ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5282/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників:
прокурора: Кукло Д.С.
Позивача-1: Овчаренко А.С,
Позивача-2: Шевченко О.В.
Відповідача : Лук?яненко В.О., Дешевий О.А.
Третьої особи: Лях К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спайс Хаус"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023
(головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023
(суддя - Борисенко І.І.)
у справі №910/5282/23
за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі
1) Київської міської військової адміністрації;
2) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спайс Хаус"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Акціонерне товариство "Українська залізниця"
про стягнення 21 633 162, 36 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник Генерального прокурора (далі -прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської військової адміністрації (далі - КМВА, позивач-1) та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі - Міністерство розвитку громад, позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спайс Хаус" (далі - ТОВ "Спайс Хаус", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 21 633 162,36 грн.
2. Позов мотивовано тим, що за умовами укладених відповідачем та АТ "Укрзалізниця" договорів на постачання продовольчих товарів, форму та умов яких затверджено рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 12.03.2022, АТ "Українська залізниця" сплатило в якості попередньої оплати на користь відповідача вартість замовленого товару, в сумі 11.446.411,92 грн. Однак, ТОВ "Спайс Хаус" не виконало зобов`язань, товар на погоджених у договорах умовах не поставило, тому, прокурор просить стягнути з відповідача на користь АТ "Укрзалізниця" сплачену останнім попередню оплату та нараховані штрафні санкції та матеріальні втрати за порушення зобов`язання, 3 % річних та інфляційні втрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 15.11.2023, закрито провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 2 125 560,00 грн. Позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь АТ "Українська залізниця" попередню оплату у сумі 9 320 851, 92 грн, пеню у сумі 7. 620. 487, 94 грн, інфляційні втрати у сумі 2.230.396, 55 грн, 3 % річних у сумі 335.865,95 грн. Стягнуто з ТОВ "Спайс Хаус" на користь Офісу Генерального прокурора 324.497, 44 грн судового збору.
4. Рішення мотивовано тим, що відповідачем не виконано зобов`язань з поставки товару обумовленого договором, попередню оплату не повернуто, отже, суди вказали на наявність підстав для стягнення попередньої оплати, з урахуванням пені, інфляційних втрат на 3 % річних. Зважаючи, що під час розгляду справи відповідачем повернуто частину попередньої оплати у розмірі 2 125 560,00 грн, суди закрили провадження у цій частині вимог та встановили, що підлягає до стягнення попередня оплата у розмірі 9 320 851, 92 грн. Перевіривши розмір нарахованої пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суди встановили їх обґрунтованість, та наявність підстав для їх стягнення, одночасно суди вказали на відсутність підстав для зменшення розміру пені, заявленого до стягнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині стягнення пені у розмірі 7. 620. 487, 94 грн та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.
6. У касаційній скарзі скаржник, посилається на п. 3 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (ч. 2 ст. 693 ЦК України, ч. 1, 3 ст. 615 ЦК України) у подібних правовідносинах з приводу того чи є припиненим в односторонньому порядку зобов`язання продавця з постачання товару (в розумінні ч. 1, 3 ст. 615 ЦК України) при залишенні чинним договору (не розірванні його в односторонньому порядку), за умови, що продавець отримав суму попередньої оплати за товар, але не передав товар покупцю у строк, якщо умовами договору між покупцем і продавцем встановлений не альтернативний обов`язок продавця ( в розумінні ч. 2 ст. 693 ЦК України) повернути покупцю суму отриманої попередньої оплати, у випадку непередання товару покупцю у встановлений строк.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. АТ "Укрзалізниця" та Міністерство розвитку громад у відзивах на касаційну скаргу відповідача, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану судові рішення без змін.
8. Представником КМВА подано відзив на касаційну скаргу, який не підписано А. Овчаренко представником КМВА, що підтверджується Актом № 32.1-13/ 83 від 13.02.2024 відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу Верховного Суду. Отже, поданий відзив залишається без розгляду, на підставі ст. 170 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
9. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, На офіційному сайті АТ "Укрзалізниця" за посиланням https://uz.gov.ua/about/procurement/ оприлюднено договір на постачання продовольчих товарів, затверджений рішенням правління від 12.03.2022, витяг з протоколу № Ц-54/29 Ком.т (надалі - договір).
10. Пунктом 11.2 договору передбачено, що відповідно до умов ст. 634 ЦК України цей договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов цього договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього договору.
11. З урахуванням положень ст. 634 ЦК України, на виконання вимог указаної постанови Кабміну, між КМВА (замовник), АТ "Укрзалізниця" (платник) та ТОВ "Спайс Хаус" (постачальник) був укладений тристоронній договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання (рибних консервів у кількості 15 120 кг), який оприлюднено на веб-сайті АТ "Укрзалізниця", затверджений рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 12.03.2022 за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620 (далі - договір № 1).
12. Так, на виконання договору № 1 про поставку товару (рибних консервів) на загальну суму 2 728 706,40 грн, постачальником 29.03.2022 на адресу замовника був направлений рахунок № 10/03 на оплату авансового платежу в розмірі 30 % загальної вартості товару, що становить 818 611,92 грн. Указаний рахунок на оплату 29.03.2022 було погоджено замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України.
13. 30.03.2022 платником - АТ "Укрзалізниця", на виконання вказаного рахунку № 10/03 від 29.03.2022 було здійснено перерахування коштів на користь відповідача в сумі 818.611,92 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 419 від 30.03.2022.
14. Також, між КМВА як замовником, АТ "Укрзалізниця", як платником і ТОВ "Спайс Хаус" як постачальником, укладено тристоронній договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання (кубиків консервованої яловичини в кількості 40 000 кг. та 160 000 кг. консервованого яловичого фаршу), який оприлюднено на веб-сайті АТ "Укрзалізниця" в редакції, затверджений рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 12.03.2022 за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620 (далі - договір № 2).
15. На виконання договору № 2, постачальником 29.03.2022 на адресу замовника був направлений рахунок № 11/03 на оплату авансового платежу в розмірі 30% загальної вартості товару, що становить 10 627 800,00 грн. Рахунок на оплату від 29.03.2022 було погоджено замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України.
16. 30.03.2022 АТ "Укрзалізниця", на виконання вказаного рахунку № 11/03 від 29.03.2022, було здійснено перерахування коштів на користь відповідача в сумі 10 627 800,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 418 від 30.03.2022.
17. 31.03.2022, КМВА, на адресу відповідача направила заявки на відвантаження товару автомобільним транспортом - рибних консервів обсягом 15 120 кг вартістю 2 728 706,40 грн та кубиків консервованої яловичини обсягом 40 000 кг/консервованого яловичого фаршу обсягом 160 000 кг вартістю 35 426 000,00 грн, за адресою складу призначення: площа Спортивна, 1, м. Київ.
18. Відповідно до п. 5.4, 5.5 договору товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково. Датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів.
19. Відтак, відповідач мав поставити 15 120 кг рибних консервів на суму 2 728 706,40 грн та кубиків консервованої яловичини обсягом 40 000 кг/консервованого яловичого фаршу обсягом 160 000 кг, загальною вартістю 35 426 000,00 грн - до 01.04.2022.
20. Проте, відповідач свого зобов`язання за договором поставки не виконав та товар у визначений договором строк не передав.
21. Факт порушення зобов`язання з боку постачальника підтверджується також наявними у справі копіями претензії КМВА від 01.05.2022, 01.06.2022, 01.07.2022, від 22.07.2022 про сплату попередньої оплати в сумі 818 611,92 грн та в сумі 10 627 800,00 грн та вимогами повернення цих сум АТ "Укрзалізниці", як платнику цих коштів.
22. Лише 27.06.2022 ТОВ "Спайс Хаус" листом № 27/06-1 надало КМВА відповідь, у якій вказало про неможливість наразі поставити товар (м`ясні консерви), оскільки він був закуплений на території Туреччини, проте, у подальшому не був розмитнений на території України, та зберігається на території митного терміналу.
23. Матеріалами справи підтверджується, що на підставі квитанцій до платіжних інструкцій від 01.08.2023, в рахунок погашення заборгованості за попередньою платою (на суму 11 446 411,92 грн), ТОВ "Спайс Хаус" повернуло частину передоплати за договором № 2 (рахунок № 11/03 від 29.03.2022) на суму 2 125 560,00 грн, що також підтверджується банківською довідкою від 03.08.2023, з рахунку третьої особи та письмовими поясненнями АТ "Укрзалізниця".
24. Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що грошове зобов`язання ТОВ "Спайс Хаус" в частині сплати основного боргу в сумі 2 125 560,00 грн (за договором № 2 (рахунок № 11/03 від 29.03.2022)) припинилось, а тому в цій частині провадження необхідно закрити, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.
25. Щодо іншої частини попередньої оплати за договором № 1 (рахунок № 10/03 від 29.03.2022) на суму 818 611,92 грн та за договором № 2 (рахунок № 10/03 від 29.03.2022) на суму 8 502 240,00 грн (10 627 800,00 грн - 2 125 560,00 грн), що разом становить 9 320 851,92 грн, оскільки відповідач доказів, які б підтверджували поставку товару чи повернення попередньої оплати за непоставлений товар в цій сумі не надав, доводів прокурора не спростував, суд зробив висновок, що вимоги прокурора про стягнення попередньої оплати в сумі 9 320 851,92 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 7 620 487,94 грн, нарахованих за порушення відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару, суд зробив висновок, що вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню. Крім того, судами перевірено та визнано обґрунтованим нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з неповернення суми попередньої оплати.
Позиція Верховного Суду
26. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
27. . Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
28. Судові рішення відповідачем оскаржуються в частині стягнення з нього пені у розмірі 7 620 487,94 грн, отже, з урахуванням положень ст. 300 ГПК України в іншій частині судові рішення судом касаційної інстанції не переглядаються.
29. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
30. При цьому, скаржник посилається на п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (ч. 2 ст. 693 ЦК України, ч. 1, 3 ст. 615 ЦК України) у подібних правовідносинах з приводу того чи є припиненим в односторонньому порядку зобов`язання продавця з постачання товару (в розумінні ч. 1, 3 ст. 615 ЦК України) при залишенні чинним договору (не розірванні його в односторонньому порядку), за умови, що продавець отримав суму попередньої оплати за товар, але не передав товар покупцю у строк, якщо умовами договору між покупцем і продавцем встановлений неальтернативний обов`язок продавця ( в розумінні ч. 2 ст. 693 ЦК України) повернути покупцю суму отриманої попередньої оплати у випадку непередання товару покупцю у встановлений строк.
31. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
32. За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, наведені положення спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
33. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
34. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, з урахуванням вищезазначеного, касаційний суд зазначає наступне.
35. Відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
36. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, також регулюються Цивільним кодексом України.
37. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
38. Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
39. Отже, статтею 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17).