ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 136/2517/18
провадження № 61-10121св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року, ухвалене у складі судді Кривенка Д. Т., та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Копаничук С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД") про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що 25 лютого 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Їй стало відомо про наявність договору оренди землі № 244, нібито укладеного 20 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Сімекс-Агро" та її матір`ю ОСОБА_2 . Вказаний договір був зареєстрований у Вінницькій філії Державного підприємства "Центр ДЗК", про що вчинено запис від 14 серпня 2007 року за № 04078140376, а додаткова угода від 15 листопада 2010 року за № 041004400228. Проте зазначений договір та додаткову угоду до нього ОСОБА_2 не підписувала, оскільки остання з 14 березня 2006 року до 10 липня 2008 року відбувала покарання у колонії. Крім того, договір не міг бути зареєстрований раніше дати його підписання.
Змінивши предмет позову, ОСОБА_1 просила суд усунути перешкоди у користуванні належним їй майном, а саме: витребувати у ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" на її користь земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 майном, а саме витребувано у ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" на користь ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.
Стягнуто з ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн та витрати на залучення експерта у розмірі 5 148,30 грн.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" залишено без задоволення, рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року - без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України довела, що додаткову угоду до договору оренди землі від 20 серпня 2007 року № 244, зареєстровану у Вінницькій філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель учинено запис від 15 листопада 2010 року за № 041004400228, матір позивача - ОСОБА_2 не підписувала, тобто вказана угода не є укладеною, тому позивач як спадкоємець та власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення правочину в мотивах негаторного позову.
Спростовуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказав, що за своїм змістом клопотання ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи зводиться до дослідження експертами вільних/порівняльних підписів (заява про призначення/перерахунок пенсії від 22 серпня 2008 року, доручення від 15 березня 2006 року, заява про призначення/перерахунок пенсії від 17 червня 2003 року) ОСОБА_2 та визначення тієї обставини, чи на порівняльних зразках дійсно міститься її підпис, тоді як об`єктом експертизи була додаткова угода до договору оренди землі від 20 серпня 2007 року № 244 і перелік матеріалів, які мав дослідити експерт, було визначено ухвалою суду. До клопотання про призначення експертизи заявником не надано нових додаткових матеріалів. Крім того, ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи не оскаржувалась в апеляційному порядку. Зі змісту ухвали слідує, що представник відповідача у своїй заяві, поданій до суду, не заперечував щодо задоволення клопотання в частині призначення судової почеркознавчої експертизи. ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" не було позбавлено в суді першої інстанції можливості заявляти клопотання про витребування додаткових документів для проведення судової почеркознавчої експертизи.
Апеляційний суд вказав, що отримання плати за фактичне користування земельною ділянкою не свідчить про дійсність правочину, укладеного з порушенням вимог статті 203 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2023 року ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12 липня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
31 липня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Липовецького районного суду Вінницької області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
11 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), та у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315св18), від 01 лютого 2023 року у справі № 530/130/21 (провадження № 61-5926св22), від 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21 (провадження № 61-9158св22).
Заявник указує, що суд ухвалою від 16 грудня 2022 року необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи.
Вказує, що висновок експерта, складений на підставі ухвали суду та за клопотанням позивача, не відповідає вимогам нормативно-правових актів, оскільки з його змісту вбачається наявність дефектів, зокрема: використання під час проведення експертизи копій документів, експертами не зазначено, що надані зразки виконані однією особою, залишено без уваги експертів порівняльний матеріал.
Суди не врахували, що позивача та її мати отримували орендну плату, про що у судовому засіданні не заперечувалося. Дії позивача суперечать попередній її поведінці та поведінці її матері і є недобросовісними.
Відзив на касаційну скаргу у визначений строк не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 25 листопада 2015 року.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом 25 лютого 2017 року ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Зозівської сільської ради.
Після прийняття спадщини ОСОБА_1 стало відомо про наявність договору оренди землі від 20 серпня 2007 року № 244, який нібито був укладений між ТОВ "Концерн Сімекс-Агро" та її матір`ю ОСОБА_2, за умовами якого орендодавець надала, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке знаходиться на території с. Зозів, загальною площею 3,1315 га, кадастровий номер 0522281400:05:000:0206. Договір укладено на 10 років.
Вказаний договір був зареєстрований у Вінницькій філії Державного підприємства "Центр ДЗК", про що вчинено запис від 14 серпня 2007 року за № 04078140376.
До договору оренди землі від 20 серпня 2007 року № 244 була укладена додаткова угода, умовами якої було змінено строк дії оренди та розмір орендної плати, яка зареєстрована у Вінницькій філії Державного підприємства "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 15 листопада 2010 року за № 041004400228.
ОСОБА_2 з 14 березня 2006 року до 10 липня 2008 року відбувала покарання в Чорноморській виправній колонії № 74.
22 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" на ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД", інші реквізити незмінні.
Відповідно до висновку експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судової експертизи № 4652/4653/22-21, складеного 09 вересня 2022 року на підставі ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2020 року, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у додатковій угоді до договору оренди землі виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_2 у вищевказаній додатковій угоді до договору оренди землі - виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою (том 1, а. с. 200-204).
У грудні 2018 року від ТОВ "Концерн Сімекс-Арго" надійшла заява про застосування строку позовної давності (том 1, а. с. 33-34).
04 травня 2022 року ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області прийнято заяву представника позивача про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД", в якій позовна вимога сформульована таким чином: усунути перешкоди у користуванні належним позивачці майном, а саме: витребувати у відповідача на користь позивачки земельну ділянку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У справі, яка є предметом касаційного перегляду, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД", в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яку вона успадкувала від своєї матері ОСОБА_2, площею 3,1315 га (кадастровий номер 0522281400:05:000:0206), яка розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, та витребувати вказану земельну ділянку, мотивуючи це тим, що їй стало відомо про існування договору оренди, укладеного між її матір`ю та відповідачем 20 серпня 2007 року, який мати не підписувала, оскільки у період часу з 14 березня 2006 року до 10 липня 2008 року відбувала покарання у колонії, та додаткової угоди до цього договору оренди, яка також підписана кимось іншим, а не її матір`ю, що встановлено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 09 вересня 2022 року.