ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року
м. Київ
справа № 140/13967/21
адміністративне провадження № К/990/2880/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Ханової Р.Ф., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 (суддя - Смокович В.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді: Кушнерик М.П., Пліш М.А.) у справі №140/13967/21.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ" (далі - ТОВ "АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ") звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) від 12.11.2021 №0066890701, №0066880701 та №0066900701.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.11.2021 №0066890701, №0066900701 повністю та податкове повідомлення рішення від 12.11.2021 №0066880701 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1463787,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.11.2021 №0066890701, від 12.11.2021 №0066900701 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ" відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Волинській області звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2022, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2022 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у Волинській області посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №810/3952/16, від 05.09.2018 у справі №826/20258/13-а, від 08.08.2018 у справі №816/5/15-а, від 22.06.2022 у справі №826/1217/16, від 29.06.2022 у справі №813/19100/16, від 17.08.2022 у справі №640/4237/19, від 01.08.2022 у справі №808/2593/16
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що позивачем на запити податкового органу не надано пояснень та документального підтвердження обсягу наданих послуг, кількість годин, місце надання консультацій, яким чином здійснювався контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню процесу управління підприємством, документи які підтверджують зв`язок отриманих консультацій з господарською діяльністю товариства; товариством не надано технічних завдань, документів, які підтверджують зв`язок відображених послуг з розробки і підтримки програмного забезпечення для терміналів та консультаційних послуг з питань інформатизації з господарською діяльність позивача; з актів наданих послуг не можливо встановити, які саме роботи було виконано; не надано звітів з розшифровкою аудиторських послуг, документів, що розкривають зміст наданих послуг (інформації відносно даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності щодо яких здійснювався аудит, програм аудиту та поетапний календарний графік аудиторських послуг із зазначенням детальних ділянок бухгалтерського та податкового обліку, питань щодо фінансово-господарської діяльності).
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ" зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Волинській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.03.2016 по 31.12.2020.
За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 07.04.2021 №3065/07-11/42445219, в якому, зокрема відображено висновки про порушення позивачем:
підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, пунктів 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, пунктів 3,6 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV ТОВ "АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ" занижено податок на прибуток в загальній сумі 1497721,60 грн, в тому числі: за 2019 рік в сумі 33934,60 грн, за 2020 рік в сумі 1463787,00 грн.;
підпункту "а" пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ТОВ "АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ" занижено податок на додану вартість на загальну суму 4448254,00 грн, та завищено залишок від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2020 у сумі 102379,00 грн;
На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області 12.11.2021 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0066890701, яким визначено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4893079,40 грн, в тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 4448254,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 444825,40 грн;
№0066880701, яким визначено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 1501115,50 грн, в тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 1497722,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3393,50 грн;
№0066900701, встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) періоду на суму 102379,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно із нормами підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Нормами пункту 44.2. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Згідно із пунктом 134.1. статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум грошових зобов`язань на підставі таких операцій.
В той же час, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - властивостей придбаних товарів, умов перевезення, зберігання тощо.