ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 591/2761/22
провадження № 61-13968св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за обʼєднаним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за обʼєднаним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2023 року в складі судді Северинової А. С. та постанову Сумського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Філонової Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на майно та поділ спільного майна подружжя.
На обґрунтування позову зазначала, що з вересня 2012 року вони з відповідачем почали спільно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . З 2010 року по 2019 рік вона постійно працювала, однак з 19 квітня 2022 року перебуває на обліку як безробітна. За час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу вони постійно проживали за однією адресою, були пов`язані спільним побутом, бюджетом, мали взаємні права та обов`язки, спільно вели господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3, батьком якої записаний відповідач за його згодою.
У 2015 році до реєстрації шлюбу вони з відповідачем придбали квартиру АДРЕСА_2 .
17 жовтня 2015 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб та у 2016 році їх родина почала проживати у придбаній квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 .
За час перебування у шлюбі з відповідачем вони також придбали квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .
Окрім того, у 2016 році вони придбали автомобіль Toyota Avensis, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 14 000 доларів США, який відповідач у 2021 році продав та розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.
У 2020 році сторони придбали автомобіль Ford Escape, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 15 700 доларів США який був відчужений відповідачем у лютому 2021 року. Коштами від продажу цього автомобіля ОСОБА_2 також розпорядився на власний розсуд.
За період спільного проживання вони з відповідачем придбали також меблі та побутову техніку, які є спільним сумісним майном подружжя.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 17 жовтня 2015 року сторони зареєстрували шлюб, у якому уклали договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 . Крім того, він придбав рухоме майно у вказану квартиру на загальну суму 99 298 грн.
Враховуючи те, що майно придбане сторонами у період перебування у зареєстрованому шлюбі, просив в порядку поділу майна подружжя визнати за ним право власності на частину вказаної квартири та рухомого майна.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року, позови ОСОБА_1 та ОСОБА_5 задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 05 серпня 2013 року до 16 жовтня 2015 року.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частині за кожним на майно:
квартиру АДРЕСА_2 ;
квартиру АДРЕСА_6 ;
квартиру АДРЕСА_4 ;
майнові права на квартиру АДРЕСА_7 ;
холодильник марки "Bosh", диван у дитячій кімнаті голубого та рожевого кольору, дві шафи-купе: у дитячій кімнаті білого кольору та у прихожій кімнаті-коридорі коричневого кольору, шафу-купе бежевого кольору для спальної кімнати, спальний гарнітур у дитячу кімнату, кухонний гарнітур з газовою плитою, витяжкою, духову шафу, телевізор марки "Samsung", соковижималку;
квартиру АДРЕСА_8 ;
стільницю мармур росо 0, 4, стільницю мармур росо 1, 0, стільницю мармур росо 0, 8, корпус дуб молочний фасади Шамоні світлий, сушка 600 (1 піддон), соната ліжко 1600 сонома/білий, соната тумба приліжкова сонома/білий, волна к/з зевс сонома делюкс, шафу-купе стандарт 16, двері фотодрук 1, 6, полицю додаткову, шафу-купе стандарт 14, двері фотодрук 1, 4, полицю додаткову, блок ящиків, передпокій "Наталя" сонома, тумбу взуттєву "ТО-12" сонома, стіл журнальний "Мадрид" дуб сонома, два телевізори "Grunhelm" 43 smart, пральну машину "Prime".
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 05 серпня 2013 року по 16 жовтня 2015 року перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, під час яких вони проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, святкували родинні події та свята, проводили ремонтні роботи за місцем спільного проживання.
Проживаючи однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та в подальшому після реєстрації шлюбу в результаті спільної праці і за спільні грошові кошти сторони придбали нерухоме та рухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а їх частки у цьому майні є рівними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири АДРЕСА_2 та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18), від 07 квітня 2021 року в справі № 755/17900/18 (провадження № 61-11252св20) та від 11 квітня 2023 року в справі № 165/2346/20 (провадження № 61-11627св22) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також оскаржив судове рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суди не надали оцінку доказам, які спростовують презумпцію спільної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_2, тому передчасними є висновки про недоведеність придбання спірного майна за його особисті кошти.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Зарічного районного суду м. Суми.
07 грудня 2023 року справа № 591/2761/22 надійшла до Верховного Суду.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про розгляд справи в режимі відеоконференції, справу призначено до судового розгляду.
Оскільки за змістом касаційної скарги рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються лише в частині вирішення вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири АДРЕСА_2, відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України оскаржувані судові рішення в іншій частині не переглядаються.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;