ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 752/456/18
провадження № 61-5635св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, яка подана представником - адвокатом Нечитайленком Олександром Володимировичем, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року у складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 рокуу складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С. А., ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов О. О., Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсними свідоцтв, договорів дарування та скасування рішень про державну реєстрацію.
Позов обґрунтовано тим, що 14 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наталі" № 528" (далі - ТОВ "Наталі" № 528") та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - складу (літ. В), загальною площею 195 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що складає 49/100 частини від майнового комплексу загальною площею 396 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі указаного договору, 26 серпня 2008 року позивачка зареєструвала за собою право власності в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації.
06 листопада 2013 року запис про право власності ОСОБА_1 на зазначене приміщене внесено державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до технічного паспорту склад складається з двох приміщень площею 133,9 кв.м та 61,1 кв.м.
У подальшому позивачці стало відомо, що 19 жовтня 2017 року невідомі особи незаконно зайняли приміщення площею 133,9 кв.м, що належить їй на праві власності, посилаючись на договори дарування від 19 липня 2017 року, відповідно до яких ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по частині нежитлової будівлі загальною площею 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вказує позивачка у позовній заяві, ОСОБА_2 набула право власності на зазначене приміщення на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_5 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), право власності якої на спірне приміщення підтверджувалось свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації 18 серпня 1998 року.
Однак, як вважає позивач, таке свідоцтво є підробним, оскільки на момент його видачі Головне управління житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації вже було реорганізовано і приміщення за літ. А не входять до складу майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки ОСОБА_5 не була власником об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, літ. А., а свідоцтво про право власності від 18 серпня 1998 року є підробленим, що не було перевірено належним чином приватним нотаріусом Михайленком С. А., ОСОБА_2 не мала права на спадкування цього майна, тому наявні підстави для визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видано ОСОБА_2 17 травня 2017 року, та скасування рішення про державну реєстрацію такого права.
Також, позивачка посилалась на недійсність правочинів, укладених ОСОБА_2 щодо дарування приміщення під літ. А за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки фактично такого об`єкта не існує, а дані приміщення є складовою складських приміщень, що належать їй на праві власності, тому, на її думку, вказані обставини є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Посилаючись на викладені обставини та змінивши у подальшому предмет позову, ОСОБА_1 остаточно просила суд:
- визнати недійсним свідоцтво Головного управління житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації від 18 серпня 1998 року, серії КП № 010001728 про право власності ОСОБА_5 на нежитлову будівлю площею 132,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 травня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1765, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С. А., відповідно до якого, ОСОБА_2 є спадкоємцем нежитлової будівлі, загальною площею 132,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення від 17 травня 2017 року приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Михайленка С. А. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 132,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності - 20438949, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1249617980361;
- витребувати на свою користь з володіння ОСОБА_4, нерухоме майно, яким остання володіє на підставі договору дарування від 19 липня 2017 року, посвідченого 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О., зареєстрованого в реєстрі за № 146, відповідно до якого ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_4 частину нежитлової будівлі, загальною площею 132,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнати недійсним зазначений договір;
- витребувати на свою користь з володіння ОСОБА_3 нерухоме майно, яким останній володіє на підставі договору дарування від 19 липня 2017 року, посвідченого 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О., зареєстрованого в реєстрі за № 146, відповідно до якого, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 частину нежитлової будівлі, загальною площею 132,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнати недійсним зазначений договір;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова О. О., номер 36210151 від 19 липня 2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на частину нежитлової будівлі, загальною площею 132,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. А., номер запису про право власності - 21458302 від 19 липня 2017 року;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова О. О. номер 36211884 від 19 липня 2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на частину нежитлової будівлі, загальною площею 132,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності - 21459941 від 19 липня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року позов задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво Головного управління житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації від 18 серпня 1998 року серії КП № 010001728 про право власності ОСОБА_5 на нежитлову будівлю площею 132,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 травня 2017 року, зареєстроване в реєстрі за № 1765, видане приватним нотаріусом Михайленком С. А., відповідно до якого ОСОБА_2 є спадкоємцем нежитлової будівлі загальною площею 132,6 кв.м за адоесою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення приватного нотаріуса Михайленка С. А. від 17 травня 2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю загальною площею 132,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності - 20438949 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказаний об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1249617980361.
Витребувано на користь ОСОБА_1 з володіння ОСОБА_4 нерухоме майно, яким остання володіє на підставі договору дарування від 19 липня 2017 року, що посвідчено 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. і зареєстровано в реєстрі за № 146, відповідно до якого ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_4 частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнано недійсним зазначений договір.
Витребувано на користь ОСОБА_1 з володіння ОСОБА_3 нерухоме майно, яким останній володіє на підставі договору дарування від 19 липня 2017 року, що посвідчений 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. і зареєстрований в реєстрі за № 150, відповідно до якого ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнано недійсним зазначений договір.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова О. О. від 19 липня 2017 року, індексний номер 36210151, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також запис номер 21458302 від 19 липня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова О. О. від 19 липня 2017 року, індексний номер 36211884, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на частину нежитлової будівлі від загальної площі 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також запис номер 21459941 від 19 липня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_5 не набувала у встановлений законом спосіб права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 132,6 кв.м, відповідно таке право не могло бути успадковане ОСОБА_2, що є підставою для визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на зазначену нежитлову будівлю від 18 серпня 1998 року, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 травня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 є спадкоємцем указаної нежитлової будівлі, та скасування рішення приватного нотаріуса Михайленка С. А. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на цю нежитлову будівлю від 17 травня 2017 року.
Оскільки під час судового розгляду встановлено відсутність у ОСОБА_2 права власності на спірне майно у порядку спадкування, то укладені у подальшому нею правочини, а саме договори дарування від 19 липня 2017 року, відповідно до яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули право власності на частину кожний спірного приміщення, є недійсними.
У зв`язку із цим, суд вважав, що з незаконного володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягає витребуванню указане нерухоме майно на користь ОСОБА_1, на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулись до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19 квітня 2023 року до Верховного Суду електронною поштою надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , яка подана її представником - адвокатом Нечитайленком О. В., на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскажувані судові рішення та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
27 вересня 2023 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Гонтарєва Р. М. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали цивільної справи та зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції, залишеного без змін постановою апеляційного суду, до закінчення касаційного провадження.
10 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 25 червня 2002 року Головним управління Комунальної власності м. Києва на підставі наказу "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна" № 430-В від 25 червня 2002 року територіальній громаді Голосіївського району м. Києва видано Свідоцтво про право власності на майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 396 кв.м, до складу якого входить: склад (літ. Б), площею 129,40 кв.м; склад (літ. В), площею 195 кв.м; склад (літ. Г), площею 71,60 кв.м.
У подальшомузазначені приміщення були приватизовані.
Нежитлова будівля - склад (літ. В), загальною площею 195 кв.м,, що складає 49/100 частини від майнового комплексу, загальною площею 396 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 17 липня 2008 року придбана ТОВ "Наталі" № 528".
14 серпня 2008 року між ТОВ "Наталі" № 528" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - складу (літ. В), загальною площею 195 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що складає 49/100 частини від майнового комплексу, загальною площею 396 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі якого 26 серпня 2008 року ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації.
06 листопада 2013 року запис про право власності ОСОБА_1 на нежилу будівлю - склад (літ. В) загальною площею 195 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, внесено державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Заіко І. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до технічного паспорту від 10.04.2008 на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, вони складаються з двох приміщень площею 133,9 кв.м та 61,1 кв.м.
Встановлено, що 19 жовтня 2017 року позивачка виявила порушення свого права власності з боку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, з її слів, самовільно зайняли частину складу, площею 133,9 кв.м, що належить їй на праві власності.
Як вбачається із відомостей з Державного реєстру речових права на нерухоме майно, 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. зареєстровано право власності за ОСОБА_3 (запис про право власності 21459941) на частину нежитлової будівлі, загальною площею 132,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 літ. А на підставі договору дарування від 19 липня 2017 року, посвідченого 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О., зареєстрованого в реєстрі за № 146, відповідно до якого, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 частину нежитлової будівлі, загальною площею 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, 19 липня 2017 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. зареєстровано право власності за ОСОБА_4 (номер запису про право власності 21458302) на частину нежитлової будівлі, загальною площею 132,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 літ. А на підставі договору дарування від 19 липня 2017 року, посвідченого 19 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О., і зареєстрованого в реєстрі за № 146, відповідно до якого, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_4 частину нежитлового будівлі загальною площею 132,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з письмових доказів, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєструвала своє право власності на нежитлові будівлі загальною площею 132,6 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А. після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкодавцю ОСОБА_5 приміщення загальною площею 132,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (код 1342503620) належало на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю (серія КП № 010001728), виданого 18 серпня 1998 року Головним управлінням житлового господарства та майна КМДА згідно з наказом "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 21 липня 1998 року № 349-В. Право власності ОСОБА_5 було зареєстровано КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" 21 серпня 1998 року, в реєстровій книзі № 2782-П.
Відповідно до інформації, наданої Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 08 лютого 2018 року за № 100 ОП/П-19156-423 за результатами опрацювання архівним відділом адміністрації описів справ Фонду приватизації комунального майна Московського району м. Києва, Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва за 1994-2010 роки та приватизаційних справ, що стосуються приватизації нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, не виявлено інформації стосовно видачі свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на зазначену нежитлову будівлю.
Інформація про приватизацію та видачу Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю № 114 літ. А на АДРЕСА_2 відсутня також в Департаменті житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, що підтверджується листом № 058/4/1-ОП/П-19156-11495 від 07 грудня 2017 року.
Згідно з листом № 062/14-13695 від 07 листопада 2017 року КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" підприємством не реєструвалось за ОСОБА_5 право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, літ. А., на підставі свідоцтва від 18 серпня 1998 року, виданого Головним управлінням житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації.
Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 на підтвердження права власності ОСОБА_5 на спірне майно надала приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Михайленку С. А. технічний паспорт від 18 лютого 2002 року на нежитлову будівлю АДРЕСА_1, складений працівником КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_7 в рамках інвентаризаційної справи № 949.
Однак, відповідно до листа КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 07 листопада 2017 року № 62/14-13695 в Бюро існує інвентаризаційна справа № 949 на інший об`єкт і станом на 2002 рік у відділі технічної інвентаризації та контролю якості ОСОБА_7 не працював.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В практиці Верховного Суду сформовано усталений підхід щодо порядку вирішення апеляційних (касаційних) скарг в частині вимог, які пред`явлені до інших співвідповідачів, які судові рішення в цій частині не оскаржують, за відсутності підстав вважати, що судові рішення в цій частині порушують права та інтереси особи, яка звернулась з апеляційною (касаційною) скаргою. У такому випадку оскаржене судове рішення в цій частині перегляду по суті не підлягає (див., зокрема постанови Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року в справі № 308/8567/20 (провадження № 61-3480сво21), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2020 року у справі № 344/1044/16-ц (провадження № 61-21248 св 18), Верховного Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 571/1607/20 (провадження № 61-805св22), від 21 грудня 2021 року у справі № 359/2087/19 (провадження № 61-19150св20), від 28 червня 2023 року у справі № 760/3730/19 (провадження № 61-4446св23), від 16 листопада 2023 року у справі № 487/3908/22 (провадження № 61-12584св23)).
ОСОБА_3 касаційна скарга на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року не подана.