1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1595/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "Нафтогаз України", позивач, скаржник)- Лисенко В.О. (адвокат),

відповідача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради

(далі - Відділ, відповідач) - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг") - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 (головуючий - суддя Мостепаненко Ю.І.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 (головуючий - суддя Поліщук Л.В., судді: Богатир К.В., Філінюк І.Г.)

у справі №916/1595/22

за позовом ТОВ "Нафтогаз України"

до Відділу,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ "Нафтогаз Трейдинг"

про стягнення 2 197 608,19 грн.

ВСТУП

Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача коштів за поставлений природний газ.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом, який мотивовано наявністю підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ.

1.2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2501 в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ за період з 01.11.2021 по 24.12.2021, у зв`язку з чим за утворилась заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 393 599,80 грн основної заборгованості, 3 013,78 грн пені, 45 979,74 грн - 3% річних, 450 225,57 грн інфляційних витрат та 32 867,76 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 303 901,54 грн та 3% річних в розмірі 887,76 грн. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задоволено частково в розмірі 30 691,53 грн, позовні вимоги про стягнення 3% річних задоволено у повному обсязі в розмірі 46 867,50 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Нафтогаз України" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду 10.10.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/1595/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 276 223, 79 грн скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Нафтогаз України" щодо стягнення пені в розмірі 276 223, 79 грн, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. з посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України вважає за необхідне, при розгляді цієї справи, відступити від висновків щодо застосування статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) при зменшенні пені, які викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц, від 26.09.2018 у справі №752/15421/17 та від 26.01.2021 у справі №916/880/20, на які посилається суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, у зв`язку із тим, що порушується питання справедливості та рівності учасників перед законом. Відповідач не надавав жодних належних доказів, згідно з яких можливо було встановити майновий стан відповідача та об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання зобов`язання, а тому без детального аналізу всіх зазначених обставин порушення господарського зобов`язання суди не мали права зменшувати пеню посилаючись лише на ту обставину, що інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін та принципів розумності порушеного зобов`язання.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відзиви від учасників справи до Суду не надходили.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ТОВ "Нафтогаз України" (постачальник) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

6.2. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

6.3. Постанова КМУ від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. №1236" набула чинності 26.10.2021.

6.4. Пунктом 2 постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

6.5. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

6.6. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 24.12.2019 прийнято постанову №3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

6.7. Оператором ГРМ (Миколаївгаз) надано позивачу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" за формою № 10, від 02.11.2021. Згідно з вказаним Реєстром за формою № 10 відповідач був зареєстрований в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

6.8. Також надані позивачем відомості з інформаційної платформи оператора газотранспортної системи (оператор ГТС) щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001 (у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС) свідчать про перебування Відділу освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" у позивача.

6.9. Факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом оператора ГТС від 21.02.2022 № ТОВВИХ-22-2365, в якому вказано про закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001, що належить відповідачу, у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 за постачальником "останньої надії" - ТОВ "Нафтогаз України" та про віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії". До вказаного листа оператором ГТС надано інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001.

6.10. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором ГТС, за участю оператора газорозподільних систем, об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 по 24.12.2021, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Нафтогаз України", і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

6.11. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, відповідно до умов якого:

-цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (далі - постачальник) (пункт 1.1.);

-умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України (пункт 1.2.);

-цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 1.3.);

-за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 2.1.);

-обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (пункт 2.2.);

-постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1);

-підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання (пункт 3.2.);

-період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (пункт 3.3.);

-постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (пункт 4.1.);

-об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2.);

-постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3.);

-споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4.);

- у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5.);

-споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору (підпункт 1 пункту 5.2.);

-постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природній газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених правилами постачання та цим договором (підпункт 3 пункту 6.2.);

-за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 8.1.);

-постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків - в розмірі фактичних збитків постачальника (пункт 8.2.);

-договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (пункт 11.1).

-всі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. У разі отримання постачальником від споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг, усі документи і повідомлення за цим договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа (пункт 11.5).

6.12. На виконання умов договору про постачання природного газу постачальником "останньої надії", ТОВ "Нафтогаз України" поставлено у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 відповідачу природний газ в об`ємі 54,79365 тис. куб.м, у тому числі за листопад 2021 року - в обсязі 20,73942 тис.м.куб, за період 01.12.2021 24.12.2021 3405423 тис.м.куб, про що свідчать надані відповідачем до відзиву на позов копії акту приймання передачі природного газу № 18544 за листопад 2021 року та коригуючого акта № 24341 від 23.12.2021 до акта приймання передачі природного газу № 18544 від 30.11.2021, а також копія акта приймання передачі природного газу № 30805 за грудень 2021 року.

6.13. Також листом оператора ГТС (Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України") від 21.02.2022 № ТОВВИХ-22-2365 підтверджується факт постачання позивачем відповідачу у період з 01.11.2021 по 24.12.2021 природного газу в об`ємі 54,79365 тис. куб.м.

6.14. ТОВ "Нафтогаз України" сформувало рахунок № 31372 від 10.12.2021 на оплату природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 348422,26 грн, а також рахунок № 1435 від 10.01.2022 на оплату природного газу за період 01.12.2021 24.12.2021 на загальну суму 2314133,12грн, що включає в себе суму боргу за спожитий газ у листопаді 2021 року.

6.15. На підтвердження направлення вказаного рахунку № 1435 від 10.01.2022 позивачем надано список згрупованих відправлень № 12.01.2022 (юріки) (Ф. 103) з фіскальним чеком від 15.01.2022, копії яких додано до позову. Отримання відповідачем вказаного рахунку 17.01.2022 підтверджується трекінгом про відстеження поштового відправлення з офіційного сайту АТ "Укрпошта". Вказані обставини відповідач визнав у відзиві на позов.

6.16. Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу окремо рахунку №31372 від 10.12.2021 на оплату природного газу за листопад 2021 року на загальну суму 348422,26 грн.

6.17. У січні 2022 року позивач в листі №119/4.3-1532-2022 від 25.01.2022 пред`явив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ в сумі 2314133,12 грн.

6.18. Як зазначається відповідачем у відзиві на позов, на вказану вимогу позивача відповідач надав відповідь в листі № 78 від 04.02.2022, в якому погодився з тим, що за листопад 2021 року ним було спожито природний газ у кількості 20,73942 тис.куб.м на загальну суму 348422,26грн, і зобов`язався оплатити цю суму. Зазначений лист № 78 до суду відповідачем надано не було.

6.19. Вказана сума в розмірі 348422,26 грн за спожитий у листопаді 2021 року природний газ була оплачена відповідачем в повному обсязі фактично 30.06.2022 згідно платіжних доручень від 28.06.2022 № 966 на суму 241667,72 грн та від 28.06.2022 № 968 на суму 106754,54 грн.

6.20. Щодо суми в розмірі 1965710,86 грн за поставлений природний газ у грудні 2021 року відповідач зазначив, що частково погодився з нею, при цьому відповідачем було частково її сплачено фактично 30.06.2022 в сумі 572111,06 грн, про що свідчать платіжні доручення від 28.06.2022 № 965 на суму 497444,92 грн та від 28.06.2022 № 967 на суму 74666,14 грн.

6.21. Залишок несплаченої суми вартості поставленого позивачем відповідачу природного газу на момент розгляду справи в суді першої інстанції становить 1393599,80грн, яка заявлена позивачем до стягнення. Вказана сума боргу значиться також в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.11.2021- 22.07.2022, копію якого надано відповідачем до відзиву на позов.

6.22. Відділом, як споживачем, та ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, 18.11.2021 укладено договір постачання природного газу № 03-1226/21-БО-Т, за умовами пунктів 1.1., 2.1., 4.1. якого ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" зобов`язалось поставити відповідачу природний газ для власних потреб для опалення шкіл та дитячих садочків у селах територіальної громади за ціною 16554 грн (з ПДВ) за 1000 куб.м у період з 01.11.2021 по грудень 2022 року у кількості 361,946 тис. куб.м, зокрема, у листопаді 2021 року 42,846тис. куб.м, а у грудні 2021 року 40,000 тис. куб.м.

6.23. Згідно із пунктом 3.1. договору від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі, а у пункті 3.5. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.

6.24. Відповідно до пункту 2.3. договору від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т підписанням цього договору відповідач дає згоду ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" на включення його до Реєстру споживачів ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

6.25. Згідно із пунктом 6.4 договору від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" зобов`язалося забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію відповідача у Реєстрі при дотриманні відповідачем умов цього договору.

6.26. Постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС (пункт 3.2. договору від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т).

6.27. Відділ було зареєстровано в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання 25.12.2021, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо реєстрації в комерційному портфелі ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001 відповідача у справі.

6.28. Постачання ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" природного газу Відділу за договором від 18.11.2021 № 03-1226/21-БО-Т здійснювалось з 25.12.2021, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо остаточних відборів природного газу споживача з ЕІС-кодом 56XS000152LDB001 відповідача у справі.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №916/1595/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. - головуюча, Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі №916/1595/22 за касаційною скаргою ТОВ "Нафтогаз України" на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.

7.3. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2023 касаційне провадження у справі №916/1595/22 за касаційною скаргою ТОВ "Нафтогаз України" зупинено до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/2269/22.

7.4. Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2024 провадження у справі №916/1595/22 поновлено.

7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 276 223,79 грн (тут і далі - оскаржувані рішення).

8.1.1. В іншій частині судові рішення не оскаржуються.

8.2. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.

8.4. Верховний Суд виходить з того, що в силу приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

8.5. Відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.

8.6. Щодо визначення наявності/відсутності у питанні вмотивованої обґрунтованої необхідності відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Верховний Суд звертається до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, відповідно до якого "відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм" (пункт 45 цієї постанови).

8.7. Колегія суддів ураховує, що основним завданням Верховного Суду відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики.

8.7.1. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

8.8. Зважаючи на це, у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи.

8.9. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

8.10. Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

8.11. Подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

8.12. Скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц (стягнення заборгованості за кредитним договором), від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц (визнання договорів депозитного вкладу розірваними та стягнення коштів), від 26.09.2018 у справі №752/15421/17 (стягнення заборгованості за договором банківського вкладу) та від 26.01.2021 у справі №916/880/20 (стягнення заборгованості за договором постачання природного газу), а також на відсутність підстав у суду апеляційної інстанції для зменшення суми пені в порядку приписів статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України.

8.13. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц, від 26.09.2018 у справі №752/15421/17 та від 26.01.2021 у справі №916/880/20 вирішував питання можливості зменшення неустойки на підставі аналізу конкретної ситуації, на підставі наданих сторонами доказів.

8.14. У контексті доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій Суд зазначає таке.

8.15. У справі, яка переглядається, вирішуючи питання зменшення пені, суд апеляційної інстанції оцінив обставини справи, врахував ступінь виконання відповідачем основного зобов`язання та період прострочення (часткову сплату вартості поставленого йому на підставі вищенаведеного договору природного газу), відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань у спірних правовідносинах, прийняв до уваги заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та дійшов висновку про зменшення розміру пені до 10 %, що є справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права.

8.16. Зменшуючи розмір пені, колегія суддів також враховувала, що у цій справі позивачем заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 804008,39 грн, що складає майже 58% від суми основного боргу (1393599,80 грн). Апеляційний суд вважав, що зменшення розміру пені до 10% до суми 30691,53 грн забезпечує дотримання балансу інтересів сторін та принципів розумності, справедливості та пропорційності, оскільки позивач, як кредитор, не позбавляється можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення суми процентів річних та інфляційних втрат у тому розмірі, який відповідно до обставин справи виконує компенсаційну функцію для кредитора, та, в той же час, деякою мірою відновлює майнову сферу боржника.


................
Перейти до повного тексту