ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/697/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Губенко Н.М., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Обласного медичного центру здоров`я та спортивної медицини Житомирської обласної ради
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Андреїшина І.О.)
від 15.02.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Шапран В.В., Гаврилюк О.М.)
від 15.06.2023
у справі № 910/697/23
за позовом Первинної профспілкової організації Обласного медичного центру здоров`я та спортивної медицини Житомирської обласної ради
до Житомирської обласної ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Обласний медичний центр спортивної медицини" Житомирської обласної ради
про визнання протиправним та скасування рішення,
за участю представників учасників справи:
позивача - Терещук О.І.
відповідача - Зубченко О.В.
третьої особи - Чорноморець О.П.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Первинна профспілкова організація Обласного медичного центру здоров`я та спортивної медицини Житомирської обласної ради звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення № 403 одинадцятої сесії Житомирської обласної ради VІІІ скликання від 14 липня 2022 року "Про припинення КНП "Обласний медичний центр здоров`я та спортивної медицини" Житомирської обласної ради, реорганізувавши його шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Обласний медичний консультативний центр" Житомирської обласної ради".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення обласної ради прийнято з грубим порушенням норм чинного законодавства, без дотримання Регламенту Житомирської обласної ради щодо підготовки і розгляду радою процедурних питань на сесії, порядку внесення на сесію ради проекту рішення, його обговорення та ухвалення. При цьому, матеріально-правовою підставою визначено статті 8, 19, 49, 55 Конституції України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламент Житомирської обласної ради, статті 2, 3, 12, 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", статті 20, 23 Господарського кодексу України та положення Господарського процесуального кодексу України.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 провадження у справі №910/697/23 за позовом Первинної профспілкової організації Обласного медичного центру здоров`я та спортивної медицини Житомирської обласної ради до Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення №403 одинадцятої сесії Житомирської обласної ради VІІІ скликання від 14 липня 2022 року "Про припинення КНП "Обласний медичний центр здоров`я та спортивної медицини" Житомирської обласної ради, реорганізувавши його шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Обласний медичний консультативний центр" Житомирської обласної ради - закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. Оскаржувана ухвала мотивована тим, що спір у даній справі відноситься до юрисдикції адміністративних судів та не може бути розглянуто в порядку господарського судочинства.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/697/23 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі №910/697/23, Первинна профспілкова організація Обласного медичного центру здоров`я та спортивної медицини Житомирської обласної ради подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати для продовження розгляду.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Первинної профспілкової організації Обласного медичного центру здоров`я та спортивної медицини Житомирської обласної ради:
- ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм процесуального права та є необґрунтованими, оскільки, за переконанням скаржника, даний спір належить до господарської юрисдикції;
- аналіз норм статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 43, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 169 Цивільного кодексу України, статті 55 Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що створення органом місцевого самоврядування комунального підприємства (припинення, ліквідація) є діяльністю по розпорядженню власністю територіальної громади, яка містить ознаки господарського спору (майнові відносини та корпоративні права), а тому спір про оскарження правомірності рішення Житомирської облради "Про припинення КНП "Обласний медичний центр спортивної медицини" Житомирської обласної ради реорганізувавши його шляхом приєднання до КНП "Обласний медичний консультативний центр" Житомирської обласної ради" не є публічно-правовим спором до суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а відноситься до спорів, що виникають з корпоративних відносин;
- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.05.2020 у справі № 813/1232/18, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18, від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України;
- скаржник звертає увагу, що ним визначено відповідачем Житомирську обласну раду, а відповідно до частини п`ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, у яких відповідачем є, зокрема, міські або обласні ради, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Також, посилаючись на наявність ухвали Господарського суду Житомирської області від 04.03.2023 у справі 906/61/23, якою визначено виключну підсудність між тими ж сторонами, зазначає, що є підстава для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, так як справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Житомирська обласна рада проти вимог касаційної скарги заперечує та вважає, що зазначений спір не може бути розглянутим в порядку господарського судочинства, мотивуючи зазначене тим, що прийняття облрадою рішення щодо реорганізації не направлене на реалізацію господарський відносин, а є реалізацією владних повноважень ради, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Житомирська обласна рада 14.07.2022 на пленарному засіданні одинадцятої сесії ухвалила рішення припинити КНП "Обласний медичний центр здоров`я та спортивної медицини" Житомирської обласної ради, реорганізувавши його шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Обласний медичний консультативний центр" Житомирської обласної ради (пункт 1); вважати правонаступником КНП "Обласний медичний консультативний центр" Житомирської обласної ради (пункт 2).
Указане рішення було прийнято з метою оптимізації витрат, відповідно до статей 43, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 104, 106, 107 Цивільного кодексу України, з урахуванням листа Житомирської обласної військової адміністрації від 06.07.2022 № 3829/2-22/45, рекомендації постійних комісій обласної ради з питань охорони здоров`я, соціального захисту населення та у справах ветеранів від 08.07.2022, з питань комунальної власності та майнових відносин від 11.07.2022.
Позивач, вважаючи вказане рішення Житомирської обласної ради незаконним, звернувся до господарського суду з позовом про його скасування.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі 367/4695/20).
5.3. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
5.4. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
5.5. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
5.6. Відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення та звернення до суду), корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно із частинами першою - другою статті 96-1 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами), права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Згідно із частиною 6 цієї норми, корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
У справі, що переглядається, відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що позивач є засновником, акціонером, пайовиком юридичних осіб - Облради або КНП "Обласний медичний центр здоров`я та спортивної медицини" відповідно до закону або статуту закладу.
Ця обставина унеможливлює наявність у позивача профспілкової організації будь-яких корпоративних прав та корпоративного характеру відносин сторін у справі.
5.7. Згідно з пунктом 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
5.8. Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
5.9. Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження в рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
До адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
5.10. Відповідно до частин другої та третьої статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.