ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 465/3919/22
провадження № 61-17848 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2023 року у складі судді Марків Ю. С. та постанову Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", товариство) про визнання протиправним та скасування наказу у частині призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що він працює на посаді провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця".
Наказом відповідача від 01 квітня 2022 року № 389/ос з ним призупинено трудовий договір з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану,
у зв`язку із неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталась у зв`язку із втратою через військову агресію російської федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності товариства.
Вважав, що підставою для призупинення дії трудового договору може бути відсутність замовлень, зупинка виробництва, пошкодження виробництва, бойові дії тощо, проте саме по собі запровадження воєнного стану в країні не є правовою підставою для призупинення дії трудового договору з працівником.
Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, що має настати одночасно, разом з тим АТ "Українська залізниця" будучи об`єктом критичної інфраструктури, своєї діяльності не зупиняло, продовжує працювати у посиленому режимі, що свідчить про відсутність підстав для призупинення дії трудового договору. Безпідставне та необгрунтоване призупинення трудового договору порушує його права, оскільки він не отримує заробітної плати, крім того, таке призупинення є вимушеним прогулом, оскільки він позбавлений можливості працювати з вини роботодавця.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати наказ АТ "Українська залізниця" від 01 квітня 2022 року № 389/ос у частині призупинення дії трудового договору з ним; стягнуто з АТ "Українська залізниця" на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ
АТ "Українська залізниця" від 01 квітня 2022 року № 389/ос у частині призупинення дії трудового договору зі ОСОБА_1 .
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній
заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 170 051,70 грн.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь держави судовий збір
у розмірі 2 692,91 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що АТ "Українська залізниця" своєї діяльності не припиняло, як станом на час початку збройної агресії російської федерації проти України, так і станом на час винесення оскаржуваного наказу.
Сторонами визнано зміни в організації виробництва і праці, призупинення роботи працівників апарату управління АТ "Українська залізниця", пошкодження залізничної інфраструктури, втрати майна на території України.
Проте, відповідачем не доведено існування передбачених законом підстав для призупинення дії трудового договору саме з позивачем, який працював на посаді провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця".
АТ "Українська залізниця" не доведено, що на час видачі оскаржуваного наказу про призупинення трудового договору існували обставини, які виключали можливість сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а у працівника її виконувати. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ АТ "Українська залізниця"від 01 квітня
2022 року № 389/ос у частині призупинення дії трудового договору з позивачем є протиправним та підлягає скасуванню зі стягненням з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, розмір якого визначено відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого
1995 року № 100.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 рокуапеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" залишено без задоволення. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2023 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що АТ "Українська залізниця" станом на час збройної агресії російської федерації проти України та станом на час винесенняоскаржуваного наказу про призупинення трудового договору свою діяльність не припинило і продовжує здійснювати господарську діяльність, хоча відбулися зміни в організації виробництва і праці, організаційній структурі товариства і скорочення штату працівників, призупинення роботи працівників, пошкодження та втрата майна.
АТ "Українська залізниця" належними доказами не підтверджено існування передбачених законом підстав для призупинення з позивачем дії трудового договору та виникнення обставин, які виключали можливість сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тобто абсолютної неможливості роботодавця надати роботу, а у працівника її виконувати.
Доводи апеляційної скарги про те, що Департамент економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця" рішенням позачергового засідання наглядової ради АТ "Українська залізниця" від 25 травня 2020 року ліквідовано та утворено апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця", положення про який не містить функцій та завдань щодо запобігання корупції, тому залучення позивача, як фахівця в галузі запобігання корупції, не виявляється можливим, не заслуговують на увагу, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин штатна структура товариства передбачала наявність штатної одиниці, роботи та посади, яку обіймав позивач, і така скорочена не була. Позивач виявляв бажання та мав об`єктивну можливість працювати і виконувати свої обов`язки на робочому місці.
Водночас, відповідачем не доведено неможливості відновлення надання роботи позивачу після простою, тому що апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця" працював і працівники свої функції виконували. Відсутні докази на підтвердження того, що робоче місце позивача знищене в результаті бойових дій чи передане у розпорядження іншого працівника.
Призупинення трудового договору з працівником відповідно до положень статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" хоча і не припиняє трудових відносин та не є звільненням у розумінні положень КЗпП України, проте фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, якщо б працював на своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що визнання протиправним та скасування наказу АТ "Українська залізниця" від 01 квітня 2022 року № 389/ос у частині призупинення дії трудового договору з позивачем зі стягненням з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, розмір якого визначено відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 462/3919/22 з Франківського районного суду м. Львова.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що призупинення дії трудового договору слід розглядати саме у контексті таких обмежень, зумовлених воєнним станом, проте в оскаржуваних судових рішеннях інтереси працівника суд ставить вище інтересів роботодавця.
Судами не враховано, що положеннями статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" не передбачено обов`язок роботодавця пропонувати працівнику переведення на іншу роботу або організувати дистанційну форму роботи.
Аналіз статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" свідчить про те, що підставами для призупинення дії трудового договору може бути не лише повна неможливість здійснення господарської діяльності товариством через його руйнування, а й інші, викликані збройною агресією, фактичні та економічні чинники, які не дозволяють забезпечити працівника роботою, яку він виконував раніше.
Обсяги господарської діяльності АТ "Українська залізниця" у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України критично зменшилися. Кількість зруйнованого та пошкодженого майна товариства зростала. Тому, з метою забезпечення функціонування підприємства виникла необхідність вжити заходи щодо призупинення дії трудових договорів з працівниками, яких неможливо було забезпечити роботою та посадами.
Судами помилково застосовано до спірних правовідносин положення
частини другої статті 235 КЗпП України, оскільки право на виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у випадку визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору не передбачено.
Крім того, у касаційній скарзі порушено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини першої статті 403 ЦПК України для відступлення від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження
№ 61-292 св 23). Також справу слід передати справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з вимогами частини п`ятої статті 403 ЦПК України, оскільки у справі наявна виключна правова проблема щодо застосування положень
статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Доводи особи, яка подала відзив
У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи і ці умови повинні існувати одночасно. Були відсутні правові підстави для призупинення дії трудового договору, оскільки позивач працював у м. Львові та міг виконувати свої посадові обов`язки, чи іншу роботу. Безпідставним є посилання касаційної скарги на те, що судами помилково застосовано частину другу статті 235 КЗпП України, так як необґрунтоване призупинення дії трудового договору з працівником, фактично є вимушеним прогулом, оскільки такий працівник позбавлений можливості працювати з вини роботодавця. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 235 КЗпП України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом АТ "Українська залізниця" від 07 березня 2019 року № 471/ос
ОСОБА_1 прийнято з 11 березня 2019 року на посаду провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки.
Згідно з протоколом засідання наглядової ради АТ "Українська залізниця"
від 27 травня 2020 року № А-12/69 прийнято рішення про ліквідацію Департаменту економічної та інформаційної безпеки і утворення апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця".
Відповідно до витягу з протоколу № Ц-56/53 засідання правління
АТ "Українська залізниця" від 13 травня 2021 року затверджено нову організаційну структуру та Положення про апарат директора з економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця".
Наказом АТ "Українська залізниця" від 18 вересня 2020 року № 1904/ос
ОСОБА_1 звільнено з посади провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця", унаслідок відмови від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2021 року
у справі № 465/6963/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця". Стягнуто з АТ "Українська залізниця"на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу
з 24 вересня 2020 року по 26 жовтня 2021 року у розмірі 163 888,16 грн (сума визначена із врахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору). Рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати йому середнього заробітку за один місяць у розмірі 12 653,13 грн (сума визначена із врахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору) допущено до негайного виконання.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року у справі
№ 465/6963/20 апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця"задоволено частково. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 26 жовтня 2021 року змінено шляхом викладення абзаців 2, 3, 4 резолютивної частини рішення у такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця"з 23 вересня
2020 року.
Стягнути з АТ "Укразалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 вересня 2020 року по 26 жовтня 2021 року у розмірі 163 888,16 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. Рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати йому середнього заробітку за один місяць у розмірі 12 653,13 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, допустити до негайного виконання". У решті рішення суду залишено без змін.
На виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 26 жовтня
2021 року у справі № 465/6963/20 наказом АТ "Українська залізниця"
від 29 листопада 2021 року № 2953/ос скасовано наказ АТ "Українська залізниця" від 18 вересня 2020 року № 1904/ос про звільнення ОСОБА_1 та поновлено його на посаді провідного інженера відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця".
Відповідно до пункту 3 наказу АТ "Українська залізниця" від 19 травня 2021 року
№ 1189/ос тимчасово, з метою належної реалізації функцій безпеки, у період впровадження організаційних змін, підпорядковано директору з економічної безпеки працівників офісу з безпеки та Департаменту економічної безпеки та інформаційної безпеки.
Виконуючим обов`язки директора з економічної та інформаційної безпеки було видано зобов`язання від 04 червня 2021 року № ЦЦБ- 12/2727 щодо підпорядкування з 04 червня 2021 року працівників Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки менеджеру-начальнику Львівського територіального управління апарату директора з економічної та інформаційної безпеки.
Згідно з наказом АТ "Українська залізниця" від 24 лютого 2022 року № МЦ-42/6-В встановлено режим простою з 24 лютого 2022 року до відміни для працівників апарату управління відповідно до додатка.
Наказом АТ "Українська залізниця" від 24 березня 2022 року МоЦ-42/12-В внесено зміни до додатку 1 наказу від 24 лютого 2022 року МоЦ-42/6-В "Про запровадження режиму простою", виклавши його у новій редакції.
Згідно додатку 1 до наказу від 24 лютого 2022 року ЛоЦ-42/6-В (в редакції наказу від 24 березня 2022 року МЦ-42/12-В) ОСОБА_1 встановлено режим простою
28 лютого 2022 року; 01 березня 2022 року - 31 березня 2022 року.
Наказом АТ "Українська залізниця" від 01 квітня 2022 року № 389/ос
з ОСОБА_1 провідним інженером відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального управління Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ "Українська залізниця" було призупинено трудовий договір з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану, у зв`язку із неможливістю надання та виконання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталась у зв`язку з втратою через військову агресію російської федерації проти України, можливості повноцінного організовувати процеси діяльності товариства.