ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/3611/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Вронська Г. О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А
та представників:
позивача - Чехонадський А. О.
відповідача - Грива В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Хладоюг Сервіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 (головуючий суддя - Скрипка І. М., судді - Тищенко А. І., Михальська Ю. Б.)
у справі № 910/3611/23
за позовом Приватного підприємства "Хладоюг Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР"
про розірвання договору, укладеного у спрощений спосіб, припинення зобов`язання сторін та стягнення 185 865,60 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Хладоюг Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР" про розірвання договору, укладеного у спрощений спосіб, шляхом виставлення рахунків на оплату від 18.08.2021 № СФ-0000660, від 21.10.2021 № СФ-0000847, № СФ-0000848, від 31.01.2022 № СФ-0000061, від 31.01.2022 № СФ-0000062, від 31.01.2022 № СФ-0000063, від 03.02.2022 № СФ-0000078, від 03.02.2022 № СФ-0000079 за товарно-матеріальні цінності та оплатою цих рахунків платіжними дорученнями від 22.10.2021 № 50735, від 22.10.2021 № 50736, від 29.10.2021 № 50767, від 31.01.2022 № 51548, від 31.01.2022 № 51549, від 31.01.2022 № 51550, від 18.02.2022 № 51659, від 18.02.2022 № 51660 та стягнення 185 865,60 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не отримав товар, за яким проведено часткову оплату, що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, укладеним між сторонами у спрощений спосіб. Так, 25.01.2023 позивач надіслав пропозицію розірвання договору поставки, просив повернути 185 865,60 грн сплачені в період з 22.10.2021 по 18.02.2022, однак відповідач таку вимогу не виконав, що і стало підставою для звернення з даним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, мотивовано тим, що позивачем не було доведено факту порушення відповідачем зобов`язань з поставки товару в установлений строк, що свідчило б про наявність у Приватного підприємства "Хладоюг Сервіс" права вимагати повернення спірної суми грошових коштів у порядку статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів прострочення продавця виконання його обов`язку щодо передачі товару, зокрема, доказів, які підтверджують конкретну дату виникнення такого прострочення і доказів відмови відповідача в передачі товару позивачу на його вимогу, заявлені позивачем вимоги про стягнення 185 865,60 грн є передчасними та не доведеними належним чином, тобто у розумінні положень частини другої статті 651 ЦК України не можуть вважатися істотним порушенням відповідачем умов договорів та не можуть бути підставою для розірвання договорів.
5. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що надані до відзиву на позовну заяву скрін-шоти переписки представників сторін електронною поштою ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 / ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 / ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3), а також у месенджері Viber підтверджують узгодження сторонам умов виготовлення замовлених товарів, уточнення по об`єктах, внесення коригувань у креслення, їх готовність на складі, направлення позивачем даних по автомобілях на відвантаження готових виробів, підготовку розрахунків по замовленнях тощо. Факт наявності переписки сторін, вирішення відповідних питань по виконанню замовлень, як електронною поштою, так і у месенджері Viber не заперечується позивачем.
6. Узгодження умов поставки товару по кожному замовленню між сторонами відбувалось шляхом обміну повідомлень електронною поштою та у месенджері Viber, як про те стверджується відповідачем, відвантаження товару здійснювалось за адресою виробничих потужностей відповідача; позивач надсилав номер машини, вказував особу, яка прибуде за товаром (підтверджено скрін-шотами повідомлень)
7. Разом з цим, апеляційний господарський суд зазначив, що з переписки сторін вбачається, що відповідачем неодноразово повідомлялось про готовність товарів до відвантаження та необхідність проведення оплат, а позивач неодноразово підтверджував намір забрати товар та здійснити оплату.
8. Відтак дослідивши наявне в матеріалах справи електронне листування сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що продавцем не була здійснена поставка замовлених позивачем, виготовлених та готових товарів внаслідок ненадання покупцем транспортного засобу під завантаження, неприбуття уповноважених осіб позивача для отримання замовлень.
9. З огляду на наведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що продавцем не було порушено свого зобов`язання щодо поставки товару, оскільки, неотримання покупцем товару зумовлено невчиненням саме покупцем відповідних дій (забезпечення прибуття транспортного засобу під завантаження на склад продавця; проведення оплати на повну вартість замовлення) згідно узгоджених між сторонами домовленостей.
10. Враховуючи те, що під час розгляду справи судами не було встановлено обставин відмови продавця передати товар, а навпаки встановлено, що продавець не відмовлявся та не відмовляється від поставки покупцю товару, відповідачем не було порушено умов щодо поставки, товар був виготовлений на замовлення покупця, наявний у продавця, про готовність його відвантаження повідомлено покупця, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
11. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 та направити справу № 910/3611/23 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 26.10.2018 у справі № 910/1775/18, від 31.10.2018 у справі № 910/13318/16, від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18 (щодо застосування частини другої статті 693 ЦК України) та постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 909/1188/21 (щодо застосування частини шостої статті 3 та статті 6 ЦК України).
13. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 664 ЦК України у спірних правовідносинах.
14. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
15. Відповідач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
Розгляд клопотань
16. 17.01.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МР" про здійснення перерахунку судового збору за подання касаційної скарги.
17. 13.02.2024 до Верховного Суду надійшли письмові заперечення Приватного підприємства "Хладоюг Сервіс" на клопотання про здійснення перерахунку судового збору за подання касаційної скарги.
18. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
19. Відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються: 1) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності; 2) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
20. Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 касаційну скаргу ПП "Хладоюг Сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити докази, що підтверджують сплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 8 755,18 грн.
21. 09.01.2024 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08.01.2024 скаржником подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
22. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Хладоюг Сервіс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі №910/3611/23.
23. При цьому, при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі № 910/3611/23 недоліків щодо форми і змісту касаційної скарги Верховним Судом не виявлено.
24. З огляду на викладене Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МР" про здійснення перерахунку судового збору за подання касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
25. 18.08.2021 ТОВ "МР", як постачальник виставило ПП "Хладоюг Сервіс" (покупцю) рахунок № СФ-0000660 від 18.06.2021 на оплату матеріалів на суму 96 725,40 грн.
26. 29.10.2021 покупцем було сплачено постачальнику 48 362,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 50767 від 22.10.2021 з призначенням платежу: "Оплата за тмц згідно рах.№ 660 від 18.08.21 у т.ч. ПДВ 20% 8 060,45 грн".
27. 21.10.2021 ТОВ "МР", як постачальник виставило ПП "Хладоюг Сервіс" (покупцю) рахунки-фактури № СФ-0000848 від 21.10.2021 на оплату матеріалів на суму 94 825,80 грн та № СФ-0000847 від 21.10.2021 на оплату матеріалів на суму 96 180,00 грн.
28. 22.10.2021 покупцем було сплачено постачальнику 47 412,90 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 50735 від 22.10.2021 з призначенням платежу: "Оплата за колектор згідно рах.№ СФ-0000848 від 21.10.21 у т.ч. ПДВ 20% 7 902,15 грн" та 48 090,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 50736 від 22.10.2021 з призначенням платежу: "Оплата за колектор згідно рах.№ СФ-0000847 від 21.10.21 у т.ч. ПДВ 20% 8 015 грн".
29. 31.01.2022 ТОВ "МР", як постачальник виставило ПП "Хладоюг Сервіс" (покупцю) рахунки-фактури № СФ-0000061 від 31.01.2022 на оплату матеріалів на суму 101 862,00 грн; № СФ-0000062 від 31.01.2022 на оплату матеріалів на суму 101 049,00 грн; № СФ-0000063 від 31.01.2022 на оплату матеріалів на суму 101 751,00 грн.
30. 31.01.2022 покупцем було сплачено постачальнику 10 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 51548 від 31.01.2022 з призначенням платежу: "Оплата за тмц згідно рах.№ СФ-0000061 від 31.01.22 у т.ч. ПДВ"; 10 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 51549 від 31.01.2022 з призначенням платежу: "Оплата за тмц згідно рах.№ СФ-0000062 від 31.01.22 у т.ч. ПДВ"; 10000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 51550 від 31.01.2022 з призначенням платежу: "Оплата за тмц згідно рах.№ СФ-0000063 від 31.01.22 у т.ч. ПДВ".
31. 03.02.2022 ТОВ "МР" (постачальник) виставило ПП "Хладоюг Сервіс" (покупець) рахунки-фактури № СФ-0000078 від 03.02.2022 на оплату матеріалів на суму 19 551,00 грн; № СФ-0000079 від 03.02.2022 на оплату матеріалів на суму 100 512,00 грн.
32. 18.02.2022 покупцем було сплачено постачальнику 2 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 51659 від 18.02.2022 з призначенням платежу: "Оплата за тмц згідно рах.№ СФ-0000078 від 03.02.22 у т.ч. ПДВ 20% 333,33 гр"; 10 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 51660 від 18.02.2022 з призначенням платежу: "Оплата за тмц згідно рах.№ СФ-0000079 від 03.02.22 у т.ч. ПДВ 20% 1 666,67 грн".
33. 25.01.2023 позивачем на адресу відповідача направлено претензію (пропозицію повернення коштів) № 7/1 від 23.01.2023 про повернення коштів у розмірі 185 865,60 грн у двадцятиденний термін з дня отримання претензії.
34. У пропозиції повернення коштів (лист від 23.01.2023 № 7/1) позивач зазначив, що у зв`язку з початком війни, окупацією міста Херсон і втратою зв`язку із замовниками продукції, а також на підставі форс-мажорних обставин, засвідчених листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1, оприлюдненим 28.02.2022, діяльність підприємства була унеможливлена впродовж декількох місяців в зв`язку з чим втрачено інтерес до товарно-матеріальних цінностей які були замовлені, сплачені, але не отримані до початку воєнних дій на території Херсонської області
35. Відповіді на претензію відповідач не надав, грошові кошти не повернув, оплачений товар не поставив, що стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.
Позиція Верховного Суду
36. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення, наведені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Приватного підприємства "Хладоюг Сервіс" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
37. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
38. Предметом позову у цій справі є розірвання договору, укладеного у спрощений спосіб, та стягнення 185 865,60 грн внаслідок неповернення відповідачем на вимогу позивача суми попередньої оплати за непоставлений товар.
39. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
40. Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
41. Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
42. Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.