ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 638/7024/22
провадження № 51-5389км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисниказасудженої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 червня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст судових рішень
За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено їй покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Розгляд обвинувального акта щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального проступку здійснювався у спрощеному провадженні у порядку, передбаченому статтею 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Непогоджуючись з судовим рішенням захисником ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу.
УхвалоюХарківського апеляційного суду від 07 червня 2023 року відмовлено у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2022 року.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої чи апеляційної інстанції. При цьому посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Не погоджується з висновками апеляційного суду про те, що у відкритті апеляційного провадження належить відмовити, з тих підстав, що відповідно до частини 1 статті 394 КПК вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Зазначає, що ОСОБА_7 формально визнала свою винуватість лише з тієї причини, що їй не були роз`яснені процесуальні права.
Указує на те, що дізнавач та адвокат, який здійснював під час дізнання захист ОСОБА_7, ввели її в оману, зазначивши, що визнавши свою винуватість, вона не буде нести кримінальну відповідальність, що стало наслідком розгляду обвинувального актау спрощеному провадженні.
Позиції учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.
Прокурор у судовому засіданні заперечила щодо задоволення касаційної скарги, просила залишити без зміни судове рішення.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не зʼявилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з частиною 2 статті 381 КПК суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом обвинувального акта.