ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 990/340/23
Провадження № 11-9заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 грудня 2023 року (суддя -доповідач Олендер І. Я., судді Юрченко В. П., Бившева Л. І., Хохуляк В. В., Ханова Р. Ф.) у справі за його позовом до Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича про встановлення наявності повноважень на вчинення та здійснення певних дій і
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Голови Верховної Ради України Стефанчука Р. О., в якому просив встановити наявність компетенції (повноважень) у Голови Верховної Ради України - суб`єкта владних повноважень як посадової (службової) особи єдиного законодавчого органу державної влади України при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, наданні адміністративних послуг Стефанчуком Р. О. щодо підписання прийнятого Верховною Радою України в другому читанні та в цілому проєкту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов`язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану" (реєстр. № 8312 від 27 грудня 2022 року) та здійснення певних дій відповідно до положень глави 22 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI, та положень Конституції України (Основного Закону України).
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подання 11 квітня 2023 року народним депутатом України Цабалем В. В . Голові Верховної Ради України заяви про порушення Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VІ, та внесення проєкту постанови Верховної Ради України "Про скасування рішення Верховної Ради України від 10 квітня 2023 року про прийняття в другому читанні та в цілому проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов`язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану (реєстр. № 8312 від 27 грудня 2022 року)" (реєстр. № 8312-П від 11 квітня 2023 року) (далі - Проєкт постанови № 8312) на розгляд Верховної Ради України є протиправною реалізацією владних функцій щодо позивача, як і щодо будь-якого іншого громадянина України - військовослужбовця Збройних Сил України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 27 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
4. Судове рішення мотивоване тим, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що його позовні вимоги адресовані Голові Верховної Ради України Стефанчуку Р. О., однак Голова Верховної Ради України не належить до суб`єктів владних повноважень, акти, дії чи бездіяльність яких можуть відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) бути оскаржені до Верховного Суду як суду першої інстанції.
5. До того ж, як зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, до його підсудності як суду першої інстанції віднесено лише ті спори щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, які виникають у правовідносинах, у яких цей орган державної влади реалізовує свої владні повноваження (крім законотворчої діяльності і випадків, коли акти Верховної Ради України підлягають перевірці на відповідність Конституції України (конституційність) Конституційним Судом України).
6. Таким чином, оскільки відповідачем у цій справі позивач зазначає Голову Верховної Ради України Стефанчука Р. О., то з огляду на приписи частини четвертої статті 22 КАС України заявлені позивачем вимоги не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
7. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 грудня 2023 року та направити справу для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
8. На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відповідач є суб`єктом владних повноважень - посадовою (службовою) особою єдиного законодавчого органу державної влади України при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, наданні адміністративних послуг. Голова Верховної Ради України, на думку автора апеляційної скарги, належить до суб`єктів, вказаних за вичерпним переліком у КАС України.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
9. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про те, що відповідно до приписів частини четвертої статті 22 КАС України справа за позовом ОСОБА_1 не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Рух апеляційної скарги
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 січня 2024 року відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 20 лютого 2024 року призначила її до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
11. Звертаючись із цим позовом до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції, ОСОБА_1, зазначивши відповідачем Голову Верховної Ради України Стефанчука Р. О., просиввстановити наявність компетенції (повноважень) у Голови Верховної Ради України - суб`єкта владних повноважень як посадової (службової) особи єдиного законодавчого органу державної влади України при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, наданні адміністративних послуг Стефанчуком Р. О. щодо підписання прийнятого Верховною Радою України в другому читанні та в цілому проєкту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов`язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану" (реєстр. № 8312 від 27 грудня 2022 року) та здійснення певних дій відповідно до положень глави 22 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI, та положень Конституції України (Основного Закону України).
12. При вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про непідсудність цього позову Верховному Суду як суду першої інстанції та постановив оскаржувану ухвалу про передачу позовної заяви за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
13. Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
14. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
15. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
16. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
17. Отже, кожній особі надається право звернутися до адміністративного суду у разі, якщо дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист.
18. При цьому глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність) різних адміністративних справ.
19. Юрисдикція (підсудність) адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, який містить адміністративно-процесуальні норми, що розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи та між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи. Предметною юрисдикцією адміністративних судів є сукупність правил, що визначають чи розмежовують компетенції судів з розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору. Територіальна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів - це сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. Інстанційною юрисдикцією адміністративних судів вважають правила, що визначають розмежування компетенції цих судів різного рівня при розгляді адміністративних справ.
20. Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19.
21. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроєкту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
22. Цією нормою КАС України встановлений вичерпний перелік справ, які можуть бути підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
23. Ураховуючи, що позов пред`явлений до Голови Верховної Ради України і саме ця посадова особа, на думку ОСОБА_1, має вчинити певні дії, ця справа не підлягає розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції.
24. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
25. Отже, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про передачу справи за позовом ОСОБА_1 на розгляд іншого адміністративного суду.