ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року
м. Київ
справа №640/12926/20
адміністративне провадження № К/9901/25429/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Єресько Л.О., Білак М.В., Губської О.А., Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Прокопенка О. Б., Радишевської О.Р., Смоковича М.І., Соколова В.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, про визнання рішення частково нечинним, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року (суддя-доповідач: Оксененко О.М., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.),
У С Т А Н О В И В:
І. Історія справи
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" (далі - НААУ; відповідач) в особі Ради адвокатів України про визнання нечинними з моменту прийняття пунктів 19, 20, 21, 22, 23 і 25 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 21.09.2019 №111.
2. Ухвалою від 18 червня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі, а протокольною ухвалою від 05 жовтня 2020 року - залучив до участі в ній як третю особу Вищу школу адвокатури НААУ.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року за клопотанням НААУ в особі Ради адвокатів України зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/7169/20. Зобов`язано сторони повідомити суд про набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/7169/20.
4. 23 листопада 2020 року і повторно 22 березня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання про поновлення провадження у справі. На обґрунтування клопотання позивач зазначив про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, враховуючи, що підстави позовів у цій справі та у справі №640/7169/20 є різними, і суд не позбавлений можливості встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом цього судового розгляду, до вирішення справи №640/7169/20.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 з тих мотивів, що судове рішення у справі №640/7169/20 не прийнято, тобто не усунуто обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.
6. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про відмову в поновленні провадження у справі, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року.
8. Прийняте рішення суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що за правилами статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала суду першої інстанції про відмову в поновленні провадження у справі не підлягає оскарженню, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 цього Кодексу є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст касаційної скарги
9. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. За доводами позивача, ухвала про відмову в поновленні провадження у справі перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому можливість апеляційного оскарження цієї ухвали має забезпечуватися в такому самому порядку, як і ухвали про зупинення провадження у справі, адже юридичні наслідки цих ухвал є однаковими.
11. На обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 послався на Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010, від 28 квітня 2010 року №12-рп/2010, від 08 липня 2010 року №18-рп/2010, від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011, від 22 квітня 2014 року №4-рп/2014, постанову об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №756/671/16-ц, постанову Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі №910/7505/14, в яких, на думку позивача, у схожих правових ситуаціях викладено правову позицію щодо можливості апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції, які не включені до переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, проте оскарження яких разом із рішенням суду є неефективним.
Позиція інших учасників справи
12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні та залишити оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін. Зазначає, що позивач не оскаржив ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, а оскарження ним ухвали про відмову в поновленні провадження у справі, яка, відповідно до статті 294 КАС України, не підлягає оскарженню, вказує на зловживання процесуальними правами.
ІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та ухвалою судді-відповідача від 18 листопада 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 22 листопада 2022 року.
14. Під час касаційного розгляду справи колегією суддів було з`ясовано, що Верховний Суд вже вирішував питання щодо апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в поновленні провадження у справі.
15. Так, у постанові від 11 червня 2019 року у справі №826/5780/15 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, переглядаючи ухвалу суду апеляційної інстанції, постановлену в порядку пункту 1 частини першої статті 299 КАС України, про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про відмову в поновленні провадження у справі, дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції пункту 11 частини першої статті 294 цього Кодексу, з якого випливає можливість оскарження в апеляційному порядку як ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, так і ухвали про відмову в поновлені судового провадження.
16. Натомість у постановах від 18 липня 2019 року у справі №803/173/16, від 23 жовтня 2019 року у справі №803/172/16 і від 22 жовтня 2021 року у справі №806/5175/14 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду висловив іншу правову позицію, згідно з якою ухвала суду першої інстанції про відмову в поновленні провадження у справі не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, оскільки така ухвала не включена до вичерпного переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду (стаття 294 КАС України).
17. Отже, вказані висновки Верховного Суду, зроблені різними колегіями суддів однієї судової палати Касаційного адміністративного суду, суперечать один одному.
18. Водночас Рішення Конституційного Суду України, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №756/671/16-ц та Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі №910/7505/14, на які позивач послався в касаційній скарзі, не доводять правильності чи хибності тих чи інших висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оскільки стосуються оскарження за правилами інших форм судочинства інших видів ухвал, що мають характерні особливості.
19. Не погодившись з висновками Верховного Суду щодо застосування статей 237, 293 і 294 КАС України при вирішенні питання щодо можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відмову в поновленні провадження у справі, які викладені в постановах від 18 липня 2019 року у справі №803/173/16, від 23 жовтня 2019 року у справі №803/172/16 і від 22 жовтня 2021 року у справі №806/5175/14, та, вбачаючи підстави для відступу від них, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2022 року передала справу на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян (далі - судова палата).
ІІІ. Позиція Верховного Суду
20. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, судова палата виходить з такого.
21. Процесуальною перешкодою, яка може виникнути на стадії розгляду справи по суті, є зупинення провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
22. Причини, з настанням яких суд зупиняє провадження у справі, визначено у статті 236 КАС України.
У наведеній статті передбачено випадки обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі (факультативні підстави).
23. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі віднесена процесуальним законом до обов`язкової підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі (пункт 3 частини першої статті 236 КАС України).
24. Під неможливістю розгляду справи до моменту вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.
За приписами частини четвертої статті 236 КАС України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.
25. Можливість оскарження ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі передбачена і у пункті 11 частини першої статті 294 КАС України.
26. Із припиненням (усуненням) підстав, що зумовили зупинення провадження у справі, розгляд і вирішення адміністративної справи поновлюється/продовжується.
За змістом статті 237 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
27. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що КАС України наділяє учасників справи правом оскаржити ухвалу щодо зупинення провадження у справі.
28. Крім того, процесуальний закон визначає право учасників справи на звернення до суду із заявою про поновлення провадження, якщо обставини, що викликали зупинення провадження у справі, усунуто. За результатами розгляду такої заяви суд постановляє ухвалу. При цьому, КАС України не містить положень, якими б передбачалося право учасників оскаржити таку ухвалу до суду.
29. Так, у вказаному випадку судом установлено, що позивачем було подано до суду першої інстанції клопотання про поновлення провадження у справі, за результатами розгляду якої суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на таку ухвалу.
Суд апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження з огляду на те, що оскаржувана позивачем ухвала суду першої інстанції не міститься у переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, визначені у статті 294 КАС України.
30. Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ця засада (принцип) судочинства закріплена й у частині третій статті 2 і статті 13 КАС України.
31. Загальні правила апеляційного оскарження ухвал в адміністративному судочинстві закріплено у частинах другій та третій статті 293 КАС України, відповідно до яких учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
32. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
33. Так, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.