ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024року
м. Київ
справа № 347/2705/21
провадження № 51-5812 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090190000535, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківська, раніше судимого востаннє вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців, 17 грудня 2019 року звільненого по відбуттю покарання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з часу фактичного затримання - 14 год 28 квітня 2022 року.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 червня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 28 грудня 2019 року, у період з 07 год по 13 год, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) у великих розмірах, поєднану з проникненням у житло, зайшов на прибудинкову територію житлового будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_8 .У подальшому, впевнившись у відсутності власника вказаного будинку та інших осіб, шляхом відтискання рами метало-пластикового вікна, проник у приміщення зазначеного будинку, де викрав належні чоловіку власниці житлового будинку - ОСОБА_9 грошові кошти на загальну суму 436 161 грн, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, на думку захисника, недопустимим доказом є протокол огляду місця події від 28 грудня 2019 року, оскільки не містить даних, що потерпілий ОСОБА_9 брав участь у вказаній слідчій дії. У вироку не відображено достовірних показань свідка ОСОБА_10, яка була понятою при огляді місця події, не були допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, що є власником (користувачем) приміщення, понята ОСОБА_11 та спеціаліст ОСОБА_12 . В матеріалах кримінального провадження не містяться клопотання слідчого на обшук даного житла та ухвала слідчого судді з даного питання, що є неприйнятним з огляду на ч. 1 ст. 233 КПК України, а тому всі докази, отримані внаслідок проведення цієї слідчої дії, також є недопустимими.
Вказує, що в ході проведення огляду місця події проводилося фотографування, проте долучені фототаблиці складено з порушенням вимог КПК України, оскільки не зазначено, що фототаблиці є додатком до протоколу і їх кількість, а також вони не засвідчені підписами понятих та слідчого.
Також зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стороні захисту на виконання ст. 290 КПК України не було відкрито речові докази, тому висновки експертиз не можуть бути належним доказом, при цьому суд не досліджував речові докази в судовому засіданні, тому не вправі був посилатися на них у вироку.
Стверджує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні оригінали висновків експерта № CE19/109-21/9973-БЛ від 17.11.2021 та судово-психіатричного експерта № 258/2021 від 03.11.2021, які не досліджувались в місцевому суді.
Посилається й на те, що прокурором не відкривалося стороні захисту та під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано суду клопотання слідчого, погоджене із прокурором, про тимчасовий доступ до речей і документів за результатами розгляду якого слідчим суддею Косівського районного суду Івано-Франківської області постановлено ухвалу від 08.11.2021, тому отримані за результатами проведення вказаної слідчої дії докази слід визнати недопустимими.
Зазначає, що 18.04.2022 проведено підготовче судове засідання без участі захисника ОСОБА_13, однак в матеріалах кримінального провадження наявне клопотання захисника про проведення судового засідання без її участі тільки щодо обрання запобіжного заходу.
Також вважає, що порушено порядок відмови від захисника ОСОБА_13,оскільки судом не з`ясовано причини відмови ОСОБА_7 від захисника та не забезпечено присутність захисника при відмові.
Разом з цим стверджує, що 31.05.2023 до апеляційного суду він подавав клопотання про безпосереднє дослідження доказів, однак вказаний суд докази не досліджував.
Повідомляє, що 28.02.2023 судове засідання проведено в режимі відеоконференції без згоди засудженого, чим порушено його право на захист.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 підтримали доводи касаційної скарги.
Прокурор, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржених судових рішень, просила касаційну скаргу залишити без задоволення.
Потерпілий ОСОБА_9 був належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явився, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від нього не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд першої інстанції, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, встановив, що вина ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується, зокрема, наступними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_9, який пояснив, що напередодні за ним стежили і крадіжку було вчинено саме в той момент, коли в будинку нікого не було, заподіяна шкода не відшкодована;
- показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що в день скоєння злочину, біля
05 год, він виїхав з дому та помітив підозрілий автомобіль, який їхав за ним слідом, а в обідню пору, зайшовши додому, помітив в кімнатах житлового будинку безлад, який був результатом вчиненої крадіжки;
- показаннями свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що в другій половині дня її покликав працівник поліції бути присутньою в якості понятої та повідомив, що в сусідів ОСОБА_15 було вчинено крадіжку. Окрім неї понятою була запрошена сусідка ОСОБА_11 ;
- протоколом огляду місця події від 28.12.2019 із долученими до нього фототаблицями, яким встановлено вчинення крадіжки з будинку
АДРЕСА_2, шляхом проникнення до нього через вікно ванної кімнати (т. 1 а. п. 210-229);
- висновком експерта № СЕ-109/12/2-165МГ/20 від 19.05.2020, з якого слідує, що у наданому для дослідження змиві речовини світлого кольору, який було вилучено під час огляду місця події на медичну марлю та опечатано в паперовий конверт (об`єкт № 1) виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки клітин (ДНК-профіль) виявлених на змиві речовини світлого кольору (об`єкт № 1), який належить невстановленій особі чоловічої генетичної статі та наведено в таблиці 1.1 додатку 1 (т. 2 а. п. 2-8);
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 274 КПК України, в якому зафіксовано вилучення 14.03.2020 недопалку сигарети залишеної ОСОБА_7, який було опечатано та направлено для порівняльного експертного дослідження (т. 2 а. п. 10);
- висновком експерта № СЕ-19/109-21/504-Б від 22.03.2021, яким підтверджено, що на наданому для дослідження недопалку сигарети, вилученому за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій (об`єкт № 1), виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки (ДНК-профіль), які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі і наведено в таблиці 1.1 додатку 1. Генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві речовини світлого кольору (об`єкт № 1) згідно копії висновку експерта № СЕ-109/12/2-165МГ/20 від 19.05.2020, збігаються з генетичними ознаками (ДНК - профілем) клітин виявлених на недопалку сигарети (об`єкт № 1) (т. 2 а. п. 19-26);
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 25.11.2021, згідно якого проведено ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 12021090000000473 від 21.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та вилучення копій документів
(т. 2 а. п. 46-48);
- копією висновку експерта № СЕ-19/109-21/9973-БД від 17.11.2021, проведеного по кримінальному провадженню № 12021090000000473 від 21.08.2021 про те, що встановлено домінуючі генетичні ознаки клітин, виявлених на клинку предмета схожого на ніж, позначеного "ІІ", збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 (т. 2 а. п. 50-61);
- копією висновку судово-психіатричної експертизи № 258/2021, проведеної по кримінальному провадженню № 12021090000000473 від 21.08.2021, з якого слідує, що ОСОБА_7 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки РПП внаслідок вживання психоактивних речовин (опіоїдів, амфетаміну) синдром залежності, на даний час утримання від вживання внаслідок перебування в особливих умовах. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 не потребує (т. 2 а. п. 62-65);
- висновком експерта № СЕ-19/109-21/13200-БД від 30.11.2021 про те, що генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_7 (об`єкт № 2) згідно копії висновку експерта № СЕ-19/109-21/9973-БД від 17.11.2021 збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених у змиві (об`єкт № 1) у копії висновку експерта № СЕ-19/109/12/2-165МГ/20 від 19.05.2020 (т. 2 а. п. 75-79).
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується, що наведені висновки експертиз є категоричними і не підлягають подвійному тлумаченню, при цьому не має жодних сумнівів, що висновок експерта № СЕ-109/12/2-165МГ/20 від 19.05.2020 відповідає фактичним обставинам справи та стосується саме ОСОБА_7, крім того у судовому засіданні вказаний факт сторона захисту не спростовувала та не надала будь-яких пояснень наявності слідів ОСОБА_7 на місці вчинення кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненнівказаного кримінального правопорушення був предметом перевірки апеляційного суду і мотивовано визнаний таким, що відповідає доказам, зібраним у встановленому законом порядку, дослідженим у судовому засіданні, належно оцінених судом і є обґрунтованим.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.