ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 916/997/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 (колегія суддів: Разюк Г. П., Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 (колегія суддів: Разюк Г. П., Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.) та рішення Господарського суду Одеської області від 01.09.2023 (суддя Сулімовська М. Б.) у справі
за позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов`язання привести земельну ділянку до попереднього стану,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Цимбалістого Т. О.,
позивача - Голуб А. С.,
відповідача - Тарановського Д. С.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - Міськрада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА" (далі - ТОВ "НІКА") про:
- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенка А. А. від 14.11.2022 за індексним номером 65461148, яким зареєстровано право власності ТОВ "НІКА" на нежитлові будівлі та інженерні споруди загальною площею 1171,4 кв.м по вул. Брестській, 55 у м. Одесі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2658446751100);
- зобов`язання привести земельну ділянку із кадастровим номером 5110137300:24:007:0006, площею 0,5198 га по вул. Брестській, 55 у м. Одесі, у попередній стан шляхом перебудови самочинно реконструйованих нерухомих об`єктів під літ. В площею 315,4 кв.м, літ. Г площею 173,7 кв.м та літ. Д площею 341,1 кв.м відповідно до технічного паспорту від 22.09.2011, виготовленого Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", та знесення побудованих об`єктів нерухомості під літ. К (склад) площею 293,8 кв.м, літ. Ж (склад) площею 23,4 кв.м, навісів літ. З, Л, М, будівлі охорони літ. Н, огорожі 1-2.
2. Позовні вимоги обґрунтовані здійсненням відповідачем самочинного будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці комунальної власності за відсутності права користування такою ділянкою, містобудівних умов та обмежень щодо об`єкта будівництва та документів, які дають право виконувати будівельні роботи та вводити об`єкт до експлуатації.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. ТОВ "НІКА" на підставі договору купівлі-продажу № 5507 від 28.10.2011, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О. В., придбало у власність нежитлові будівлі та інженерні споруди загальною площею 322 кв.м, розташовані по вул. Брестській, 55 у м. Одесі.
4. Згідно з технічним паспортом на нежитлові будівлі та інженерні споруди від 22.09.2011, виготовленого КП "ОМБІ та РОН", нежитлові будівлі та інженерні споруди складались з літ. Е (насосна) площею 24 кв.м, літ. В (насосна з підвалом) загальною площею 298 кв.м, з них приміщення першого поверху площею 191,5 кв.м та підвалу - 106,5 кв.м, літ. Г, Д - резервуари, огорожа № 2- 4, мостіння -II.
5. В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХБУД ІНЖИНІРИНГ" на замовлення відповідача було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок, за адресою об`єкта м. Одеса, вул. Брестська, 55, станом на 11.11.2022.
6. При співставленні даних вищезазначених технічних паспортів, суди встановили, що має місце зміна площі підвалу та першого поверху під літ. В - збільшено загальну площу першого поверху на 3,6 кв.м (з 191,5 кв.м до 195,1 кв.м) та площу підвалу на 13,8 кв.м (з 106,5 кв.м до 120,3 кв.м), реконструйовано резервуар літ. Г під станцію технічного обслуговування площею 173,7 кв.м та резервуар під літ. Д під цех з підвалом загальною площею 341,1 кв.м, побудовано нові об`єкти: під літ. К (склад) площею 293,8 кв.м, літ. Ж (склад) площею 23,4 кв.м, навіси літ. З, Л, М, будівлю охорони літ. Н, огорожі 1-2.
7. 14.11.2022 державним реєстратором Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Карпенком А. А. прийнято рішення за індексним номером 65461148 про проведення державної реєстрації (з відкриттям розділу) за ТОВ "НІКА" права власності на нежитлові будівлі та інженерні споруди загальною площею 1171,4 кв.м, що в цілому складаються з цеху з підвалом літ. В, Д, станції технічного обслуговування літ. Г, складу літ. Е, Ж, К, навісів літ. З, Л, М, будівлі охорони літ. Н, огорожі 1-2, розташовані за адресою: вул. Брестська, 55, м. Одеса (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2658446751100).
8. Згідно листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 10.01.2023 № 01-6/40-ПР, в Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного/декларативного характеру на об`єкт будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Брестська, 55. Також до Управління не надходили та не реєструвались документи дозвільного/декларативного характеру про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за вищевказаною адресою.
9. Відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (лист від 18.01.2023 № 01-19/36) Одеською міською радою рішення про передачу у власність чи користування ТОВ "НІКА" або іншим особам земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Брестська, 55 не приймались.
10. Згідно листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 18.01.2023 № 01-19/36, дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво або реконструкцію об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Брестська, 55 в Департаменті архітектури та містобудування Одеської міської ради не значаться.
11. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ТОВ "НІКА" право власності та інше речове право на земельну ділянку за вказаною адресою не зареєстровано.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
12. 01.09.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про задоволення позову, виходивши з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
13. 07.12.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про часткове скасування цього рішення, виклавши резолютивну частину рішення у власній редакції; в решті рішення залишив без змін.
14. Суд апеляційної інстанції з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, дійшов висновку, що вимога прокурора про скасування рішення державного реєстратора не відповідає належному способу захисту, а отже підстави для її задоволення відсутні.
Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи
15. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
16. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наполягаючи на ухваленні судового рішення без урахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 915/161/20.
17. Заявник також стверджує про помилкове застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.
18. ТОВ "НІКА" також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове - про відмову у позові.
19. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи про ухвалення судових рішень без урахування правових позицій суду касаційної інстанції, викладених у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 28.11.2018 у справі № 815/2311/15, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20, від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18, від 08.08.2022 у справі № 953/12011/20, від 07.12.2022 у справі № 903/69/18.
20. Крім того, скаржник посилається на необґрунтовану відмову судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та ігноруванні судом апеляційної інстанції аналогічного клопотання.
21. Малиновська окружна прокуратура міста Одеси у відзиві на касаційні скарги просить залишити без задоволення касаційну скаргу ТОВ "НІКА", скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду з урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі заступника керівника Одеської обласної прокуратури.
Позиція Верховного Суду
22. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
23. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
24. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
25. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
26. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
27. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
28. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
29. Проаналізувавши наведені скаржниками підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія виходить з такого.
30. У справі № 915/161/20 (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021), на неврахування висновків у якій посилається прокурор у касаційній скарзі, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про можливість скасування державної реєстрації права власності на самочинно збудоване майно. При цьому Судом зауважено, що факт існування реєстрації права власності на майно, яке за судовим рішенням має бути знесено як самочинне, суперечить самій суті державної реєстрації прав, позаяк правопорядок не може визнавати і підтверджувати право власності, якого не існує.
31. Поряд з цим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 та яку врахував суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.