1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

справа № 344/9800/20

провадження № 61-10605св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачі: ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство "Національна страхова компанія "Оранта",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року у складі судді Антоняка Т. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О., Фединяка В. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства "Національна страхова компанія "Оранта" (далі - ПАТ "НСК "Оранта") про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Позовна заява мотивована тим, що 11 травня 2010 року у с. Драгомирчани Івано-Франківської області ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки "Кіа Cerato", реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5, яка від отриманих травм померла на місці пригоди. ОСОБА_5 була дочкою ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а для ОСОБА_3 мамою.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 09 липня 2020 року кримінальне провадження № 352/2007/15-к по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України закрито, звільнено його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності на підставі статті 49 КК України. Цивільний позов потерпілих залишено без розгляду.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) відповідальність водія автомобіля марки "Кіа Cerato" застрахована у ПАТ "НАСК "Оранта" згідно з полісом № ВА/2945748. У результаті смерті ОСОБА_5, ОСОБА_1 поніс витрати, пов`язані з похованням і дотриманих притаманних місцевості релігійних обрядів на загальну суму 56 605,84 грн, з яких 3 542,80 грн - витрати, пов`язані з похованням, 39 700 грн - витрати, пов`язані з виготовлення і встановлення надгробного пам`ятника та оградки, 13 357,04 грн - витрати на проведення поминальних обідів. Також, за наслідком пригоди було пошкоджено та фактично знищено велосипед німецького виробництва марки "ВВF", ринкова вартість якого складає 5 800 грн.

Крім того, внаслідок смерті доньки та мами їм заподіяно моральну шкоду, оскільки втрата рідної людини, негативно вплинула на їх психологічний стан, призвела до істотних змін у житті. Враховуючи обсяг перенесених душевних страждань, їх глибини, тяжкості і наслідків вимушених змін у житті, тощо розмір моральної шкоди ними оцінено у розмірі по 500 000 грн кожному.

Вказували, що ОСОБА_3 на момент настання ДТП була неповнолітньою та знаходилась на утриманні матері, а тому має право на отримання відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника до досягнення нею повноліття у розмірі 64 974 грн (147 місяці *442 (частка доходу, яка припадала на малолітню).

Посилаючись на вказані обставини, ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану життю і здоров`ю потерпілого (51 000 грн) позивачі просили стягнути у солідарному порядку з ПАТ "НАСК "Оранта" та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 56 605,84 грн. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнути 5 800 грн матеріальної шкоди. Стягнути ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 850 грн, а з ОСОБА_4 по 499 150 грн моральної шкоди. На користь ОСОБА_3 з ПАТ "НАСК "Оранта" стягнути 48 450 грн, а з ОСОБА_4 - 16 524 грн шкоди, завданої смертю потерпілого.

У ході розгляду справи, у зв`язку із виплатою ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 51 000 грн, позовні вимоги було уточнено, та позивачі просили стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 56 605 грн та 5 800 грн матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 499 150 грн моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 13 974 грн шкоди, завданої смертю потерпілого.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 56 605,84 грн матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 13 974 грн шкоди, завданої смертю потерпілого.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5 800 грн матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 499 150 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 499 150 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 499 150 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 16 524 грн шкоди, завданої смертю потерпілого.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що вина відповідача у вчиненні ДТП підтверджується наявними у справі доказами. Крім того, ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2020 року закрито кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину у зв`язку із закінченням строку давності на підставі статті 49 КК України. Доводи скарги щодо відсутності вини суд не прийняв до уваги, оскільки провадження закрито з нереабілітуючих підстав, що є обставиною неспростовною.

Внаслідок трагічної смерті ОСОБА_5, її батьки та донька зазнали значних душевних та моральних страждань, спричинених раптовою смертю рідної молодої людини.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року змінено.

Викладено другий абзац рішення суду першої інстанції у наступній редакції:

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у порядку відшкодування матеріальної шкоди 43 242,80 грн витрат на поховання.

В частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 16 524 грн рішення суду першої інстанції скасовано.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що є підстави для покладення на ОСОБА_4 заявленої позивачами відповідальності.

Колегія суддів зауважила, що експлуатація транспортного засобу є діяльністю, що пов`язана із підвищеним ризиком невинуватого завдання шкоди іншим учасникам дорожнього руху. Водій автомобіля, розпочинаючи експлуатацію такого джерела підвищеної небезпеки, тим самим приймає на себе усі ризики, пов`язані зі здійсненням такої діяльності, а отже, зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану його власними діями, навіть за відсутності вини у настанні негативних наслідків, якщо вони не викликані дією непереборної сили або настали в силу умислу потерпілого. При цьому, відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення його від відповідальності у зв`язку із тим, що завдання шкоди сталося внаслідок обставин непереборної сили або умислу потерпілої особи.

Висновок місцевого суду про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрат на проведення поминального обіду у загальному розмірі 13 357,04 грн не узгоджується із положенням статті 1201 ЦК України та статті 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу". Тому, колегія суддів апеляційного суду зменшила на 13 357,04 грн матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 до 43 242,80 грн.

У частині стягнення місцевим судом на користь ОСОБА_3 16 524 грн, як відшкодування матеріальної шкоди, рішення суду помилкове, оскільки представником позивачів дана сума була виключена з позовних вимог та помилково стягнута судом першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року скасувати та направити справу на новий розгляд до районного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про його вину у вчиненні ДТП, оскільки жодного відповідного доказу позивачами не надано.

Зазначає, що він у кримінальному провадженні своєї вини не визнавав та подав ряд доказів своєї невинуватості. Суди попередніх інстанцій безпідставно відмовилися витребувати матеріали кримінального провадження, що, на його думку, призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Вважає недоведеним факт завдання шкоди у вигляді знищення велосипеду, а також його вартості.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У жовтні 2023 року позивачі подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких вказують, що викладені в ній доводи, є безпідставними та не спростовують правових висновків судів попередніх інстанцій, які забезпечили повний та всебічний розгляд справи, ухваливши законні та обґрунтовані судові рішення, тому просять залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

27 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_4 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 753/6519/19 та від 08 червня 2021 року у справі № 127/30388/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.


................
Перейти до повного тексту