ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 199/10107/21
провадження № 61-5956св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада;
відповідачі: ОСОБА_1, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, виконавчий комітет Дніпровської міської ради;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 рокуу складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області), виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, припинення права приватної власності, скасування державної реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що під час проведення службового розслідування, призначеного на виконання розпорядження міського голови від 22 січня 2020 року № 2-22/1-рк, посадовими особами Дніпровської міської ради було виявлено наявність ряду підроблених рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради щодо передачі у власність земельних ділянок, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:710:0105 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:710:0105 розташована за адресою: АДРЕСА_1, однак відповідно до Публічної кадастрової карти України вона фактично розташована в районі АДРЕСА_2 .
Вказувала, що заволодіння земельною ділянкою відбулося шахрайським шляхом, внаслідок чого на підставі підробленого рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 січня 1998 року № 67 право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_1, про що видано державний акт від 24 лютого 1998 року серії ДПД*525045.
Дніпровською міською радою було направлено запит до архівного управління міської ради та встановлено, що в архіві Дніпровської міської ради є оригінал рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 січня 1998 року № 67, однак він жодним чином не стосується передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Так, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 січня 1998 року № 67 "Про надання земельної ділянки по АДРЕСА_3 у тимчасове користування ТОВ магазину "Дозвілля" по фактичному розміщенню адміністративного будинку" не має ніякого відношення до передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:710:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація стосовно звернень ОСОБА_1 щодо передачі їй у приватну власність вказаної земельної ділянки відсутня. Також в Державному земельному кадастрі відсутні особисті дані ОСОБА_1 як власника цієї земельної ділянки.
Також Дніпровська міська рада зазначала, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:710:0105 віднесена до земель комунальної власності, належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, яка жодних рішень щодо передачі земельної ділянки у власність відповідача не приймала. Таким чином, шляхом проведення безпідставної державної реєстрації на землю комунальної власності на підставі неіснуючих документів спірна земельна ділянка поза волею власника перейшла на праві приватної власності до іншого правонабувача.
Враховуючи викладене, Дніпровська міська рада просила:
- визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 січня 1998 року № 67;
- припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:710:0105;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:710:0105, у Державному земельному кадастрі з виключенням відомостей щодо кадастрового номера 1210100000:01:710:0105 з Державного земельного кадастру, припинивши речові права на неї.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 липня 2022 року у складі судді Подорець О. Б. позов задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1210100000:01:710:0105, у Державному земельному кадастрі з виключенням відомостей щодо кадастрового номера 1210100000:01:710:0105 з Державного земельного кадастру, припинивши речові права ОСОБА_1 на неї. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про передачу спірної земельної ділянки не приймалося, а визнавати неіснуючий правовий акт недійсним не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку.
Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула із власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради поза волею власника, документація із землеустрою спірної земельної ділянки, як зазначено в листі-відповіді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05 жовтня 2021 року, була знищена внаслідок пожежі 04 серпня 2008 року, і дозвіл на розроблення такої документації Дніпропетровською міською радою не надавався, то державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підлягає скасуванню.
При цьому суд виходив з того, що ухвалення судового рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Однак позивачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення відповідачем ОСОБА_1 будь-яких дій щодо реєстрації за нею права власності на земельну ділянку. Тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме скасування державної реєстрації земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1210100000:01:710:0105, у Державному земельному кадастрі з виключенням відомостей щодо кадастрового номера 1210100000:01:710:0105 з Державного земельного кадастру, припинивши речові права ОСОБА_1 на неї.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області задоволено. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 липня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. В задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що вимога про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 січня 1998 року № 67, яке позивач вважає підробленим, не відповідає способу захисту порушених прав та інтересів, передбаченого законом, а тому задоволенню не підлягає.
При цьому підстави для припинення права власності, визначені положеннями статті 346 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також підстави для скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, позивачем не доведено та судом не встановлено, тому вказані вимоги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 квітня 2023 року Дніпровська міська рада подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити без змін рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 липня 2022 року.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 916/1979/13, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 09 лютого 2022 року у справі № 707/1921/20. Крім цього, наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у подібних правовідносинах.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 квітня 2023 року справу призначено судді-доповідачу ОСОБА_2., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ОСОБА_2. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2, на підставі службової записки Голови Касаційного цивільного суду Гулька Б. І., призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 серпня 2023 року матеріали касаційного провадження № 61-5956ск23 у справі № 199/10107/21 передано судді-доповідачу Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.
03 листопада 2023 року справа № 199/10107/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Дніпровської міської ради мотивована тим, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:710:0105 є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, яка не приймала рішень про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її передачу з комунальної власності у приватну власність ОСОБА_1 .
Оскільки спірна земельна ділянка вибула із власності Дніпровської міської ради поза її волею шляхом підроблення рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 січня 1998 року № 67, і орган, який уповноважений розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, позбавлений можливості скасувати зазначене рішення самостійно, тому наявні підстави для визнання цього рішення недійсним та скасування державної реєстрації, проведеної на підставі недійсного рішення, в судовому порядку.
Апеляційний суд не звернув увагу на те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Також суд апеляційної інстанції не врахував, що вимога про визнання рішення незаконним у спорі, що виник із земельних правовідносин, може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно зі статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.
Дніпровська міська рада вважала, що в цій справі необхідно виходити із загальних засад законодавства (аналогії права) та врахувати висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц щодо презумпції правомірності правочину, а ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 січня 1998 року № 67, інформація щодо якого зазначена у Державному земельному кадастрі як про підставу виникнення права приватної власності у ОСОБА_1 є актуальною та правомірною у зв`язку з відсутністю судового рішення щодо спростування цієї презумпції. Однак наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо вирішення питання чи підлягає задоволенню позовна вимога про скасування рішення органу місцевого самоврядування, яке є підробленим та не виносилося органом місцевого самоврядування на голосування, а отже не приймалося.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
В результаті проведення службового розслідування, призначеного на виконання розпорядження міського голови від 22 січня 2020 року № 2-22/1-рк, посадовими особами Дніпровської міської ради було виявлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 січня 1998 року № 67 за ОСОБА_1 було зареєстровано право приватної власності, про що видано державний акт від 24 лютого 1998 року серії ДПД*525045.
Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 січня 1998 року № 67 приймалося "Про надання земельної ділянки по АДРЕСА_3 у тимчасове користування ТОВ магазин "Дозвілля", і ніякого відношення до передачі земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:710:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у приватну власність ОСОБА_1 воно не має.
Інформація стосовно звернень ОСОБА_1 щодо передачі їй у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:710:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, відсутня.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_1 не приймалося, а отже визнавати неіснуючий правовий акт недійсним не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку. При цьому суд вважав, що в результаті реєстрації вказаної земельної ділянки за ОСОБА_1 порушено інтереси територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Таким чином місцевий суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:710:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вибула із власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради поза волею власника, документація із землеустрою спірної земельної ділянки, як зазначено в листі-відповіді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05 жовтня 2021 року, була знищена внаслідок пожежі 04 серпня 2008 року, і дозвіл на розроблення такої документації Дніпропетровською міською радою не надавався, то державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підлягає скасуванню.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга Дніпровської міської ради підлягає частковому задоволенню.