Постанова
Іменем України
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 758/13105/20
провадження № 61-18680св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Мустанг Фінанс" - адвоката Головка Юрія Анатолійовича на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2023 року у складі судді Захарчук С. С. та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у складі судді Желепи О. В., Мазурик О. Ф., Немировської О. В.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна, про зняття арешту з майна та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс") звернулося до суду з позовом, в якому просило зняти арешти з нерухомого майна, а саме з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 551,4 кв. м, житловою площею 334,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2209870680000, номер запису про право власності: 38993540, що належить ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс", накладені:
- рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54906587 від 02 листопада 2020 року, прийнятим 23 травня 2018 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О. на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року у справі № 756/6560/18; номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38967203;
- рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54906587 від 02 листопада 2020 року, прийнятим 23 травня 2018 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О. на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у справі № 757/12845/20-к; номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38966688.
Вказувало, що у період з 25 жовтня 2006 року до 03 листопада 2020 року арештоване спірне майно перебувало у власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири.
03 листопада 2020 року право власності на вказану квартиру перейшло до ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" на підставі договору іпотеки та договорів відступлення прав вимоги, однак воно позбавлено реалізації права власності у зв`язку з арештом указаного майна.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
26 січня 2023 року рішенням Подільського районного суду м. Києва у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що,як вбачається з доданих копій ухвал, арешт на спірну квартиру було накладено з метою забезпечення позову у цивільній справі та з метою забезпечення кримінального провадження.
Питання щодо скасування арешту на квартиру, накладеного на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року з метою забезпечення позову у цивільній справі, врегульовано статтею 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв`язку з чим позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.
Питання щодо скасування арешту на квартиру, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року в межах кримінального провадження, встановлено статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) 2012 року, тому підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.
14 листопада 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" - адвоката Головка Ю. А. задоволено частково. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2023 року в частині позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у справі № 757/12845/20-к, скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у справі № 757/12845/20-к, закрито. В іншій частині рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2023 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання щодо зняття арешту з майна, накладеного як захід забезпечення позову при розгляді цивільної справи № 756/6560/18, має розглядатись в порядку визначеному статтею 158 ЦПК України.
Вирішення питання щодо скасування арешту накладеного на майно в рамках кримінального провадження, розпочатого за правилами КПК України 2012 року, має розглядатись в кримінальному провадженні, тому, враховуючи положення пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, провадження у цій частині позову має бути закрито.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 грудня 2023 року представник ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" - адвокат Головко Ю. А. на офіційну електронну пошту Верховного Суду надіслав касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у викладені у постановах:
- Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження № 14-431цс19), Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22), про те, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту;
- Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19), про те, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна;
- Верховного Суду від 05 квітня 2022 року у справі № 343/2260/20 (провадження № 61-16125св21), про те, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно);
- Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187цс18), про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Доводи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
19 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 758/13105/20 та витребувано її із Подільського районного суду м. Києва.
23 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 25 жовтня 2006 року по 03 листопада 2020 року власником квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу.
23 травня 2018 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва у цивільній справі № 756/6560/18 за позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, зокрема квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 9, 10).
26 березня 2020 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/12845/20-к у рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні №12020100060001244 від 18 березня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 358, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), задоволено клопотання про накладення арешту на нерухоме майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 11, 12).
Із 03 листопада 2020 року відповідно до витягу з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" на підставі договорів іпотеки та відступлення права вимоги (а. с. 7).
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо арешту на квартиру, який накладено ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року ухвалою у цивільній справі № 756/6560/18
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Як вбачається з доданої копії ухвали, арешт на спірну квартиру було накладено, зокрема, відповідно до статті 149 ЦПК України на забезпечення позову у цивільній справі№ 756/6560/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 158 ЦПК України, відповідно до частин першої, другої якої суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.