ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/743/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Гідромеханізація"
про винесення додаткового рішення у справі
за позовом Акціонерного товариства "Гідромеханізація"
до Київської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст обставин справи
1.1. Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/743/23, позов Акціонерного товариства "Гідромеханізація" (далі - АТ "Гідромеханізація") до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки задоволено повністю.
Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:283:0031, від 06.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1903, укладеного Київською міською радою та АТ "Гідромеханізація", у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.
1.2. Господарський суд міста Києва ухвалив додаткове рішення від 20.06.2023, яким заяву АТ "Гідромеханізація" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/743/23 задовольнив повністю, вирішив стягнути з Київської міської ради на користь АТ "Гідромеханізація" 100 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
1.3. Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/743/23 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі № 910/743/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі № 910/743/23 залишено без змін.
1.4. Згідно з постановою Верховного Суду від 13.02.2023 у справі № 910/743/23 касаційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/743/23 залишено без змін.
1.5. Північний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову від 21.11.2023 у справі № 910/743/23, якою заяву АТ "Гідромеханізація" про винесення додаткового рішення задовольнив. Вирішив стягнути з Київської міської ради на користь АТ "Гідромеханізація" 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
1.6. Згідно з постановою Верховного Суду від 13.02.2023 у справі № 910/743/23 касаційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 910/743/23 залишено без змін.
2. Короткий зміст заяви про винесення додаткового рішення (додаткової постанови суду касаційної інстанції) у справі та заперечень на неї
2.1. 19.02.2024 до Верховного Суду надійшла заява АТ "Гідромеханізація", направлена засобами поштового зв`язку 16.02.2024, про винесення додаткового рішення (додаткової постанови суду касаційної інстанції), в якій АТ "Гідромеханізація" просить стягнути з Київської міської ради на користь АТ "Гідромеханізація" витрати на професійну правничу допомогу у справі № 910/743/23 у розмірі 100 000,00 грн за результатами розгляду справи в суді касаційної інстанції.
2.2. Київська міська рада звернулася 26.02.2024 до Верховного Суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить залишити без задоволення заяву АТ "Гідромеханізація" про розподіл судових витрат як необґрунтовану. Київська міська рада також просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у разі якщо суд дійде висновку про обґрунтованість заявленої суми, то
2.3. Київська міська рада подала 27.02.2024 до Верховного Суду заяву про розгляд справи без участі представника Київської міської ради, в якій зазначає, що підтримує клопотання про зменшення розміру судових витрат у повному обсязі та просить заяву АТ "Гідромеханізація" про розподіл судових витрат залишити без розгляду у зв`язку з недолученням до неї договору про надання правової допомоги.
3. Розгляд заяви, заперечень на неї та позиція Верховного Суду
3.1. З урахуванням протоколу передачі судової справи № 910/743/23 (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.02.2024 колегія суддів у складі Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Чумак Ю. Я. постановили ухвалу Верховного Суду від 20.02.2024 про призначення до розгляду заяви АТ "Гідромеханізація" про винесення додаткового рішення (додаткової постанови суду касаційної інстанції) у справі у відкритому судовому засіданні на 27.02.2024.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.02.2024 № 32.2-02/327 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Берднік І.С. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/743/23.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2024 справу № 910/743/23 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
3.2. Розглянувши заяву АТ "Гідромеханізація" про винесення додаткового рішення (додаткової постанови суду касаційної інстанції) у справі, Верховний Суд вважає, що зазначену заяву слід задовольнити частково з огляду на таке.
3.3. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
3.4. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
3.5. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 910/8510/21.
3.6. У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
3.7. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
3.8. Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
3.9. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
3.10. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
3.11. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
3.12. Загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 911/1512/13).
3.13. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
3.14. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
3.15. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.