ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/4777/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Смирнової Ю.М.
від 24.05.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Корсака В.А., Євсікова О.О., Алданової С.О.
від 23.10.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до: 1. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Державна корпорація розвитку "ВЕБ.РФ", 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення 37 344 224,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди,
за участю представників:
від позивача: Сергеєв Д.С.,
від відповідача-1: Гриб Ю.М.,
від відповідача-2: Гриб Ю.М.,
від третьої особи-1: не з`явилися,
від третьої особи-2: не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 37 344 224,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що через невиконання відповідачем-1 своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства", їй були заподіяні збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 37 344 224,00 грн внаслідок втрати можливості продажу належних їй простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у кількості 3 964 355 шт. власнику домінуючого пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Державній корпорації "Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (ВЕБ.РФ)".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну корпорацію розвитку "ВЕБ.РФ".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 задоволено заяву позивачки про повернення на стадію підготовчого провадження та здійснено повернення до розгляду справи № 910/4777/21 у підготовчому провадженні; задоволено заяву позивачки про залучення до участі у справі співвідповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; відкладено підготовче засідання у справі на 25.01.2023.
03.01.2023 від позивачки надійшла уточнена позовна заява, у якій вона просить:
- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 37 344 224,00 грн;
- визнати ОСОБА_1 кредитором Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з кредиторськими вимогами у розмірі 37 344 224,00 грн;
- зобов`язати повноважну особу Фонду гарантування вкладів Караченцева Артема Юрійовича включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 у розмірі 37 344 224,00 грн до реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".
Обґрунтовуючи цю заяву, позивачка послалася на початок процедури ліквідації банку під час розгляду справи та необхідність у зв`язку з цим уточнення своїх позовних вимог з урахуванням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
27.04.2017 загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" прийняті рішення про збільшення статутного капіталу ПАТ "Промінвестбанк" на 12 млрд гривень, шляхом приватного розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків та про затвердження рішення про приватне розміщення акцій ПАТ "Промінвестбанк"; розміщення акцій вирішено провести серед осіб, які є акціонерами банку на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, тобто на 27.04.2017, без залучення інших інвесторів.
Випуск акцій ПАТ "Промінвестбанк" на загальну суму 50 918 870 510 грн номінальною вартістю 10 грн у кількості 5 091 887 шт. був зареєстрований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №52/1/2017, дата реєстрації 08.06.2017, дата видачі 12.10.2017), глобальний сертифікат випуску задепоновано Національним депозитарієм України 18.10.2017.
24.10.2017 на офіційному сайті ПАТ "Промінвестбанк" в розділі "Особлива інформація" опубліковано відомості про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій від 24.10.2017.
За вказаною інформацією, згідно реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ "Промінвестбанк", складеного Національним депозитарієм України станом на 18.10.2017, наданого банку 24.10.2017, розмір частки власника істотної участі у банку - юридичної особи "Державна корпорація "Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності (Внєшекономбанк)", адреса місцезнаходження: 107996, російська федерація, м. москва, пр-т академіка сахарова,9, основний державний реєстраційний номер (ОДРН) - 1077711000102, банківський ідентифікаційний код (БІК) - 044525060, - збільшився з 99,7151% до 99,7726%.
При цьому, як вказано в інформації, зміна пакету власника акцій сталася внаслідок придбання Внєшекономбанком додаткових акцій, рішення про приватне розміщення яких було прийнято Загальними зборами акціонерів ПАТ "Промінвестбанк" 27.04.2017.
Відповідно до виписки депозитарної установи - Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Драгон Капітал" про стан рахунку в цінних паперах від 10.12.2019 ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ПАТ "Промінвестбанк" у кількості 3 964 355 штук, номінальною вартістю 1 цінного паперу 10,00 грн, загальною номінальною вартістю 39 643 550,00 грн, частка у статутному капіталі 0,0779%.
10.12.2019 ОСОБА_1 подала Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" письмову вимогу про обов`язкове придбання акцій, в якій вказала, що на підставі статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-VI (із змінами), п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII (із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" від 16.11.2017 №2210-VIII) має намір реалізувати право продажу належних їй простих іменних акцій Промінвестбанку у кількості 3 964 355 штук.
До вказаної письмової вимоги позивачка додала виписку СП ТОВ "Драгон Капітал" про стан рахунку в цінних паперах.
Про намір реалізувати право продажу належних їй акцій в порядку Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-VI позивачка повідомила і Державну корпорацію розвитку "ВЕБ.РФ" (як власника домінуючого контрольного пакета акцій ПАТ "Промінвестбанк").
Листом від 29.01.2020 позивачка звернулася до Голови правління ПАТ "Промінвестбанк" із заявою, в якій вказала, що інформація про затверджену ціну обов`язкового придбання акцій до неї не надходила, та просила терміново повідомити про результати розгляду письмової вимоги від 10.12.2019 про обов`язкове придбання акцій і у відповідності до вимог статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства" надати інформацію про затвердження ціни обов`язкового придбання акцій.
В подальшому, представник позивачки - адвокат Вікторія Сопільняк в порядку статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" звернулася до Голови правління ПАТ "Промінвестбанк" із адвокатським запитом від 21.02.2020 №200221/13764, в якому просила надати відповіді на такі питання: коли Банком було надіслано письмову вимогу ОСОБА_1 від 10.12.2019 особі, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій; чи затвердила Наглядова рада Банку ціну обов`язкового придбання акцій для цілей статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства"; якою є найвища ціна акції Банку, за якою власник домінуючого контрольного пакета здійснив придбання акцій після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII.
У відповідь на вказаний адвокатський запит ПАТ "Промінвестбанк" листом від 10.03.2020 вих. №20/03/10-1 повідомив лише те, що біржовий курс за акціями простими бездокументарними іменними емітента ПАТ "Промінвестбанк" на ПрАТ "ФБ "Перспектива" в останні три місяці їх обігу, що передують даті подання запиту, не розраховувався, біржові договори не укладалися.
Листом від 11.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Голови правління ПАТ "Промінвестбанк" із заявою, в якій, посилаючись на ігнорування вимог заяви від 29.01.2020 та адвокатського запиту № 200221/13764 від 21.02.2020, просила повідомити чи була Наглядова рада Промінвестбанку проінформована Правлінням банку про отримання письмової вимоги акціонера ОСОБА_1 про обов`язкове придбання акцій від 10.12.2019 та чи затверджувала Наглядова рада Промінвестбанку ціну обов`язкового придбання акцій для цілей статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства". Також у вказаній заяві позивачка, з посиланням на статтю 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства", вимагала надати інформацію про затверджену ціну обов`язкового придбання акцій.
У листі від 22.04.2020 № 09-8-6/391, адресованому позивачці у відповідь на вищевказану заяву, відповідач-1 вказав, що у зв`язку з накладенням арешту на акції ПАТ "Промінвестбанк" (встановлення відповідного обтяження) на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 у справі №910/3480/20 у банку об`єктивно відсутні підстави для здійснення дій у зв`язку із заявами акціонерів стосовно придбання акцій.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства", ОСОБА_1 були заподіяні збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок втрати можливості продажу належних їй простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у кількості 3 964 355 шт. власнику домінуючого пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Державній корпорації "Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (ВЕБ.РФ)", що становить різницю між вартістю обов`язкового викупу акцій, яка мала бути сплачена на користь ОСОБА_1 під час викупу за вимогою від 10.12.2019, та її актуальною ринковою вартістю (фактично ціною, за яку належні позивачці акції можуть бути реалізовані нею третім особам, станом на день звернення з позовом до суду).
За твердженнями позивачки, розмір упущеної вигоди у вигляді різниці між вартістю обов`язкового викупу акцій Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", яка мала бути сплачена згідно з вимогами статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства" (з урахуванням п.3 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах") та ринковою вартістю пакету акцій Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у кількості 3 964 355 шт. станом на 30.06.2020, визначеною у звіті з незалежної оцінки вартості міноритарного пакету бездокументарних іменних акцій у кількості 3 964 355 шт., підготовленому Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Острів", за наслідками невиконання вимоги закону щодо обов`язкового придбання належних позивачу акцій Державною корпорацією "Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (ВЕБ.РФ)", складає 37 344 224,00 грн.
25.02.2022 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".
Так, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №19 "Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану" Національний банк України має право прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що перебуває під контролем держави-агресора.
25.02.2022 Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 90-рш/БТ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Промінвестбанк".
Вказане рішення Правління Національного банку України мотивоване такими обставинами: відповідно до відомостей про структуру власності Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" станом на 01.01.2022 власником 99,772644% акцій ПАТ "Промінвестбанк" була Державна корпорація розвитку "ВЕБ.РФ", російська федерація; акціонером та власником 100% статутного капіталу (тобто контролером) Державної корпорації розвитку "ВЕБ.РФ" є російська федерація; Державна корпорація розвитку "ВЕБ.РФ" створена російською федерацією на підставі спеціального Федерального закону "Про банк розвитку"; статутний капітал ВЕБ.РФ не розділений на акції (долі учасників), особи, які розпоряджаються на будь-якій підставі акціями ВЕБ.РФ, відсутні; відповідно, контролером ПАТ "Промінвестбанк" є опосередковано через Державну корпорацію розвитку "ВЕБ.РФ" російська федерація, яку визнано державою-агресором.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №130 від 25.02.2022 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцева Артема Юрійовича строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.
У серпні 2022 року ОСОБА_1 зверталася до відповідача-1 в порядку Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" із заявою про визнання кредиторських вимог, в тому числі на суму упущеної вигоди у розмірі 37 344 224,00 грн.
Проте, листом №09-8-7/820 від 12.10.2022 за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Промінвестбанк" відповідач-1 повідомив позивачку про відхилення її вимог.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд міста Києва рішенням від 24.05.2023 у справі № 910/4777/21 позов задовольнив частково. Зобов`язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 у розмірі 37 344 224,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". В іншій частині позову відмовив. Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь позивачки судовий збір у розмірі 3819,00 грн.
Рішення мотивовано тим, що судові провадження з розгляду спорів щодо акцептування вимог кредиторів не припиняють перебіг ліквідаційної процедури, а відповідно до ч. 1 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними. Відтак, після завершення процедури ліквідації та припинення ПАТ "Промінвестбанк" як юридичної особи, позивач не матиме можливості пред`явити до нього будь-які вимоги.
За таких обставин, з огляду на характер порушених прав позивача, на переконання суду, в даній ситуації єдиним можливим і ефективним способом захисту порушених відповідачем-1 прав позивача, є зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Промінвестбанк" включити кредиторські вимоги позивачки у розмірі 37 344 224,00 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Промінвестбанк".
У той же час, з огляду на початок процедури ліквідації ПАТ "Промінвестбанк" після відкриття провадження у даній справі, обрані позивачкою способи захисту у вигляді визнання її кредитором Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з кредиторськими вимогами у розмірі 37 344 224,00 грн та стягнення з відповідача упущеної вигоди у сумі 37 344 224,00 грн не є ефективними та не призводять до захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернулася. У даному випадку судом враховується неможливість примусового виконання рішення суду про стягнення коштів з банку, що ліквідується, в порядку Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на необхідність дотримання черговості задоволення вимог кредиторів банку, визначеної Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Тому в цій частині позовні вимоги залишені судом без задоволення.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.10.2023 рішення суду першої інстанції залишив без змін. Судом апеляційної інстанції відхиленню доводи відповідача-2 про те, що уповноважена особа Фонду не може бути самостійною стороною у цьому судовому процесі, оскільки виходячи із встановлених у даній справі обставин Фондом було делеговано уповноваженій особі Фонду повноваження ліквідатора Банку, зокрема, і щодо внесення змін в реєстр акцептованих вимог кредиторів. За висновками суду апеляційної інстанції суд першої інстанції правильно здійснив задоволення позовних вимог в означеній частині до належного відповідача-2, які також заявлені до уповноваженої особи ПАТ "Промінвестбанку", як до особи, що представляє Банк в межах повноважень Фонду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 910/4777/21, у якій просила їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказав на те, що:
- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статтю 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства", статтю 22 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин.
За процедурою, встановленою статтю 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства", покупцем акцій може бути лише власник домінуючого пакету акцій. В матеріалах справи міститься копія листа позивачки від 17.12.2019, адресованого Державній корпорації розвитку "ВЕБ.РФ" щодо наміру реалізувати право на продаж акцій. Тобто Державна корпорація розвитку "ВЕБ.РФ" була повідомлена про бажання позивачки продати акції в порядку статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства", однак жодних дій спрямованих на їх придбання не вчиняла.
У той же час, саме позивачка (кредитор) має довести, що вона могла і повинна була отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18 від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).
Доводи позивачки про неможливість відчуження акцій є недостатніми для підтвердження завданих збитків у формі упущеної вигоди.
- позивачкою обрано неналежний спосіб захисту, оскільки Закон України "Про акціонерні товариства" не встановлює право міноритарного акціонера на відшкодування будь-яких збитків у випадку порушення власником домінуючого контрольного пакета акцій обов`язку викупу акцій відповідно до положень статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства". Натомість єдиним наслідком недотримання вимог щодо виконання обов`язків власником домінуючого пакета акцій товариства визначено право голосу такого акціонера лише за акціями товариства, які становлять 95 відсотків акцій товариства мінус одна акція, до моменту виконання відповідних обов`язків (абзац 3 частини першої статті 65-4 Закону України "Про акціонерні товариства").
Закон України "Про акціонерні товариства" не надає право міноритарному акціонеру замість викупу його акцій власником домінуючого пакета акцій вимагати відшкодування збитків, натомість він створює для власника домінуючого пакета акцій незручності для спонукання викупу акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства".
Оскільки, відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" укладення договору в спірному випадку є обов`язковим, то незалежно від згоди другої сторони спір, що виникає при укладенні договору, може вирішуватися судом згідно з частиною першою статті 187 ГПК України.
Тобто належним способом захисту права позивача на обов`язковий викуп акцій, може бути рішення суду про зобов`язання вчинити дії (зібрати загальні збори акціонерів, збори Наглядової ради тощо) для визначення розміру вартості акцій в межах такого переддоговірного спору.
- судами не враховано висновків щодо визначення збитків та упущеної вимоги, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 910/9278/18.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Судами попередніх інстанцій не встановлено у чому полягає неможливість продажу акцій, що належать позивачці, Державній корпорації розвитку "ВЕБ.РФ" чи іншим особам, з огляду на те, що акції продовжують перебувати у її власності і щодо акцій не встановлено жодних обмежень на відчуження.
Не досліджувалося питання вартості акцій відповідача-1 після початку ліквідаційної процедури, а тому безпідставно ставиться під сумнів зміна їх вартості.
Не доведено, що Державна корпорація розвитку "ВЕБ.РФ" мала намір викупити акції позивачки і саме через бездіяльність ПАТ "Промінвестбанк" не змогла цього зробити.
Також судами не встановлено, що Державна корпорація розвитку "ВЕБ.РФ" мала б придбати акції позивачки за ціною 39 643 550,00 грн та реально придбала би ці акції, тоді як при визначенні розміру упущеної вигоди повинні враховуватися лише ті точні дані, які беззаперечно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином (постанова Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/422/18).
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанова Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 906/824/17).
Ціна викупу акцій за, передбаченою статтею 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства", процедурою більш ніж у 17 разів перевищує зазначену позивачкою ринкову вартість акцій, що не узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18.
Оскільки відповідач-1 не є власником домінуючого пакету акцій та не приймає рішень про придбання або не придбання акцій, суди застосували норму статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства" без урахування висновку щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у наведених постановах Верховного Суду.
- судами неправильно застосовано норми статті 45 Господарського процесуального кодексу України та статті 90 Цивільного кодексу України у поєднанні з Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та неправильно задоволено позовні вимоги до неналежного відповідача-2. Уповноважена особа Фонду є працівником Фонду та діє від імені банку в межах повноважень Фонду, така особа у цивільному процесі за позовом до банку може виступати представником банку та не має самостійної процесуальної дієздатності.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.08.2018 у справі № 559/1777/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 383/2/17, від 12.12.2018 у справі № 591/1272/18, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц.
У цивільному процесі уповноважена особа Фонду не є належним відповідачем у справах як за позовом до Фонду, працівником якого вона є, так і за позовом до банку, від імені якого в межах повноважень Фонду вона діє. Належним відповідачем у справі є банк, від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
- 11.04.2022 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Промінвестбанк". Усі вимоги, що виникли після затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, підлягають внесенню шляхом внесення змін до даного реєстру. Відповідно до розділу 7 Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється на підставі заяви кредитора про кредиторські вимоги до банку, додатком до якої в обов`язковому порядку має бути копія рішення суду, належним чином засвідчена, з відміткою суду про датку набрання рішенням суду законної сили.
Тобто включення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів мало відбуватися шляхом його звернення до ПАТ "Промінвестбанк" із відповідною вимогою та належним чином завіреним рішенням суду, що набрало законної сили. Саме банк подає ці зміни на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
29.08.2022 позивачка звернулася до відповідача-1 із заявою про визнання кредитором та включення кредиторських вимог до реєстру кредиторів на загальну суму 49 646 524,36 грн.
Банком було відмовлено в задоволенні такої заяви зважаючи на те, що позивачкою не було надано документального підтвердження своїх вимог.
Позивачка не зверталася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Промінвестбанк" - Караченцева А.Ю включити її кредиторські вимоги до реєстру кредиторів та не отримувала від нього відмову на таку вимогу, а тому заявлена вимога є безпідставною, у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові (постанова Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20, від 05.07.2022 у справі № 923/1205/20 та оцінили подану позивачкою заяву про уточнення позовних вимог, як заяву про зміну предмету позову. Подана позивачкою заява є заявою про зміну одночасно предмету та підстав позову, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 5015/118/11 (914/1689/21). Суди попередніх інстанцій не врахували вимог статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо правил об`єднання позовних вимог.
Позивачка у відзиві на касаційну скаргу просила у її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
За змістом статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право та інтерес мають бути захищені у спосіб, який є ефективним, тобто відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
У цій справі спір виник з приводу реалізації позивачкою, як акціонером Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", якому належить пакет акцій у кількості 3 964 355 шт., права на обов`язкове придбання особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства, акцій на вимогу акціонера, відповідно до вимог статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до приписів статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства" кожний акціонер акціонерного товариства - власник простих акцій товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), після розміщення у базі даних особи, яка провадить діяльність із оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, інформації про набуття особою (особами, що діють спільно) права власності на домінуючий контрольний пакет акцій має право вимагати здійснення обов`язкового придбання належних йому акцій, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій. У такому разі особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, зобов`язана придбати належні акціонерам акції у порядку, визначеному цією статтею.
Акціонер, який має намір реалізувати право продажу належних йому акцій, подає товариству письмову вимогу про обов`язкове придбання акцій. У вимозі акціонера про обов`язкове придбання акцій зазначаються його ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість голосуючих акцій товариства, які йому належать і підлягають обов`язковому придбанню, та реквізити банківського рахунка, на який необхідно перерахувати кошти за придбані акції, а також реквізити депозитарної установи, депонентом якої є такий акціонер, та реквізити його рахунку в цінних паперах, а також контактні дані такого акціонера (телефон та поштова адреса).
До письмової вимоги акціонером мають бути додані оригінали або копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.
Якщо письмова вимога підписана представником акціонера, до неї мають бути додані оригінали або засвідчені у встановленому порядку копії документів, що підтверджують повноваження такого представника акціонера.
Протягом одного робочого дня з дня отримання товариством письмової вимоги про обов`язкове придбання акцій товариство надсилає її копію особі (кожній із осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.
Наглядова рада товариства протягом 25 робочих днів з дня отримання товариством від першого акціонера письмової вимоги про обов`язкове придбання акцій затверджує ціну обов`язкового придбання акцій для цілей цієї статті.
Ціна обов`язкового придбання акцій визначається відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 65-2 цього Закону.
Протягом одного робочого дня з дня затвердження ціни обов`язкового придбання акцій товариство надсилає інформацію про затверджену ціну обов`язкового придбання акцій акціонеру, який надіслав товариству письмову вимогу про обов`язкове придбання його акцій, та особі (кожній із осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.
Протягом 20 робочих днів з дня отримання від товариства затвердженої ціни обов`язкового придбання акцій або письмової вимоги акціонера, якщо така вимога була отримана товариством після затвердження ціни обов`язкового придбання акцій, особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або її афілійована або уповноважена особа має здійснити переказ коштів за акції, що придбаваються, на банківський рахунок, зазначений у письмовій вимозі акціонера про обов`язкове придбання належних йому акцій, за ціною обов`язкового придбання, затвердженою відповідно до частини третьої цієї статті. Акціонер, який надіслав товариству письмову вимогу про обов`язкове придбання належних йому акцій, має вчинити всі дії, необхідні для набуття особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, права власності на акції, придбання яких вимагається.
Оплата акцій, обов`язкового придбання яких особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, вимагає акціонер, здійснюється виключно у грошовій формі.
Відповідно до частини п`ятої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" ціною обов`язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:
1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;
2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;
3) ринкова вартість акцій товариства, визначена відповідно до статті 8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.
Статтею 65-4 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що особа (особи, що діють спільно), яка прямо або опосередковано набула з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, право власності на домінуючий контрольний пакет акцій товариства та не виконала обов`язки, передбачені статтями 65-2 і 65-3 цього Закону, має право голосу лише за акціями товариства, які становлять 95 відсотків акцій товариства мінус одна акція, до моменту виконання відповідних обов`язків. При цьому інші акції такого товариства, що прямо або опосередковано належать таким особам, не дають права голосу та не враховуються при визначенні кворуму до моменту виконання такими особами обов`язкових дій, передбачених статтями 65-2 і 65-3 цього Закону.
Рішення загальних зборів акціонерів, прийняті з використанням акцій, що відповідно до частини першої цієї статті не дають права голосу, та за умови невикористання яких рішення загальних зборів були б іншими, не мають юридичної сили.
Тобто наведені вище норми покладають на особу, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, безумовний обов`язок здійснити викуп у разі звернення акціонера до товариства про обов`язкове придбання належних йому акцій, за ціною обов`язкового придбання, затвердженою відповідно до частини третьої цієї статті.