ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2024 року
м. Київ
справа № 367/9967/19
провадження № 61-14397св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Немировської О. В. від 19 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї як спадкоємиці боржника ОСОБА_3 грошових коштів витрачених позивачкою на ремонт спадкового будинку.
Позов обгрунтовано тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складалася із належних останньому на праві власності 20/100 та від 15/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Указувала, що у період 2009-2010 років у вищезазначеному будинку було виконано ремонтні роботи, за які нею, на підставі договору на виконання будівельних робіт від 16 лютого 2009 року, було витрачено кошти в розмірі 236405,75 грн, що становило 46 813,02 дол. США.
Зазначала про те, що спадковий будинок був в аварійному стані і потребував капітального ремонту. ОСОБА_2 не опікувалася померлим і не здійснювала будь-яких витрат на утримання будинку, проте успадкувала 17/80 частин житлового будинку разом з покращеннями, які були зроблені одноосібно ОСОБА_1 у всьому будинку. За відсутності проведення відповідних ремонтних робі, будинок, який успадкувала ОСОБА_2, не був би придатний для проживання і був би зруйнований, відтак позивачка здійснила витрати, необхідні для утримання та збереження будинку.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 успадкувала будинок, і з моменту відкриття спадщини до неї перейшло право власності на частину будинку, який був збережений за рахунок коштів позивачки, тому ОСОБА_2 зобов`язана сплатити на користь позивачки компенсацію витрат за проведений ремонт будинку, пропорційно її частки будинку, що належить їй на праві власності з моменту набуття нею права на спадкування. Вважала, що оскільки умовами договору на виконання будівельних робіт від 16 лютого 2009 року було передбачено розрахунок в еквіваленті до іноземної валюти, то до правовідносин у цій справі підлягають застосуванню положення статті 533 ЦК України.
ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування майном без достатньої правової підстави, який вважала підлягає задоволенню з підстав, передбачених положеннями статей 1166, 1212 та 1214 ЦК України.
Зустрічний позов обгрунтовано тим, що позивачка за первісним позовом з 2009 року чинить їй перешкоди у користуванні належною часткою успадкованого майна, а саме без її згоди здає будинок в оренду та отримує дохід. Указала, що з приводу порушення своїх прав ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Ірпінського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області. Посилаючись на висновок про вартість оренди частини житлового будинку від 29 липня 2020 року просила стягнути з ОСОБА_1 565 383 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 31 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 528 719,04 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування майном без достатньої правової підстави - відмовлено.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом виходив із того, що позивачкою доведено наявність правових підстав для задоволення позову. Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 31 березня 2023 року в частині задоволення первісного позову скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову в позові. Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову залишено без змін.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісних позовних вимог та ухвалюючи в цій частині нове судове рішення про відмову в позові, виходив із того, що будь-яких доказів на підтвердження обставин, на які позивачка посилалася у позові, як на підставу виникнення у спадкодавця обов`язку щодо компенсації понесених витрат на капітальний ремонт будинку, ОСОБА_1 не надала. Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для його скасування.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, у якій просила скасувати зазначену постанову в частині вирішення первісного позову та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року в справі № 703/2200/15-ц, від 25 липня 2019 року в справі № 717/630/17-ц, від 13 березня 2019 року в справі № 521/3743/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У січні 2024 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Зазначає, що апеляційний суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що будь-яких доказів, що будинок потребував ремонту позивачкою не надано.
Узагальнені доводи відповіді на відзив
У січні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відповідь на відзив ОСОБА_2, у якому зазначає про те, що доводи наведені у відзиві на касаційну скаргу є необґрунтовані та безпідставні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 367/9967/19 з Ірпінського міського суду Київської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
На час смерті останньому на праві власності належало 20/100 та від 15/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у справі №367/7387/16, визнано за ОСОБА_2 право власності на 17/80 частин житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 63/80 частин житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з яких 22/100 частин будинку належить їй на підставі договору дарування, посвідченого 20 травня 1987 року за реєстровим номером №985, 227/400 частин у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також з матеріалів справи вбачається, що за життя спадкодавця, а саме 16 лютого 2009 між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_7 укладено Договір (план) проведення капітального ремонту та будівництва будинку по АДРЕСА_2 та споруд на прибудинкової території. У вказаному договорі визначено та узгоджено перелік будівельних робіт, об`єми будівельних робіт та встановлено, що їх вартість оформлюються Актами-рахунками, що є невід`ємною частиною цього Договору.
Згідно доданих до позовної заяви Актів-рахунків на виготовлення будівельних робіт, сукупна вартість виконаних робіт складає 46813,02 дол. США, що еквівалентно 236 405 грн. 75 коп. по курсу Національного банку України 5,05 грн за 1 дол. США.
Так, відповідно до Акту виконаних робіт по ремонту житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Акт) від 24 квітня 2009 року, ОСОБА_1 сплатила на користь СПД Грищенка 5 707 грн 62 коп. Відповідно до Акту від 30 травня 2009 року ОСОБА_1 сплатила 9 137 грн 93 коп. Відповідно до Акту від 12 червня 2009 року ОСОБА_1 сплатила 9 046 грн 82 коп. Відповідно до акту від 17 березня 2010 року ОСОБА_1 сплатила 3 554 грн 33 коп. Відповідно до Акту від 20 березня 2010 року ОСОБА_1 сплатила 4 584 грн 34 коп. Відповідно до Акту від 23 березня 2010 року ОСОБА_1 сплатила 3597 грн 64 коп. Відповідно до Акту від 03 вересня 2010 року ОСОБА_1 сплатила 11 184 грн 34 коп.
Оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки, як до спадкоємиці боржника ОСОБА_8, то доведенню підлягають факти, що до складу спадщини входили борги останнього перед позивачкою.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.