ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 року
м. Київ
справа № 441/288/19
провадження № 61-10996св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Городоцька міська рада Львівської області,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області, правонаступником якої є Городоцька міська рада Львівської області, третя особа - ОСОБА_3, в якому просив суд:
- визнати незаконним і скасувати рішення Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області від 02 серпня 2017 року № 483 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність гр. ОСОБА_2" та від 27 серпня 2018 року № 728 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства";
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0166 га, кадастровий номер 4620987600:34:003:0107, розташованої на АДРЕСА_1 .
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області від 02 серпня 2017 року № 483 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність ОСОБА_2, а рішенням Родатицької сільської ради від 27 серпня 2018 року № 728 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства та на підставі цього рішення 14 вересня 2018 року Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку.
ОСОБА_1 вважає зазначені рішення і реєстрацію права власності на земельну ділянку незаконними й такими, що порушують його права та інтереси, оскільки спірна земельна ділянка належить до земель запасу, слугувала спільним заїздом, відповідно до статей 118, 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не могла бути передана ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 14 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконними та скасовані рішення Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області від 02 серпня 2017 року № 483 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність гр. ОСОБА_2" та рішення Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області від 27 серпня 2018 року № 728 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства".
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0166 га, кадастровий номер 4620987600:34:003:0107, розташованої на АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 та Городоцької міської ради на користь ОСОБА_1 по 1 152,60 грн судових витрат, з кожного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства у с. Родатичі, виготовленого у 2018 році та відповідно до Генерального плану с. Родатичі, затвердженого рішенням Родатицької сільської ради від 11 листопада 2016 року № 301, передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка, площею 0,0166 га, належала до земель запасу Родатицької сільської ради та відображена як дорога/шлях.
Отже, земельна ділянка, площею 0,0166 га, кадастровий номер 4620987600:34:003:0107, належала до земель запасу Родатицької сільської ради, слугувала заїздом спільного користування (дорогою), тому не могла бути передана у приватну власність ОСОБА_2 у тому числі для ведення особистого селянського господарства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 14 листопада 2022 року скасовано, ухвалено нове рішення.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 728,91 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги та 15 000,00 грн за надання правової допомоги.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, не встановив, чим порушено права останнього, який не є належним користувачем спірної земельної ділянки, однак мав намір використовувати зазначену земельну ділянку для проїзду до свого господарства чи облаштування стічної канави (рова) без правових підстав.
Матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували факт порушення права (інтересу) ОСОБА_1 відповідачами ОСОБА_2 та Родатицькою сільською радою (на даний час Городоцькою міською радою).
Також апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна земельна ділянка належить до земель запасу Родатицької сільської ради, однак при цьому керувався частиною четвертою статті 83 ЗК України, яка визначає категорії земель загального користування населених пунктів, до яких спірна земельна ділянка не належить.
Також апеляційний суд визначив, що ОСОБА_2 під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції були понесені витрати на правову допомогу, які підтвердженні належними та допустимими доказами і підлягають стягненню з позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 12 червня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції невірно застосував вимоги частини четвертої статті 83 ЗК України до спірних правовідносин, оскільки не врахував того, що відповідно до Генерального плану с. Родатичі (колишнього Городоцького) спірна земельна ділянка належала до земель запасу Родатицької сільської ради та є дорогою /шляхом/заїздом спільного користування.
Підставою касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 12 червня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 404/2117/15-ц (провадження № 61-19053св18), від 01 червня 2022 року у справі № 453/222/19 (провадження № 61-2024св21), а також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат Цебак І. С. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судові рішення без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також, у відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_4 - адвокат Цебак І. С. просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати, які складаються із витрат на правову допомогу, понесених при розгляді справи в суді касаційної інстанції, в розмірі 12 000,00 грн.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 11 листопада 2014 року належить земельна ділянка, площею 0,1213га, кадастровий номер 4620987600:34:003:0072, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка, площею 0,12 га, на АДРЕСА_1 .
Рішенням Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області від 02 серпня 2017 року № 483 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки орієнтовно площею 0,02 га за рахунок земель запасу Родатицької сільської ради для ведення особистого селянського господарства біля його присадибної ділянки в с. Родатичі Городоцького району Львівської області.
Рішенням Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області від 27 серпня 2018 року № 728 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0166 га, кадастровий номер 4620987600:34:003:0107, та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність зазначену земельну ділянку.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 вересня 2018 року № 138413809 управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 14 вересня 2018 року на підставі рішення Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області від 27 серпня 2018 року № 728 зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,0166 га, кадастровий номер 4620987600:34:003:0107, для ведення особистого селянського господарства.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу не оскаржується, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не переглядається в касаційному порядку.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).