Постанова
Іменем України
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 361/6369/20
провадження № 61-427св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сердюка В. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука Анатолія Анатолійовича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року у складі судді Чередніченко Н. П.та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у складі колегії суддів Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
за позовом ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) до ОСОБА_1 про стягнення боргу (позики), відсотків за користування позикою та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення боргу (позики) та відсотків за користування позикою.
Вказував, що 20 вересня 2017 року між ним та відповідачем укладено договір позики, відповідно до якого він дав у борг відповідачу 21 033,00 євро з терміном повернення коштів до 20 вересня 2018 року. Сторонами обумовлена в договорі плата за користування позикою в розмірі 3 відсотків щоквартально, що складає 12 відсотків річних. Факт передачі та отримання коштів зафіксовано в письмовій розписці. Відповідач у зазначений строк добровільно борг не повернув та свої зобов`язання за укладеним договором не виконав.
Просив стягнути із відповідача борг за договором позики в розмірі 21 033,00 євро, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентно 699 296,77 грн, відсотки за користування позикою в сумі 2 523,96 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 83 915,61 грн, відсотки за прострочення повернення позики в сумі 1 261,98 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 41 957,80 грн, а також судовий збір.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
07 червня 2023 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 20 вересня 2017 року в розмірі 21 033,00 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 699 296,77 грн, відсотки за користування позикою в сумі 2 523,96 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 83 915,61 грн, відсотки за прострочення повернення позики в сумі 1 261,98 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 41 957,80 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
21 листопада 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м. Києва залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач позовних вимог не спростував, не надавдоказів на підтвердження належного виконання договірних зобов`язань, а наведені відповідачем заперечення повністю спростовуються наявними у справі доказами.
Апеляційний суд відхилив посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 не міг подати позовну заяву у зв`язку з тим, що був відсутній на території України, зазначив, що позовна заява підписана позивачем ОСОБА_2, а не його представником. Подальші процесуальні дії в судах першої та апеляційної інстанції від імені позивача ОСОБА_2 здійснював адвокат Вітченко А. М. Повноваження адвоката на представництво ОСОБА_2 неодноразово перевірялися, а також підтверджені наявною в матеріалах справи довіреністю від 15 вересня 2020 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
04січня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Янчук А. А. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 2 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
18 вересня 2020 року суд першої інстанції прийняв позовну заяву ОСОБА_2, підписану ним власноруч, до якої документ на підтвердження повноважень адвоката не додавався. ОСОБА_2 18 вересня 2020 року перебував за межами України, що підтвердив у судовому засіданні його представник ОСОБА_4 . Того ж дня, 18 вересня 2020 року, але після подання позову, ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, до якої додав довіреність від ОСОБА_2 на представництво його інтересів. Проте позовну заяву адвокат Вітченко А. М. подав без належних повноважень, тому суд мав залишити її без розгляду.
Повноваження представника мають бути підтверджені в момент подання такого документа, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 рокуу справі № 916/3209/20.
Позиція позивача
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 зазначає, що позовну заяву підписав власноруч ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) у присутності нотаріуса, який засвідчив справжність його підпису. На титульній сторінці позовної заяви вказаний представник позивача (адвокат) Вітченко А. М., міститься штамп канцелярії суду про дату одержання судом позовної заяви, а в матеріалах справи є довіреність від позивача на ім`я представника. Факт перетину кордону позивачем як такий не має юридичного значення для розгляду справи, адвокат Вітченко А. М. мав необхідні повноваження на представництво ОСОБА_5 у суді.
Фактичні обставини справи
20 вересня 2017 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав у борг 21 033,00 євро з терміном повернення коштів до 20 вересня 2018 року. Сторонами у договорі обумовлена плата за користування позикою в розмірі 3 відсотків щоквартально, що складає 12 відсотків річних.Факт передачі та отримання коштів зафіксовано в розписці, складеній у простій письмовій формі.
15 вересня 2020 року ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) видав довіреність адвокату Вітченку А. М. на представництво його інтересів, зокрема, в судах України, з повним обсягом прав сторони чи третьої особи (статті 27, 31, 34, 35 ЦПК України), у тому числі з правом подавати позовні заяви.
Позов у справі подано до суду 18 вересня 2020 року, позовна заява підписана власноруч ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389ЦПК України.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 58 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У статті 174 ЦПК України зазначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частин першої-другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник.Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 60 ЦПК України).
У частинах четвертій, восьмій статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".