідно з технічним паспортом на громадський будинок нежитлової будівлі по пров. Політехнічному, 2Б від 18.02.2013 фундамент будівлі - цегляна смужка, стіни - металопрофіль, покрівля - ас/фан, перекриття - металевий каркас, підлога - дерев`яна лінолеум, електрика - так, водопровід, каналізація, газопровід, опалення - відсутні. Рік побудови - 2009.
7. 07.07.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво нежитлової будівлі по пров. Політехнічному, 2Б, у Солом`янському районі м. Києва" за №КВ14312112148.
8. Згідно з протоколом №1 від 26.03.2013 установчих зборів засновників ТОВ "Центр-Ритейл" вирішено сформувати частку ГО "СП Жовтнева" в статутному капіталі ТОВ "Центр-Ритейл" за рахунок внесення до статутного капіталу майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б, площею 218,1 кв.м, що належить ГО "СП Жовтнева" на праві власності.
9. Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Києві 15.07.2013 видано свідоцтво про право власності №6223601 на нерухоме майно за адресою: місто Київ, пров. Політехнічний, 2Б, ТОВ "Центр-Ритейл".
10. На підставі вказаного свідоцтва 15.07.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис 1656642 про реєстрацію за ТОВ "Центр-Ритейл" права власності на вказану нежитлову будівлю.
11. Згідно зі Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта "Нежитлова будівля за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б", виконаного експертом Сокологорським І.Г. на замовлення ТОВ "Центр-Ритейл" та затвердженого 04.07.2016 ФОП Турчиним В.М., опис основних елементів будівлі має такий вигляд: 1. Основи і фундаменти - дані про склад ґрунтів відсутні. Фундаменти повздовжні залізобетонні та цегляні; 2. Зовнішні стіни - цегляні з контрфорсами; 3. Перегородки - перегородки виконані по металевому каркасу із двостороннього гіпсокартону зі звукоізоляцією; 4. Покриття, покрівля - металопрофіль; 5. Підлога - бетонна підготовка, цементна стяжка, керамічна плитка, лінолеум; 6. Заповнення віконних та дверних перерізів - заповнення віконних перерізів металопластикове, вхідні двері металопластикові. Зовні вікна захищені ролетами; 7. Водопостачання - відсутнє; 8. Електропостачання - внутрішнє електропостачання від міської мережі через лічильник обліку; 9. Каналізація - відсутня.
12. Згідно з технічним паспортом від 15.08.2016 на громадський будинок нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б, площею 218,1 кв.м, виготовленим ФОП Левко Т.Г., рік побудови будівлі - 2009, фундамент будівлі - бетон, стіни - цегла+скління, покрівля - металопрофіль, перекриття - метал, підлога - бетон, електрика - так, водопровід, каналізація, газопровід, опалення, ліфт, сміттєпровід - відсутні.
13. Господарськими судами розглядалася справа №910/18559/16 за позовом Київської міської ради до ТОВ "Центр-Ритейл" про зобов`язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її позивачеві, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили. Позовні вимоги у справі №910/18559/16 були обґрунтовані тим, що ТОВ "Центр-Ритейл" без достатніх правових підстав займає земельну ділянку площею 0,0775 га, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б.
14. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 у справі №910/18559/16, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017, у задоволенні позовних вимог Київської міської ради відмовлено.
15. У зазначених судових рішеннях встановлено обставини про те, що ТОВ "Центр-Ритейл" є власником нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: пров. Політехнічний, 2Б, у Солом`янському районі м. Києва, площею 218,1 кв.м; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) була подана відповідачем до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради 25.09.2013, а проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки складений у 2014 році. Проте, доказів затвердження вказаного проекту землеустрою, укладення договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації його прав відповідач суду не надав. Відповідач також не надав суду доказів оскарження бездіяльності позивача; після набуття у власність нежитлової будівлі відповідач звернувся до Київської міської ради із клопотанням, яке зареєстроване за №08/20402 від 13.12.2013, про надання дозволу на розроблення проектної документації щодо надання в оренду земельної ділянки площею 0,08 га за адресою пров. Політехнічний, 2Б, у Солом`янському районі м. Києва. Результати розгляду вказаного клопотання Київською міською радою в матеріалах справи - відсутні; 07.02.2014 ТОВ "Центр-Ритейл" повідомило Київську міську раду про те, що ним замовлено розроблення документації із землеустрою без надання дозволу Київської міської ради у зв`язку зі спливом строків, передбачених для отримання відповідного рішення щодо надання такого дозволу чи щодо мотивованої відмови про його надання; ТОВ "Центр-Ритейл", як новий власник нежитлової будівлі по пров. Політехнічному, 2Б, у Солом`янському районі м. Києва, набуло право користування земельною ділянкою, на якій така споруда розміщена та в діях відповідача відсутнє самовільне зайняття спірної земельної ділянки, оскільки виходячи із приписів ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 120 Земельного кодексу України, ТОВ "Центр-Ритейл", ставши власником будівлі, правомірно ініціювало одержання спірної земельної ділянки у користування.
16. 10.08.2017 КП "Київблагоустрій" винесено приписи про усунення порушень Правил благоустрою міста Києва, з вимогою, зокрема, до ТОВ "Центр-Ритейл" про надання дозвільної документації.
17. 15.08.2017 Департаментом видано КП "Київблагоустрій" доручення №064-8522 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б.
18. 22.08.2017 КП "Київблагоустрій" на підставі вказаного доручення було здійснено демонтаж об`єктів нерухомого майна (гаража) за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б.
19. Вважаючи рішення, оформлене дорученням в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі протиправним, ТОВ "Центр-Ритейл" звернулося з адміністративним позовом до суду (справа №826/11257/18) про визнання протиправним і скасування рішення Департаменту, оформленого дорученням від 15.08.2017 №064-8522, в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному, 2А), та визнання незаконними дій відповідачів щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б.
20. За результатами вирішення адміністративного спору рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 у справі №826/11257/18, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту, оформлене дорученням від 15.08.2017 №064-8522, в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному, 2А); визнано протиправними дії Департаменту та КП "Київблагоустрій" щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2Б.
21. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Київблагоустрій" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 у справі №826/11257/18. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.02.2023 було прийнято до касаційного розгляду заяву Департаменту про приєднання до касаційної скарги КП "Київблагоустрій".
22. На час розгляду справи в судах рішення суду першої та апеляційної інстанцій у адміністративній справі №826/11257/18 набрали законної сили.
23. Звертаючись до суду із позовом у цій справі, ТОВ "Центр-Ритейл" посилається на те, що спільними неподільними рішеннями та діями Департаменту та КП "Київблагоустрій" йому заподіяна шкода у вигляді збитків від знищення належного йому нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 218,1 кв.м по пров. Політехнічному, 2Б, у м. Києві.
24. Розмір шкоди позивач оцінює у сумі 9344700,00 грн, на підтвердження чого ним до суду першої інстанції були надані висновок судового експерта Свериди О.М. за результатами проведення будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 31.07.2019 №32/19, висновок судового експерта Свериди О.М. за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 09.01.2020 №52/19.
25. Також під час розгляду справи в суді першої інстанції ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ).
26. За результатами проведення вказаної експертизи експертами КНДІСЕ надано висновок №8673/20-42/8674/20-43 від 18.09.2020, згідно з яким ринкова (дійсна вартість) нежилої будівлі загальною площею 218,1 кв.м по пров. Політехнічному, 2Б, у м. Києві станом на дату оцінки 22.08.2017 (час її знесення) складала 9329849,00 грн.
27. Також у матеріалах справи міститься висновок КНДІСЕ за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 25.10.2017 №17387/17-42, наданий суду КП "Київблагоустрій", згідно з яким, зокрема, за адресою по пров. Політехнічному, 2-4, у м. Києві об`єктів, які належать до об`єктів нерухомого майна не виявлено; на ділянці не виявлено ознак улаштування підземних конструкцій, які б могли бути класифіковані як фундаменти у розумінні Державних будівельних норм та підтверджували б наявність (у минулому часі) будівель або споруд (нерухомого майна).
28. Заперечуючи проти позову як у суді першої інстанції, так і у апеляційних скаргах, відповідачі посилались на те, що позивачем не доведено в їх діях повного складу цивільного правопорушення, оскільки спірна будівля не була об`єктом нерухомого майна, була побудована самочинно, тому її демонтаж був здійснений на законних підставах, а розмір заявленої до стягнення шкоди не доведений належними і допустимими доказами.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
29. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
30. Постановою Верховного Суду від 19.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
31. Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що правомірність виникнення права власності на самочинне будівництво була підтверджена державою судовим рішенням у справі №5011-47/1684-2012 і саме на підставі такого судового рішення було проведено державну реєстрацію речового права. Однак, відповідні доводи позивача не були враховані господарськими судами попередніх інстанцій, як і посилання позивача у письмових поясненнях та в апеляційній скарзі на висновки, викладені у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №826/7687/17. У цій постанові апеляційний адміністративний суд наголосив на тому, що: рішенням Господарського суду від 23.03.2012 у справі №5011-47/1684-2012 було надано правову оцінку правомірності будівництва на земельній ділянці по пров. Політехнічному, 2Б, у м. Києві та її відповідність вимогам ЦК України; висновок суду першої інстанції (Окружного адміністративного суду міста Києва) про те, що спірна будівля є об`єктом самочинного будівництва суперечить рішенню Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 у справі №5011-47/1684-2012.
32. Крім того, Верховний Суд зазначив, що не було зроблено висновків із посиланням на наявні в матеріалах справи докази щодо статусу спірної будівлі (тимчасова чи капітальна споруда), тоді як від визначення статусу спірної будівлі залежить те, які саме норми матеріального права підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін та які висновки Верховного Суду мали врахувати суди. Також з`ясуванню, серед іншого, підлягало питання щодо існування причинно-наслідкового зв`язку між рішенням (дорученням) Департаменту про проведення демонтажу та втратою позивачем майна, оскільки згадане доручення є формою рішення розпорядчого характеру, що підлягало обов`язковому виконанню КП "Київблагоустрій", яке підпорядковане Департаменту, позаяк саме на виконання доручення, а не за власною ініціативою, КП "Київблагоустрій" здійснено демонтаж спірної будівлі, у зв`язку з чим позивач втратив це майно як об`єкт права власності.
33. Рішенням Господарського суду міста Києва Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Центр-Ритейл" 348000,00 грн майнової шкоди. Стягнуто з КП "Київблагоустрій" на користь ТОВ "Центр-Ритейл" 348000,00 грн майнової шкоди. Здійснено розподіл судового збору. У задоволенні позову до Департаменту та КП "Київблагоустрій" в іншій частині відмовлено. У позові до Казначейства відмовлено.
34. Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено наявність в діях Департаменту та КП "Київблагоустрій" повного складу цивільного правопорушення, однак розмір завданої ними шкоди має визначатись виходячи з договору будівельного підряду від 20.07.2009 №25/07, згідно з яким витрати на будівництво спірної нежитлової будівлі склали 696000,00 грн. Також господарський суд дійшов висновку, що не можна вважати, що шкода неподільна і завдана спільними діями, а тому завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню в рівних частинах.
35. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 змінено та викладено п. 2 його резолютивної частини у такій редакції: "Стягнути з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Центр-Ритейл" 348000,00 грн майнової шкоди". В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 залишено без змін.
36. Постановою Верховного Суду від 24.05.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
37. Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що розмір шкоди позивач оцінює у сумі 9344700,00 грн, на підтвердження чого ним до суду першої інстанції були надані висновок судового експерта за результатами проведення будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 31.07.2019; за результатами проведення судової експертизи експертами КНДІСЕ надано висновок від 18.09.2020, згідно з яким ринкова (дійсна вартість) нежилої будівлі загальною площею 218,1 кв.м по пров. Політехнічному, 2Б у м. Києві станом на дату оцінки 22.08.2017 (час її знесення) складала 9329849,00 грн; визначаючи розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, апеляційний господарський суд погодився із висновком господарського суду першої інстанції щодо покладення в основу такого обрахунку копії договору будівельного підряду від 20.07.2009 №25/07, акта здачі-приймання виконаних робіт від 22.12.2009, відповідно до яких витрати на будівництво спірної нежитлової склали 696000,00 грн; апеляційний господарський суд не дав належної оцінки вказаним висновкам експертів та не мотивував жодним чином, чому саме надав перевагу доказам від 2009 року, не спростував доводів позивача про те, що договір був підписаний в 2009 році попереднім власником майна, а з часу підписання цього договору до моменту розгляду справи минуло 10-12 років, не врахував зміни власника приміщення, зміни ціни на будівельні матеріали та будівельні роботи, інфляції, перебудови вказаного приміщення новим власником, з видачею нового Технічного паспорта у 2016 році тощо; господарський суд апеляційної інстанції, у разі обґрунтованих сумнівів, з власної ініціативи міг призначити додаткову або повторну судову експертизу, проте, цим правом не скористався, відхиляючи у якості доказів чисельні експертні дослідження, надані позивачем та призначені судом.
38. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 змінено рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 шляхом викладення його резолютивної частини у такій редакції: "1. Позов задоволено частково. 2. Стягнуто з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Центр-Ритейл" 4664924,50 грн майнової шкоди. 3. Стягнуто з КП "Київблагоустрій" на користь ТОВ "Центр-Ритейл" 4664924,50 грн. майнової шкоди. 4. Стягнуто з Департаменту в дохід Державного бюджету України 69973,87 грн судового збору. 5. Стягнуто з КП "Київблагоустрій" в дохід Державного бюджету України 69973,87 грн судового збору. 6. В іншій частині позову відмовлено".
39. Господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справах №5011-47/1684-2012, №910/18559/19 та №826/11257/18, які набрали законної сили (щодо правомірності набуття позивачем права власності на спірне майно, законності користування земельною ділянкою під ним, протиправності дій Департаменту та КП "Київблагоустрій", які стосувалися демонтажу спірної будівлі належної позивачу на праві власності), є преюдиційними та не підлягають повторному доведенню під час розгляду даної справи, про що також вказано у постанові Верховного Суду від 24.05.2023, прийнятій у цій справі.
40. Отже, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що саме внаслідок протиправних дій Департаменту та КП "Київблагоустрій" позивач був позбавлений права власності на належне йому станом на 22.08.2017 майно - спірну будівлю.
41. Північний апеляційний господарський суд відхилив посилання КП "Київблагоустрій" на те, що він є неналежним відповідачем у справі про стягнення збитків, оскільки його приписи не є рішенням про демонтаж, тоді як відповідне доручення про демонтаж видане Департаментом, оскільки правовий статус КП "Київблагоустрій" як співвідповідача у цій справі обумовлений тим, що саме ним було вчинено демонтаж будівлі та, як зазначено вище, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 у справі №826/11257/18 ці дії було визнано протиправними. При цьому, як встановлено у вказаному рішенні суду, доручення Департаменту №064-8522 від 15.08.2017 не є рішенням суб`єкта владних повноважень про демонтаж у розумінні п. 13.3.3 Правил благоустрою міста Києва, відповідно, КП "Київблагоустрій" не могло керуватися ним як законною підставою для проведення такого демонтажу.
42. Доводи КП "Київблагоустрій" про те, що безпосередні дії з демонтажу вчинялись не ним, а підрядною організацією ТОВ "Вістекс-Компані", господарський суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки в силу вимог ч. 2 ст. 1172 ЦК України зазначене не звільняє його від відповідальності за шкоду, завдану підрядником, який діяв за його завданням.
43. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції стосовно того, що спірна будівля, яка була демонтована КП "Київблагоустрій" у серпні 2017 року, є нерухомим майном, а не тимчасовою спорудою.
44. Також апеляційний господарський суд дійшов висновку, що між протиправними діями Департаменту і КП "Київблагоустрій" та завданою позивачу шкодою існує прямий причинний зв`язок, оскільки у випадку правомірної поведінки Департаменту і КП "Київблагоустрій" позивач не зазнав би шкоди. У даному випадку протиправність дій Департаменту полягала у видачі доручення на демонтаж будівлі, а протиправність дій КП "Київблагоустрій" у безпосередніх діях щодо її демонтажу, тому господарський суд апеляційної інстанції зазначив про правильність висновку господарського суду першої інстанції, що не можна вважати, що шкода неподільна і завдана спільними діями, а тому завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню в рівних частинах Департаментом та КП "Київблагоустрій".
45. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.08.2019 у справі №910/4129/17, зазначив, що збитки внаслідок незаконного демонтування придбаного позивачем майна визначаються з огляду на його ринкову вартість, а не відновлювальну вартість.
46. Також господарський суд апеляційної інстанції застосувавши стандарт доказування "вірогідності доказів", врахував наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи №8673/20-42/8674/20-43 від 18.09.2020, складений експертами КНДІСЕ, зроблений відповідно до норм чинного законодавства та Національних стандартів з оцінки майна, із застосуванням двох підходів оцінки майна, і ним підтверджується, що ринкова вартість спірної будівлі на момент знесення становила 9329849,00 грн, отже саме у вказаному розмірі позивачу завдана шкода діями Департаменту і КП "Київблагоустрій".
47. Крім того, господарський суд апеляційної інстанції не погодився з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення на користь позивача майнової шкоди, заподіяної Департаментом, з Державного бюджету України.
48. Так, господарський суд апеляційної інстанції з посиланням на вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Бюджетного кодексу України, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 заначив, що законодавством визначено механізм відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб під час здійснення своїх повноважень.
49. Оскільки згідно з п. 11 Положення про Департамент, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 №94 (з урахуванням змін, внесених розпорядженням №223 від 11.02.2021), Департамент утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва, апеляційний суд дійшов висновку, що відшкодування шкоди позивачу в сумі 4664924,50 грн, яка була завдана протиправними діями Департаменту, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджету міста Києва, розпорядником якого у спірних правовідносинах є Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, а не за рахунок Державного бюджету України, як помилково вказав суд першої інстанції.
50. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції відхилив доводи КП "Київблагоустрій" про те, що стягнення з нього коштів також має здійснюватись шляхом безспірного списання коштів з місцевого бюджету, оскільки відповідно до статуту КП "Київблагоустрій", останнє є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність на засадах повної самостійності, діє на принципах повного господарського розрахунку, а власник (уповноважений ним орган) не несе відповідальність за зобов`язаннями КП "Київблагоустрій".
Стислий виклад вимог касаційних скарг та узагальнення доводів скаржників
51. КП "Київблагоустрій" (скаржник-1) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 в частині стягнення з КП "Київблагоустрій" на користь ТОВ "Центр-Ритейл" 4664924,50 грн майнової шкоди та стягнення з КП "Київблагоустрій" в дохід Державного бюджету України 69973,87 грн судового збору скасувати, а справу у відповідній частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
52. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник-1 зазначає п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
53. Так, скаржник-1 зазначає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 29.06.2021 у справі №910/23097/17, від 01.09.2020 у справі №907/29/19, від 19.06.2019 у справі №910/455/18, від 16.04.2019 у справі №925/2301/14 щодо застосування ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, ст.ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України; висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 09.12.2020 у справі №922/476/20, від 10.01.2019 у справі №915/1376/17 щодо застосування ст.ст. 328, 331, 376, 386 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
54. Скаржник-1 вважає, що у позивача, як особи, яка без належних правових підстав здійснила самочинне будівництво на свій страх та ризик, в порушення встановлених для будівництва законодавчих норм, відсутні підстави для відшкодування шкоди завданої неправомірними діями відповідачів, оскільки понесенню заявлених позивачем збитків передувала неправомірна поведінка самого позивача, що виключає можливість відшкодування таких збитків.
55. Скаржник-1 з посиланням на постанови Верховного Суду від 19.06.2019 №910/4055/18, 16.04.2019 №925/2301/14 вважає, що висновок експертів №8673/20-42/864/20-43 не є належним та достовірним доказом підтвердження вартості демонтованої споруди, оскільки демонтована споруда та об`єкт оцінки мають відмінні характеристики.
56. Також скаржник-1 у касаційній скарзі посилається на ч. 3 ст. 310 ГПК України та вказує, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином наявні докази, зокрема, примірник диску, у тому числі і роздруковані фотознімки з відео щодо демонтованої споруди, що призвело до прийняття незаконного рішення.
57. Департамент (далі - скаржник-2) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
58. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник-2 зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
59. Скаржник-2 вказує, що господарський суд апеляційної інстанції постановив судове рішення без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 15.06.2023 у справі №924/295/22, від 22.03.2018 у справі №910/16947/14, від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 щодо застосування ст. 1173 ЦК України, ст.ст. 98, 101, 104 ГПК України щодо експертного висновку.
60. Також скаржник-2 зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій порушили приписи ст.ст. 43, 99, 191 ГПК України, зокрема, господарський суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної судової оціночно-будівельної експертизи.
61. Скаржник-2 зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 зазначено, що експертний висновок, в якому не зазначено про обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, є неналежним доказом вартості майна, тому висновок судового експерта Свериди О.М. за результатами проведення будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження від 31.07.2019 №32/19, висновок судового експерта Свериди О.М. за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 09.01.2020 №52/19 про визначення ринкової вартості нерухомого майна товариства станом на 22.08.2017 є неналежними доказами.
62. Також скаржник-2 вважає, що висновки щодо ринкової вартості нерухомого майна позивача зроблено експертами за результатами, серед іншого, дослідження технічних характеристик будівлі, вказаних у технічному паспорті від 15.08.2016 (за відсутності доказів реальної "перебудови" такої будівлі позивачем із отриманням дозвільних документів), а також враховуючи те, що зі змісту висновків експертів від 09.01.2020 №52/19 та від 18.09.2020 №8673/20-42/8674/20-43 вбачається, що вартість нежитлових приміщень визначалася із застосуванням порівняльного підходу, при цьому об`єкти-аналоги, які досліджувалися експертами, знаходилися в капітальних будівлях, які за своїми характеристиками значно відрізнялися від об`єкта оцінки позивача, останні не можуть бути взяті судом до уваги як належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження дійсної ринкової вартості майна та підтвердження суми збитку, нанесеного позивачу, у розмірі 9344700,00 грн.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
63. Казначейство подало до Верховного Суду відзив, в якому повністю підтримує касаційні скарги та просить задовольнити їх в повному обсязі.
64. Доводи, наведені у відзиві на касаційні скарги по суті є ідентичними поданим касаційним скаргам.