ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2024 року
м. Київ
справа № 285/1869/22
провадження № 61-5685св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Стриївська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Новоград-Волинська державна нотаріальна контора,
особа, яка не приймала участі у справі - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Новоград-Волинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що після смерті його рідного брата ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , він вчасно не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки перебував у вкрай пригніченому стані, викликаному смертю брата, з яким у нього були дуже близькі родинні відносини.
Скориставшись таким його станом, його двоюрідний брат ОСОБА_2 запропонував йому свою допомогу в оформленні спадщини. Довіряючи родичеві, позивач передав йому усі документи на спадкове майно. Тривалий час ОСОБА_2 запевняв позивача, що оформляє документи для прийняття ним спадщини. Запідозривши, що ОСОБА_2 вводить його в оману, позивач звернувся до нього з проханням повернути усі документи, які він передав йому раніше, але останній пояснив, що документи були втрачені і знайти їх він не може.
Після того, як ОСОБА_2 все-таки повернув позивачу документи, він звернувся до приватного нотаріуса Новоград-Волинського районного нотаріального округу Люлевича А. І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті рідного брата. Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва на тій підставі, що він пропустив строк на прийняття спадщини, а спадщину отримав його двоюрідний брат ОСОБА_2 .
У зв`язку з цим позивач звертався до суду з позовом та просив визнати свідоцтво про право на спадщину, видане на ім`я ОСОБА_2, недійсним.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 грудня 2021 року (справа № 285/2813/21) визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 31 січня 2020 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Люлевичем А. І., реєстраційний номер 188, на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 60 днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, місцевий суд вказав про те, що позивач довів суду обставини, що перешкоджали своєчасному зверненню до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і суд визнав їх поважними причинами пропуску встановленого законом строку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_2 .
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 22 березня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2022 року у справі № 285/1869/22 за позовом ОСОБА_1 до Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Новоград-Волинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Закриваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд вказав про те, що оскарженим судовим рішеннямсуд не вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, а справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем неправильно визначено відповідача у цій справі.
Заявник вважає, що саме він має бути відповідачем як спадкоємець ОСОБА_4 .
Також заявник посилається на те, що ОСОБА_1 безпідставно визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Провадження у суді касаційної інстанції
30 травня 2023 рокуухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про зупинення виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2022 року та ухвали Житомирського апеляційного суду від 22 березня 2023 року.
08 серпня 2023 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду ОСОБА_5 у касаційному провадженні № 61-5685св23, на підставі службових записок секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д., здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено Сердюка В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Карпенко С. О. та Фаловську І. М.
Відзиву на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, земельної ділянки, площею 0,8216 га, кадастровий номер:1824085400:02:000:030, земельної ділянки, площею 3,1879 га, які розташовані на території Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району, Житомирської області.
На звернення ОСОБА_1 05 травня 2021 року до приватного нотаріуса Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Люлевича А. І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у його видачі було відмовлено, оскільки заявник пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.
У справі № 285/2813/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 встановлено факт зловживання довірою шляхом введення в оману ОСОБА_1 його родичем ОСОБА_2, який скористався наданими правовстановлюючими документами у власних інтересах та оформив спадщину на свою користь (рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 грудня 2021 року).
ОСОБА_2 є двоюрідним братом померлого ОСОБА_4, а ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_4 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей.
Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.