ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 227/1175/22
Провадження № 51-4135км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_5,
прокурора (відеоконференція) ОСОБА_6,
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052230000195, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.1 ст. 115 України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він 11.07.2022 о 18:00 год., будучи у стані алкогольного сп`яніння, біля будинку № 21 по вул. Східній у м. Білозерське Донецької області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин через побиття його сина, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8, використовуючи в якості знаряддя злочину кухонний ніж, який взяв із собою заздалегідь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства завдав ОСОБА_8 один удар ножем в життєво важливий орган - шию, один удар у ліву вушну раковину ліворуч та один удар у ліктьовий суглоб ліворуч, але злочин не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки дії ОСОБА_7 були зупинені сином потерпілого, який підставив руку під ніж з метою захисту свого батька ОСОБА_8 .
Внаслідок умисних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 45 від 09.08.2022 спричинено легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасних розлад здоров`я, як такі, що потребують для свого лікування строк понад 6 діб, але не більше 21 доби.
Згідно з обвинувальним актом своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на умисне вбивство, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2023 рокуОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці.
Суд, не погоджуючись з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та кваліфікуючи його дії на ч. 2 ст. 125 КК України, вказав, що у результаті протиправних дій ОСОБА_7 смерть потерпілого не настала, останньому було завдано умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, а в ході судового розгляду не було встановлено наявності умислу у обвинуваченого на позбавлення життя ОСОБА_8 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, просить вирок та ухвалу апеляційного суду скасувати й призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вказує, що суд першої інстанції, з висновкам якого погодився і апеляційний суд, дійшов до безпідставного висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки в матеріалах кримінального провадження всі докази свідчать про наявність умислу у ОСОБА_7 на вбивство ОСОБА_8 .
Зокрема, суд залишив поза увагою показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які є медичними працівниками бригади швидкої медичної допомоги і вказували, що у потерпілого ОСОБА_8 була пошкоджена артерія в області шиї, що становило небезпеку для життя, й у разі ненадання вчасно допомоги, наслідки могли бути вкрай негативними.
Також прокурор вказує, що суд, кваліфікуючи дії засудженого за ч. 2 ст. 125 КК України, не врахував мотиви, спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, та ставлення винного до наслідків своїх дій.
Прокурор вважає, що неправильна кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України мала наслідком призначення покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення й даним про його особу.
При цьому прокурор вказує, що обставини, які пом`якшують покарання, зазначені у вироку, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, не підтверджуються даними і доказами, дослідженими судом.
Вказує, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора щодо передчасного висновку місцевого суду про кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України, у порушення вимог ст. 419 КПК України не навів переконливих аргументів на спростування доводів апеляційної скарги прокурора й безпідставно залишив вирок місцевого суду без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Захисник і засуджений заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до положень статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК України.