ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 542/231/23
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/814/1831/23
Провадження № 51 - 4765 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170480000250 від
19 листопада 2022 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 286-1 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 червня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 березня
2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 286-1 ч. 2 КК України із застосуванням
ст. 69 ч. 1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1 510 гривень 24 копійки процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він
18 листопада 2022 року приблизно о 22 годині в стані алкогольного сп`яніння, керуючи мотоциклом марки "Дніпро-11" з державним номерним знаком НОМЕР_1, рухаючись по вул. Ревазівська в с. Пологи-Низ Полтавського району Полтавської області в напрямку с. Руденківка, на відстані 26,6 метрів від електроопори № 89-9 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожні умови і дорожню обстановку, різко змінив напрямок руху та виїхав за межі проїзної частини, у зв`язку з чим допустив зіткнення з електроопорою. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_8, який сидів у колясці мотоциклу, отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 червня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає про необґрунтованість застосування до ОСОБА_6 положень ст. 69 КК України, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не мотивували які обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 свідомо порушив правила дорожнього руху в частині керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Указує на те, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 69 КК України, про відсутність активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставини, яка пом`якшує покарання, а також про підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, передбаченого
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою і просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень статей 418 ч. 2, 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому
статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за
ст. 286-1 ч. 2 КК України, а також призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 5 років у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність судом апеляційної інстанції є частково необґрунтованими.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Статтею 69 ч. 1 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.