ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/702/22 (908/1478/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: Скитиба Н.І.,
відповідача-1: не з`явився,
відповідача-2: не з`явився,
відповідача-3: не з`явився,
відповідача-4: Пашніна А.В.,
відповідача-5: Пашніна А.В.,
третьої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 (колегія суддів у складі: Парусніков Ю.Б.,- головуючий, Верхогляд Т.А., Чередко А.Є)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 (суддя Сушко Л.М.)
у справі № 908/702/22 (908/1478/22)
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд НСК"; 3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрост-інвест"; 4) ОСОБА_1, 5) ОСОБА_2,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватного нотаріуса Мазур Яни Володимирівни
про визнання недійсним розподільчого балансу, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності
у межах справи № 908/702/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Філтон Макс"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш"
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи та стислий зміст позовних вимог
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном Боржника.
2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2022 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - Податковий орган) до Боржника на суму 4962,00 грн (1 черга), на суму 4216,35 грн (2 черга), на суму 8228808,17 грн (3 черга), на суму 5275198,60 грн (6 черга).
3. У межах зазначеної справи Податковий орган у порядку статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) звернувся з позовом до Боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд НСК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрост-Інвест", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про:
- визнання недійсним розподільчого балансу Боржника, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазур Я.В. і зареєстрованого в реєстрі за №4623 (далі - Розподільчий баланс), та передавального акту, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазур Я.В. і зареєстрованого в реєстрі за №4625 (далі - Передавальний акт);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу №5306 від 27.09.2021, укладеного між ТОВ "Технотрейд НСК" і ТОВ "Фрост Інвест", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазур Я.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447686212000 (далі - Договір-1);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу №5553 від 05.10.2021, укладеного між ТОВ "Фрост Інвест", ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазур Я.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447686212000 (далі - Договір-2);
- визнання за Боржником права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 : будівлю літ. В-1 загальною площею 725,0 м2, у тому числі: літ. В1-1 прибудова, літ. В2-1 прибудова, літ. В3-1 прибудова, літ. В4-1 прибудова; будівлю літ. Ж-1 загальною площею 887,7 м2, у тому числі: літ. Ж1-1 прибудова, №1-6 огорожа, І мостіння; будівлю літ. А-1 загальною площею 1451,3 м2, у тому числі: літ. А2-1 прибудова, літ. А1-2 прибудова, літ. А3-1 трансформаторна підстанція, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447686212000 (далі - Майно).
4. Позов мотивовано тим, що оскаржувані правочини (за якими під час реорганізації шляхом виділу з Боржника новоствореній юридичній особі - ТОВ "Технотрейд НСК" передано належне Боржнику Майно та в подальшому відчужено його на користь третіх осіб) укладено між пов`язаними особами на шкоду кредиторам Боржника, оскільки відчуження Майна здійснено за заниженою ціною з метою ухилення від сплати податків та задоволення вимог кредиторів. Крім того, правочини вчинено щодо Майна, стосовно якого до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесений запис про обтяження податковою заставою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5. Загальними зборами учасників Боржника, результати яких оформлено протоколом №24-12/2020 від 24.12.2020, прийнято рішення виділити із товариства нову юридичну особу шляхом переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків Боржника до новоствореної юридичної особи.
6. На виконання зазначеного рішення загальних зборів Боржника голова комісії з виділу провів повну інвентаризацію майна, прав та обов`язків Боржника та виніс на розгляд і затвердження учасникам товариства розподільчий баланс.
7. Загальними зборами учасників Боржника, результати яких оформлено протоколом №31-08/2021 від 31.08.2021, прийнято рішення за розподільчим балансом передати новоствореній юридичній особі шляхом виділу частини майна, прав та обов`язків, а також набуття у зв`язку з виділом частини майна, прав і обов`язків Боржника новоствореною юридичною особою шляхом виділу з моменту державної реєстрації.
8. ТОВ "Технотрейд НСК" як правонаступнику за Розподільчим балансом передано основні засоби, балансова вартість яких складає 2928813,54 грн, а також поточна кредиторська заборгованість (товари, роботи послуги) на загальну суму 2928813,54 грн.
9. Згідно з протоколом №1 від 31.08.2021 загальних зборів ТОВ "Технотрейд НСК" визначено наступний склад засновників товариства: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
10. Відповідно до Передавального акту від 31.08.2021 Боржник передав ТОВ "Технотрейд НСК" Майно.
11. За договором Договором-1 ТОВ "Технотрейд НСК" відчужило Майно на користь ТОВ "Фрост Інвест". У пункті 3 Договору-1 передбачено, що продаж нерухомого майна вчинено за ринковою вартістю, визначеною незалежною оцінкою, за 728498,00 грн. Зазначену суму продажу покупець повинен сплатити протягом 30 днів з дня укладення договору в безготівковому порядку шляхом перерахування з поточного рахунку покупця, на рахунок продавця.
12. Оцінку здійснено на замовлення ТОВ "Технотрейд НСК". Виконавець звіту - TOB "Іві Консалтинг" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №480/21, виданий Фондом державного майна України 22.06.2021). Оціночна вартість об`єкта оцінки складає 728498,00 грн. Загальний фізичний стан нерухомого майна визначений як ветхий, подальше використання можливе лише після проведення ремонтно-відновлювальних робіт.
13. Згідно з платіжними дорученнями №9 і №10 від 01.10.2021 ТОВ "Фрост-інвест" перерахувало ТОВ "Технотрейд НСК" 728498,00 грн.
14. На підставі Договору-1 проведено державну реєстрацію права власності на Майно за ТОВ "Фрост Інвест".
15. За Договором-2 ТОВ "Фрост-Інвест" (продавець) відчужило Майно на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (покупці).
16. Відповідно до пунктів 1, 3 Договору-2 продавець передає у власність покупців, а покупці приймають в рівних частинах у спільну часткову власність по (одній другій) частці кожній Майно та оплачують за нерухоме майно оговорену грошову суму на умовах, встановлених Договором-2. Сторони погодили ціну продажу Майна - 728498,00 грн. Покупці повинні сплатити зазначену ціну у розмірі, що пропорційна їх часткам у праві власності, протягом 30 днів з дня укладання Договору-2 у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця.
17. Згідно з випискою з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно частина нерухомого майна з реєстраційним номером 2447686212000, що розташоване по АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_1, інша частина Майна перебуває у власності ОСОБА_2 .
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
18. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у задоволенні позову відмовлено.
19. Рішення мотивовано тим, що Розподільчий баланс не є правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, тому не може бути визнаний недійсним. Водночас Боржник не є стороною Договору-1 і Договору-2, тому відсутні підстави для визнання їх недійсними на підставі статті 42 КУзПБ. Також місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання Договору-1 і Договору-2 недійсними, оскільки Майно відчужене за ринковою ціною, вартість сплачена Боржнику, сторони Договору-1 і Договору-2 не є пов`язаними з Боржником особами, а заборона відчуження Майна була відсутня. У задоволенні вимоги про визнання за Боржником права власності на Майно відмовлено через її похідний характер від позовних вимог про визнання недійсними правочинів щодо відчуження Майна.
20. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
21. Постанову мотивовано тим, що право власності на Майно зареєстроване за ОСОБА_3 та ОСОБА_2, тому вимога про визнання права власності на нього не є ефективним способом захисту порушених прав Боржника. Отже, визначений Податковим органом спосіб захисту (визнання права власності) не відповідає належному способу захисту, не призводить до відновлення порушених прав та інтересів Боржника у справі про банкрутство, оскільки не є ефективним. Наведене є самостійною підставою для відмови в позові.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
22. Податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
23. Касаційну скаргу (з урахуванням заяви про усунення недоліків) мотивовано підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, через неврахування господарськими судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновків щодо застосування положень частин 1, 2 статті 42 КУзПБ, викладених у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17), від 02.06.2021 у справі №904/7905/16.
24. Податковий орган вважає, що господарські суди не звернули увагу на принцип jura novit curia ("суд знає закони"), згідно з яким неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, а також не дослідили всі обставини, які входять до предмету доказування в цій справі, що є порушенням вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
25. Податковий орган зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій не взяли до уваги його доводи про взаємозв`язок між особами та предмет їх заінтересованості стосовно Боржника.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
26. ОСОБА_5 та ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.
27. Відзив мотивовано тим, що Договір-2 укладено належним чином, засвідчено нотаріально, зареєстровано в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно, сторони виконали Договір-2 шляхом фактичної передачі Майна та оплати його вартості. Водночас на момент укладення Договору-2 Майно не було обтяжено. Водночас ОСОБА_5 та ОСОБА_2 заперечують проти доводів Податкового органу про відчуження Майна за заниженими цінами та стверджують, що вартість реалізації Майна не вплинула на фінансовий стан Боржника.
28. Боржник подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
29. Відзив Боржника мотивовано тим, зокрема, що Розподільчий баланс не є правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України та не може бути визнаний недійсним. Боржник зазначає про ненадання Податковим органом доказів нанесення збитків Боржнику чи кредиторам, порушення прав Податкового органу внаслідок укладення Договору-1 і Договору-2.
Позиція Верховного Суду
30. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.
31. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду заяви Податкового органу як одного з кредиторів Боржника у справі про банкрутство про визнання недійсним Розподільчого балансу та Передавального акту (за якими Боржник під час реорганізації передав Майно у власність новоствореної шляхом виділу юридичної особи), договорів купівлі-продажу (за якими у подальшому відчужено Майно), а також визнання за Боржником права власності на Майно.
32. При вирішенні зазначеного спору перед господарськими судами постало питання, зокрема, про належність та ефективність обраних Податковим органом способів захисту порушеного права.
33. Захист цивільних прав - це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
34. Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
35. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
36. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібний за змістом висновок наведений, зокрема, в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/18214/19, на яку послався апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові.
37. Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника та спростування майнових дій боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.
38. Так, згідно з частиною 1 статті 42 КУзПБ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
39. Чинна редакція зазначеної норми передбачає також подання арбітражним керуючим або кредитором заяви про спростування майнових дій, вчинених боржником, у перелічених випадках.
40. Відповідно до частини 2 статті 42 КУзПБ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
41. Положення наведеної статті КУзПБ кореспондуються з однією з основоположних засад цивільного законодавства - добросовісністю, зокрема, закріпленою в пункті 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
42. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
43. Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
44. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
45. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.