Постанова
Іменем України
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 757/60132/21-ц
провадження № 61-18600св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року у складі судді Волкової С. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому зазначив, що у жовтні 2021 року від Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові йому стало відомо про наявність виконавчого напису від 14 липня 2017 року № 8433, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2006 року у розмірі 20 200,42 грн.
Виконавчий напис вчинено з порушенням позовної давності, визначена банком сума заборгованості не є безспірною, тому просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
03 травня 2022 року рішенням Печерського районного суду м. Києва позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 14 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О., зареєстрований в реєстрі за № 8433, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2006 року у розмірі 20 200,42 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не дотримався вимог щодо безспірності заборгованості відповідача перед банком. У виконавчому написі нотаріуса зазначено період стягнення, який перевищує строк позовної давності.
06 грудня 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_2 письмової вимогипро усунення боржником порушень, тому він був позбавлений можливості повідомити нотаріусу про свою згоду або непогодження із сумою заборгованості, надати свої заперечення щодо заборгованості або оспорити вимоги.
У порушеннячастини другої статті258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) приватний нотаріус стягнув з ОСОБА_2 заборгованість за період з 16 березня 2006 року по 31 травня 2017 року, тобто поза межами річного строку спеціальної позовної давності.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивачем пропущено позовну давності для звернення до суду із вказаним позовом колегія суддів апеляційного суду відхилила з тих підстав, що АТ КБ "Приватбанк" заяву про пропущення строків позовної давності до суду не подавав, тоді як із вказаною заявою може звернутись лише відповідач у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Обґрунтовуючи наявність підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), особа, яка подала касаційну скаргу, вказала, що суди розглянули справу та вирішили спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи була заявниця, яка не залучена до участі у справі. Суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_1, її представника та представника відповідача АТ КБ "ПриватБанк", які належним чином не були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не вирішив клопотання про витребування доказів та ознайомлення з матеріалами справи.
Доводи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
16 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 757/60132/21-ц та витребувано її із Печерського районного суду м. Києва.
15 лютого 2024 року справа № 757/60132/21-ц надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 16 березня 2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір банківського обслуговування.
14 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. вчинено виконавчий напис № 8433 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2006 року у розмірі 20 200,42 грн (а. с. 11).
29 квітня 2020 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Качурою В. В. при примусовому виконанні виконавчого провадження № 55009741 з примусового виконання виконавчого напису від 14 липня 2017 року № 8433, складено акт про проведені електронні торги, згідно з яким 15 квітня 2020 року на підставі Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 29 березня 2016 року № 2831/5, ДП "Сетам" провело електронні торги (лот № 413538) з реалізації 1/2 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу від 15 квітня 2020 року № 474924 проведення електронних торгів переможцем торгів стала ОСОБА_1, ціна продажу нерухомого майна - 90 465,50 грн (а. с. 109).
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України "Про нотаріат".
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
За статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (далі - Перелік).
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.