ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2024 року
м. Київ
справа № 826/10253/18
адміністративне провадження № К/990/37591/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Змієвська А.С.,
за участю:
представника позивача Гурез І.О.,
представника відповідача Малої Л.В.,
розглянув як суд касаційної інстанції у відкритому судовому засіданні справу №826/10253/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 (головуючий суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді: Сорочко Є.О., Чаку Є.В.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2018 №2072615147, №2062615147.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі свого представника.
Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2023 відкрито касаційне провадження у справі №826/10253/18 за касаційною скаргою податкового органу.
До суду надійшов відзив Товариства на касаційну скаргу податкового органу.
Ухвалою суду від 15.02.2024 розгляд справи у порядку касаційного перегляду призначено у судовому засіданні на 05.03.2024.
У судовому засіданні представником відповідача підтримано доводи і вимоги касаційної скарги. Представник податкового органу зазначила, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, прийнято рішення без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом. Суди не надали оцінку тим обставинам, що позивачем недотримано принцип розумної обачності, що призвело до порушення судами принципу з`ясування всіх обставин справи.
Представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечила, просила у задоволенні касаційної скарги відмовити, вказала, що з`ясована Товариством інформація щодо контрагента про реєстрацію суб`єктом господарювання, платником ПДВ та відсутністю податкової заборгованості є офіційною і достовірною, інші відомості, зокрема, про матеріальні й трудові ресурси не перебувають у вільному доступі. Також відзначила, що ухвала у кримінальному провадженні винесена судом після проведення перевірки на стадії судового розгляду цієї справи.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 17.04.2018 №2072615147, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Бріг-Рітейл" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1ʼ 729ʼ 350,00 грн., у тому числі 1ʼ 152ʼ 900,00грн. за основним платежем та 576450,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2018 №2062615147, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 44.6, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ТОВ "Бріг-Рітейл" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1ʼ 297ʼ 012,50грн., у тому числі 1ʼ 037ʼ 610,00грн. за основним платежем та 259402,50грн. -штрафних (фінансових) санкцій.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 16.03.2018 №71/26-15-14-07-02-10/33935026 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Бріг-Рітейл", код 33935026 при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Намлок телекомунікейшин" за період з 01.01.2016 по 30.11.2017".
В акті перевірки встановлено порушення позивачем:
пунктів 44.6, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1ʼ 037ʼ 610,00грн., у тому числі по періодах: за 2016 рік на суму 877 284,00 грн., за 2017 рік на суму 160 326,00 грн.;
пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1ʼ152ʼ900,00грн., у тому числі: за листопад 2016 року на суму 109099,00 грн., за грудень 2016 року на суму 826170,00грн., за січень 2017 року на суму 13558,00грн., за лютий 2017 року 90523,00грн., за квітень 2017 року на суму 113550,00грн.
Виявлені порушення мотивовані безпідставним завищенням витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "Намлок телекомунікейшин".
ТОВ "Бріг-Рітейл" звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2018 №2072615147 та №2062615147.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на фактичних обставинах господарської діяльності позивача. Господарські операції вчинені позивачем із контрагентом мали реальний характер, послуги надані позивачу, використані в господарській діяльності, а господарські операції для визначення податкового кредиту є фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019, позов задоволено.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ГУ ДФС у м. Києві не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ "Бріг-Рітейл" та його контрагентом - ТОВ "Намлок Телекомунікейшн" не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а також доказів того, що податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, в той час як сукупність первинних документів, наданих позивачем свідчить про реальність спірних господарських операцій.
Постановою Верховного Суду від 22.07.2020 касаційну скаргу податкового органу задоволено частково. Рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Колегія суддів посилалась на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тій обставині, що банківський рахунок не може бути відкритий пізніше підписання договору, в якому він зазначений, однак судами не встановлено на підставі належних та допустимих доказів дати відкриття банківського рахунку ТОВ "Намлок Телекомунікейшн". Крім того, судами не встановлено, чи при укладанні договору позивач дотримався принципу належної обачності, а саме чи перед його укладанням вчинено дії на отримання інформації щодо належної правоздатності контрагента. Касаційний суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх обставин справи в частині господарських відносин позивача з ТОВ "Намлок Телекомунікейшн".
За наслідками нового розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив. Як слідує з оскаржуваних судових рішень, враховуючи, що станом на момент здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача - ТОВ "Намлок Телекомунікейшн" був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, суди дійшли висновку, що позивачем дотримано принцип належної податкової обачності. Також, судами встановлено, що позивач оплатив послуги ТОВ "Намлок Телекомунікейшн" після фактичного надання таких послуг та після відкриття вказаного банківського рахунку, тому така розбіжність не може суттєво вплинути на реальність виконання умов договору. Суди констатували, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б спростовували реальність (дійсність) спірних господарських операцій або підтверджували, що ТОВ "Намлок Телекомунікейшн" фактично не надало обумовлених договором послуг.
Відповідач з рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився, у касаційній скарзі податковий орган просить рішення судів скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів про наявність підстав для скасування судових рішень податковий орган посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду. Як вважає відповідач судами не надано належної оцінки відсутності трудових та матеріальних ресурсів у контрагента, наявності відомостей про непричетність директора контрагента до здійснення господарської діяльності, що підтверджується ухвалою, якою останнього звільнено від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих обставин, судами залишено поза увагою положення частини шостої статті 78 КАС України. Таким чином, суди не з`ясували всі обставини справи та належно не оцінили їх у своїй сукупності, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 242 КАС України.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, просив у її задоволенні відмовити. У відзиві Товариство вказує, що висновок податкового органу про нереальність господарських операцій здійснено не на підставі первинних документів, а на підставі іншої інформації та документів, які не відносяться до тих, які надають платнику податків підстав для формування валових витрат та податкового кредиту. Крім того, позивач апелює висновком Вищого адміністративного суду України щодо поняття "добросовісний платник" та зазначає, що з`ясувавши необхідну інформацію щодо контрагента, Товариство дотрималось принципу належної обачності у веденні господарської діяльності. У частині доводів відповідача щодо відсутності матеріальних, трудових ресурсів та наявності кримінального провадження стосовно директора контрагента, позивач посилається на висновки Верховного Суду, де Суд вказав, за яких обставин господарські операції можуть бути визнані нереальними.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.