ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 758/16329/21
провадження № 61-15451св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 травня 2023 року у складі судді Анохіна А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з онуком.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що батьками дитини є його син ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2, які перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є онуком позивача.
03 лютого 2020 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано, однак між батьками дитини був укладений договір про участь у виховані дитини, за умовами якого дитина залишилась проживати з матір`ю, а батько сплачує аліменти у розмірі 2 500 доларів США.
На даний час дитина проживає разом із матір`ю.
Позивач вважає, що через неприязні стосунки до колишнього чоловіка ОСОБА_3 відповідачка свідомо перешкоджає спілкуванню дідуся з онуком, його участі у вихованні та розвитку ОСОБА_5 .
Через постійні перешкоди та неможливість спілкуватися з онуком, позивач був вимушений звернутися до відповідачки з письмовою нотаріально посвідченою заявою, в якій просив з урахуванням звичного режиму дня та відпочинку дитини погодити наступний графік спілкування: щотижнево з 15:00 год суботи до 11:00 год неділі; щороку протягом чотирьох тижнів під час літніх канікул, а саме з 01 липня по 15 липня та з 01 серпня по 15 серпня з правом виїзду за межі Києва; щороку протягом одного тижня під час зимових канікул; щороку в День народження дитини, на Новий рік, Різдво, Великдень, Свято Покрови - з 14:00 год до 16:00 год, а також щорічно 29 січня - з 13:00 год до 18:00 год.
Однак, ОСОБА_2 від погодження графіку спілкування позивача з онуком відмовилася.
Усі повторні заяви ОСОБА_1 відповідачка також залишила без відповіді, на усні звернення не реагує та заблокувала позивача у всіх засобах зв`язку.
Оскільки добровільно погодити умови участі у вихованні онука не вдається, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд:
- зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні з онуком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визначити способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей з дитиною наступним чином:
1) щотижнево з 15:00 год суботи до 11:00 год неділі;
2) щороку протягом чотирьох тижнів під час літніх канікул, а саме з 01 липня по 15 липня та з 01 серпня по 15 серпня з правом виїзду за межі Києва;
3) щороку протягом одного тижня під час зимових канікул;
4) щороку в День народження дитини, на Новий рік, Різдво, Великдень, Свято Покрови - з 14:00 год до 16:00 год, а також щорічно 29 січня - з 13:00 год до 18:00 год;
- визначити місце передачі і повернення дитини ОСОБА_1 за місцем проживання онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 травня 2023 року позов задоволено частково.
Визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з врахуванням бажання дитини на зустріч та за попередньою домовленістю, погодженою з матір`ю, шляхом встановлення зустрічей з дитиною щосуботи з 15:00 год по 18:00 год у громадських місцях міста Києва у присутності матері.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанцій взяв до уваги висновок органу опіки та піклування, прийняв до уваги вік дитини, особливості її розвитку, навчання та виховання, необхідність дотримання розпорядку дня та відпочинку.
При цьому суд встановив, що позивач протягом тривалого часу дитину не бачив та не спілкувався з нею, за цей час онук віддаливсявід діда та не може мати з ним стійкого психоемоційного звʼязку.
Тому, вирішуючи питання про способи участі діда у житті дитини, враховуючи необхідність поступового відновлення їх відносин, суд вважав, що участь позивача у вихованні онука має відбуватись у присутності матері дитини.
В іншій частині позовних вимог та запропонованого способу участі діда у спілкуванні із онуком, суд вважав за необхідне відмовити з огляду на їх передчасність та недоцільність на даний час з огляду на вік дитини.
Суд також роз`яснив, що сторони не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі позивача у вихованні дитини, з урахуванням вікових змін, розвитку та потреб дитини, що відповідатиме її інтересам.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 травня 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
27 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасуватиоскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
11 грудня 2023 року від ОСОБА_6 до Верховного Судунадійшли додаткові пояснення, у яких позивач підтримав вимоги касаційної скарги.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 рокувідкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
28 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дідом неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого є син позивача ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2
03 лютого 2020 року батьки дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір про сплату аліментів на дитину, за умовами якого дитина залишається проживати спільно з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2, а батько дитини зобов`язується сплачувати матері аліменти на дитину у добровільному порядку у твердій грошовій сумі від частини власного офіційного доходу, не меншу ніж необхідно для повного покриття витрат на достойні умови життя, фізичний, інтелектуальний та емоційний розвиток дитини, а також харчування, навчання, лікування та відпочинок, але в будь-якому випадку не менше ніж 2 500 доларів США в гривнях в еквіваленті офіційного курсу долара США на момент оплати щомісячно.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 належить на праві власності будинок за адресою: АДРЕСА_3 .
12 листопада 2021 року начальником ССД ІСР та провідним спеціалістом за заявою ОСОБА_1 складено акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3, згідно якого умови проживання задовільні, у будинку чисто, прибрано, зроблено сучасний ремонт, прибудинкова територія охайна. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: наявна окрема кімната, наявні іграшки, книги, чисто, прибрано. Згідно висновку акту, створені умови для відвідування та ночівлі дитини.
Згідно з довідкою Київського міського психоневрологічного диспансеру № 2, ОСОБА_1 04 листопада 2021 року пройшов огляд, за результатами якого на обліку не перебуває, за медичною допомогою не звертався.
03 листопада 2021 року ОСОБА_1 склав нотаріально посвідчену заяву на ім`я ОСОБА_2 про погодження графіку безперешкодного спілкування з дитиною, до якої в матеріалах справи додано докази її поштового відправлення оголошеною цінністю, в якому повідомляв, що, керуючись інтересами дитини та враховуючи звичний режим життєдіяльності онука, з урахуванням свого робочого навантаження, просить погодити наступний графік безперешкодного спілкування з ОСОБА_3 : щотижнево з 15:00 год суботи по 11:00 год неділі, щороку протягом чотирьох тижнів під час літніх канікул, а саме з 01 липня по 15 липня та з 01 серпня по 15 серпня з правом виїзду за межі Києва; щороку протягом одного тижня під час зимових канікул; щороку в день народження дитини, на Новий рік, Різдво, Великдень, Свято Покрови з 14:00 год до 16:00 год, а також щорічно 29 січня - з 13:00 год до 18:00 год.
14 листопада 2022 року та 30 листопада 2022 року ОСОБА_1 направлено повторні заяви про припинення перешкод у спілкуванні з онуком та погодження графіку безперешкодного спілкування з дитиною на ім`я ОСОБА_2, до якої додано докази відправлення цінним листом з оголошеною вартістю.
12 лютого 2023 року ОСОБА_2 направлено пропозицію службі у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, в якій повідомлено, що жодних перешкод у спілкуванні з онуком з її боку не було, були прохання в організації зустрічей у її присутності на нейтральній території у зв`язку з причинами, наведеними нижче. Малолітній дитині щойно виповнилось 6 років, він ніколи не був прихильним до діда, ніколи не залишався з ним сам, не проводили разом час без присутності батьків. Дитина боїться діда, що сталося через ряд неприємних інцидентів, а саме прихід діда з адвокатом одного дня, що супроводжувалось виламуванням дверей та погрозами, з метою спонукати ОСОБА_2 відмовитись від сплати аліментів його сином, також були спроби підстерігати їх з дитиною біля під`їзду і спробами залякування. Одного разу вона змушена була викликати поліцію. Дідом неодноразово порушувалися всі її прохання поважати розпорядок, розклад, звички дитини. Також існує загроза викрадення дитини у воєнний час дідом та вивезення дитини за кордон. Батько дитини ОСОБА_3 протягом двох останніх років перебуває за кордоном, не платить аліменти з лютого 2022 року та не бере участь у вихованні дитини. Пропонує встановлення зустрічей з дитиною один раз на місяць у вихідний день у суботу або неділю у присутності матері та одного з родичів на нейтральній території, що забезпечить спокійну обстановку та відносну безпеку для дитини та матері.
Органом опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації складено висновок від 30 березня 2023 року № 106-2458 щодо визначення діду способу участі у вихованні онука та спілкування з ним. Комісією заслухано пояснення діда ОСОБА_1 та матері ОСОБА_2, відповідно до яких, зі слів ОСОБА_1, майже два роки він позбавлений можливості брати участь у вихованні онука та спілкуванні з ним, пропонував відповідачу мирову угоду, на яку вона не погодилася. ОСОБА_2 зазначила, що не чинить перешкод діду брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з ним. Крім того, вона не проти встановлення діду графіку спілкування з дитиною, але наполягає на зустрічах у її присутності та/або у присутності одного з близьких родичів, а також на нейтральній території. Комісією прийнято за доцільне визначити діду час спілкування з малолітнім онуком, враховуючи його бажання, психоемоційний та фізичний стан здоров`я, особисту прихильність дитини до діда, вікові потреби та розпорядок дня дитини, з дотриманням графіку роботи навчальних закладів, в яких малолітній ОСОБА_3 отримує відповідну освіту та додаткові навчання (секції, гуртки тощо), із завчасним повідомленням і домовленістю з матір`ю засобами телефонного, поштового, електронного або іншого способу зв`язку та у її присутності, наступним чином: кожної другої суботи місяця з 14:00 год до 18:00 год за бажанням малолітнього ОСОБА_3, дід проводить час зі своїм онуком у громадських місцях на всій території м. Києва (що погоджені з матір`ю дитини заздалегідь), у присутності матері ОСОБА_2 ; кожної четвертої неділі місяця з 11:00 год до 16:00 год за бажанням малолітнього ОСОБА_3, дід проводить час зі своїм онуком у громадських місцях на всій території м. Києва (що погоджені з матір`ю дитини заздалегідь), у присутності матері ОСОБА_2
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує групові заняття та басейн в Клубі активного відпочинку "Подольський" на підставі договору про надання послуг від 27 вересня 2021 року № 3044 зі встановленим часом відвідування у будні з 07:00 год до 23:00 год, у вихідні дні з 09:00 год до 22:00 год.
Згідно з консультативним висновком психолога ОСОБА_7 ТОВ "Кіндер Хелс" Медичний центр "Кіндер Клінік" від 23 червня 2022 року дитині рекомендовано більше часу проводити з однолітками на майданчиках, займатись малюванням та ліпкою з пластиліну, рухливими іграми з тактильним контактом.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.