ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 755/9864/22
провадження № 61-5458св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Пророка В. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у складі колегії суддів Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що до 30 січня 2018 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, після розлучення вони продовжували проживати як одна сім`я, піклувалися один про одного, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки щодо утримання житла, спільні витрати.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та вона займалася його похованням.
Батьки чоловіка відмовилися на її користь від належної їм як членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану".
Проте для отримання такої виплати їй необхідно встановити факт проживання із ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
ОСОБА_1 у порядку окремого провадження звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту проживання із ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у період із 30 січня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак ухвалою від 29 вересня 2022 року у справі № 755/9669/22 Дніпровський районний суд міста Києва відмовив їй у відкритті провадження через наявність спору про право та необхідність звернення до суду за правилами позовного провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2022 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року у складі судді Ішуніної Л. М. у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що зазначений позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою встановити факт проживання її однією сім`єю з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, посилаючись на те, що батьки померлого відмовилися від такої допомоги. Таким чином, зі змісту заявлених вимог не вбачається матеріально-правової вимоги позивачки до відповідача, а також спору про право. Суд вказав, що позивачкою не зазначено конкретного порушеного відповідачем її суб`єктивного права, не наведено доказів того, що між сторонами є спір про право та не вказано правові підстави звернення до суду саме в порядку позовного провадження, тому вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку позовного провадження. З урахуванням цього місцевий суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у зв`язку з тим, що подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення
Постановою Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 листопада 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини п`ятої статті 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. При цьому, застосовуючи пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України та роз`яснюючи ОСОБА_1 право звернутися до суду за правилами окремого провадження, місцевий суд не звернув уваги, що як окреме, так і позовне провадження відносяться до розгляду справи в порядку цивільного судочинства (частина друга статті 19 ЦПК України), а іншої юрисдикції для цих проваджень законом не передбачено. Отже, застосовуючи наведену норму процесуального права, суд першої інстанції припустився помилки.
Посилання суду першої інстанції на відсутність спору про право в цьому випадку не є підставою для відмови у відкритті позовного провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, а має інший процесуальний наслідок. Крім того, місцевий суд не дослідив доводів ОСОБА_1 щодо відмови у відкритті провадження у справі за її заявою, поданою в порядку окремого провадження, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у справі № 755/9669/22, встановлення цим судом спору про право та роз`яснення їй права звернення до суду в порядку позовного провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
14 квітня 2023 року Міністерство оборони України засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Міністерство оборони України указує на те, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, оскільки між учасниками справи відсутній спір про право, а позов не містить конкретних вимог позивачки до відповідача. Тому, на думку відповідача, апеляційний суд помилково скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду у липні 2023 року, позивачка просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін, посилаючись на правильність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для розгляду цього спору за правилами позовного провадження з метою забезпечення ОСОБА_1 права доступу до правосуддя. Позивачка вказує, що такі висновки узгоджуються з ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у справі № 755/9669/22, якою встановлено, що між учасниками справи виник спір про право і тому є необхідність звернення до суду за правилами позовного провадження. Позивачка також звертає увагу на те, що в діях Міністерства оборони України вбачається суперечлива поведінка, оскільки відповідач у справах позовного провадження за подібних фактичних обставин посилається на відсутність спору про право і необхідність залишення без розгляду позову про встановлення факту, що має юридичне значення, а у справах окремого провадження посилається на існування спору між сторонами і необхідність розгляду такого спору у позовному провадженні.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року зупинено провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року поновлено провадження у цій справі після закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою з вимогою встановити факт того, що вона з 30 січня 2018 року до 30 липня 2022 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звернення позивачки до суду обґрунтовано необхідністю отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, посилаючись на те, що батьки померлого відмовилися від такої допомоги на її користь.
Суд першої інстанції указав, що зі змісту заявлених вимог не вбачається матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, а також спору про право, у зв`язку з чим необхідний ОСОБА_1 факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню не за правилами позовного провадження, а в порядку окремого провадження.
Суд апеляційної інстанції додатково встановив, що до подання позову у цій справі ОСОБА_1 зверталася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа - Міністерство оборони України.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у справі № 755/9669/22 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, оскільки вказані правовідносини містять спір про право заявниці на одноразову грошову допомогу, тому така заява підлягає розгляду у порядку позовного провадження. Заявниці роз`яснено її право звернення до суду за правилами позовного провадження.
Інформації щодо оскарження ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у справі № 755/9669/22 учасниками справи не надано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та врахувавши позиції усіх учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.